27.12.2013
Справа № 434/8816/13
Провадження № 2/434/4613/2013
/заочне/
25 грудня 2013 року
Артемівський районний суд міста Луганська в складі головуючого судді Космініна С.О., при секретарі Калашнікової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у місті Луганську цивільну справу за позовом -
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивачка звернулася до суду із відповідним позовом до відповідача, який згодом уточнила /а. с. 26 - 28/, в обґрунтуванні якого зазначила, що 29 грудня 2004 року вона з відповідачем придбала будинок № 10 по 3-му Каспійському проїзду у м. Луганську. 22 травня 2012 року рішенням Артемівського районного суду м. Луганська за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на вищевказаний будинок, по ? частини за кожним. У грудні 2012 року коли позивачка звернулася до відповідача надати кошти на ремонт їх спільного будинку, відповідач її завірив, що віддасть кошти, які будуть затрачені на ремонт, внаслідок чого позивачка зробила ремонт, який їй обійшовся у 95000,00 гривень та нещодавно вона робила поточний ремонт, який їй обійшовся у 5344,00 гривень, тобто на проведення ремонту позивачка затратила взагалі суму у розмірі 100344,00 гривні, однак, коли позивачка звернулася до відповідача з проханням про повернення половини суми, затраченої на ремонт у розмірі 50000,00 грн., відповідач обіцяв повернути, однак, станом на день подачі позову до суду вказаної суми повернуто не було, на телефонні дзвінки відповідач не відповідає, зустрічей з позивачкою уникає.
Тому позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію витрат за ремонт будинку № 10 по 3-му Каспійському проїзду у м. Луганську у розмірі 50000,00 гривень та судові витрати у сумі 500,00 гривень.
У судове засідання позивачка - ОСОБА_1 не з'явилася та до початку розгляду справи на адресу суду надала заяву, в якій підтримала уточнений позов, просила задовольнити його у повному обсязі та провести розгляд справи за її відсутністю /а. с. 18/.
Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав та заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило. Таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів без участі відповідача ОСОБА_2
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Судом вирішено справу розглядати заочно.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29 грудня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали будинок № 10 по 3-му Каспійському проїзду у м. Луганську, відповідно до фотокопії договору купівлі - продажу житлового будинку серії ВВТ № 600127 від 29 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області, за реєстровим № 5237 /а. с. 10/.
22 травня 2012 року рішенням Артемівського районного суду м. Луганська за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на вищевказаний будинок, по ? частини за кожним, відповідно до фотокопії рішення Артемівського районного суду м. Луганська по справі № 1203/1974/12, 2/1203/1606/12 від 22 травня 2012 року.
Позивачка продовжує жити у вказаному будинку, робить ремонти, сплачує комунальні послуги. Позивачка зазначає, що в грудні 2012 року коли вона звернулася до відповідача надати кошти на ремонт їх спільного будинку, відповідач її завірив, що віддасть кошти, які будуть затрачені на ремонт, внаслідок чого позивачка зробила ремонт, який їй обійшовся у 95000,00 гривень, відповідно до фотокопій квитанції до прибуткового касового ордеру № 1905 від 10 грудня 2012 року /а. с. 23/ та згідно з фотокопією квитанції № 1813 від 11 листопада 2012 року /а. с. 24/ та нещодавно вона робила поточний ремонт, який їй обійшовся у 5344,00 гривень, відповідно до фотокопії видаткової накладної № Б2- червень -001773 від 20 червня 2013 року /а. с. 15/ та згідно з фотокопією видаткової накладної № Б2- червень -002248 від 27 червня 2013 року /а. с. 16/, тобто на проведення ремонту позивачка ОСОБА_1 затратила взагалі суму у розмірі 100344,00 гривні.
Коли позивачка звернулася до відповідача з проханням про повернення половини суми, затраченої на ремонт у розмірі 50000,00 грн., відповідач обіцяв повернути, однак, станом на день подачі позову до суду вказаної суми повернуто не було, на телефонні дзвінки відповідач не відповідає, зустрічей з позивачкою уникає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 4 ст. 390 ЦК України, добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Таким чином, виходячи з наведеного, з'ясувавши юридичну природу виниклих правовідносин, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті. На підставі таких доказів, наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи, що в судовому засіданні знайшли підтвердження вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь компенсації витрат за ремонт будинку у розмірі 50000,00 гривень, суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 500,00 грн., відповідно до квитанції № 5563.857.3 від 29 серпня 2013 року /а. с. 1/.
На підставі викладеного, керуючись: ст. ст. 16, 390 ч. 4, 1166 ЦК України, статтями 3, 10, 11, 15, 60, 62, 88, 109, 118-120, 212 - 215, 224 - 233 ЦПК України, суд, -
Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень, 00 коп. в рахунок компенсації витрат за ремонт будинку № 10 по 3-му Каспійському проїзду у м. Луганську.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 500 (п'ятсот) гривень, 00 коп.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя: С.О. Космінін