Справа № 460/4449/13-ц
Провадження №2/460/1607/13
17.12.2013 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Варениця В.С.
з участю секретаря Мідик С.М.
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Яворові
цивільної справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до ОСОБА_3, Рогізненської сільської ради, виконавчого комітету Рогізненської сільської ради, треті особи Реєстраційна служба Яворівського районного управління юстиції, Відділ Держземагенства в Яворівському районі,
про скасування рішень, свідоцтва про право власності, Державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права власності,-
позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:
-визнати недійсним рішення виконавчого комітету Рогізненської сільської ради №44 від 18.08.2006 року в 7/18 частині оформлення за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1
-визнати недійсним рішення Рогізненської сільської ради №21 від 19.05.2006 року в частині передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га;
-визнати недійсним рішення Рогізненської сільської ради №40 від 28.07.2006 року в частині проведення уточнення площі земельної ділянки для передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га;
-визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 19.09.2006 року, видане Рогізненською сільською радою на ім'я ОСОБА_3 в 7/18 частині права власності на житловий будинок АДРЕСА_1
-визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,25 га серії НОМЕР_3 від 05.10.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_1, який виданий на ім'я ОСОБА_3;
-скасувати державну реєстацію Державного акту про право власності на земельну ділянку площею 0,25 га серії НОМЕР_3 від 05.10.2006 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_4;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 як колишнього члена колгоспного двору;
-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 як колишнього члена колгоспного двору;
-встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
-визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/18 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
2
Позовні вимоги мотивовано тим, що спірний житловий будинок АДРЕСА_1 до 15 квітня 1991 року належав до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_4, членами двору значилися його дружина ОСОБА_3, донька ОСОБА_5, донька ОСОБА_6, зять ОСОБА_7, онук ОСОБА_1 Згідно чинного на той час законодавства всі члени колгоспного двору мали рівні частки і кожен з ним мав право на 1/6 частину будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на 1/6 частину будинку. Так як в будинку на час смерті ОСОБА_4 проживали його дружина ОСОБА_3, донька ОСОБА_6 та донька ОСОБА_8, то вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, тобто прийняли спадщину по закону після смерті ОСОБА_4 по 1/18 частині будинку. 30.09.2013 року ОСОБА_1 від ОСОБА_3 дізнався, що вона оформила за собою право власності на житловий будинок і земельну ділянку в цілому, що було підтверджено письмовою відповіддю Рогізненської сільської ради від 04.10.2013 року. Про ці обставини була повідомлена ОСОБА_2 Вважають, що рішенням Рогізненської сільської ради про оформлення права власності в цілому на житловий будинок відповідачу ОСОБА_3, було порушено їх право власності на частину будинку як колишніх членів колгоспного двору та як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_4 Також рішенням Рогізненської сільської ради про передачу у власність земельної ділянки, яка закріплена за будинком, відповідачу ОСОБА_3, порушено їх право на набуття у власність частини земельної ділянки як співвласників житлового будинку.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розгляд справи не з'явилися, ними подано письмові заяви про розгляд справи без їх участі, просять позов задоволити.
Також на розгляд справи не з'явилася відповідач ОСОБА_3, яка подала письмову заяву про проведення справи без неї, так як не бажає бути присутньою в судовому засіданні, заявлений позов визнає.
Від Рогізненської сільської ради надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, щодо задоволення позову заперечень немає.
Представники третіх осіб Реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції та Відділ Держземагенства в Яворівському районі на розгляд справи не з'явилися, суд вирішив за можливе провести розгляд справи у відсутність представників вищевказаних осіб.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 було побудовано до 1978 року і його інвентаризаційна вартість станом на 20.07.2006 року становила 199670 грн 00 коп.
Як вбачається з погосподарських книг за 1986-1991 роки по с.Черчик, а також визнається сторонами, даний житловий будинок відносився до майна колгоспного двору, станом на 15.04.1991 року головою господарства був ОСОБА_4, членами були його дружина ОСОБА_3, донька ОСОБА_6, донька ОСОБА_5, зять ОСОБА_7, внук ОСОБА_1
Відповідно до вимог ст.ст.120, 123 ЦК України (1963 року), діючих на час виниклих правовідносин, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, розмір долі члена в майні колгоспного двору визнавався рівним.
Таким чином, суд визнає, що станом на 15.04.1991 рік спірне будинковолодіння належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_2.
З цих підстав, суд визнає, що дійсно позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також інші члени ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули права власності по 1/6 частині спірного будинку як колишні члени колгоспного двору.
Згідно свідоцтва про смерть гр.ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, після його смерті відкрилася спадщина по закону на його 1/6 частину спірного будинковолодіння.
Відповідно до ст.ст.524, 529 ЦК України (1963 року), чинних на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом або заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують
3
порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
А відповідно до вимог ст.ст.548, 549 ЦК України (1963 року) для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. При цьому не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно свідоцтва про народження та свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що позивач ОСОБА_2 являлається донькою покійного ОСОБА_4, тобто позивач являється спадкоємцем по закону першої черги.
Таким чином, на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом були його дружина ОСОБА_3, та донька ОСОБА_6, які могли претендувати на частку в спадщині.
На час смерті ОСОБА_4 разом з ним в спірному житловому будинку були прописані та проживали його дружина ОСОБА_3, доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_2, які у встановлений законом строк згідно законодавства не зверталися з заявою про прийняття спадщини, але після відкриття спадщини, у встановлений законом строк фактично вступили в управління та володіння частиною спадкового житлового будинку.
Таким чином, у відповідності до вимог ст.549 ЦК України (1963 року), який діяв на час відкриття спадщини, спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, відповідно вони набули права власності в порядку спадкування за законом на 1/18 частину будинку після смерті ОСОБА_4
Однак при розгляді справи встановлено, що на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 виконавчий комітет Рогізненської сільської ради прийняв рішення №44 від 18.08.2006 року, згідно якого надано дозвіл ОСОБА_3 на оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, з видачею свідоцтва про право власності.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2, виданого 19.09.2006 року Рогізненською сільською радою, відповідач ОСОБА_3 являється в цілому власником житлового будинку АДРЕСА_1.
За таких встановлених обставин, суд приходить до висновку, що дійсно прийняттям оскаржуваного рішення виконавчого комітету та оформленням права власності в цілому на житловий будинок з видачею свідоцтва про права власності на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_3 було порушено майнові права позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які у визначеному порядку набули право власності по 1/6 частині спірного будинку як колишні члени колгоспного двору, а позивач ОСОБА_2 додатково в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 в 1/18 частині житлового будинку.
Судом також встановлено, що на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 Рогізненська сільська рада прийняла рішення №21 від 19.05.2006 року, згідно якого передала ОСОБА_3 у власність земельну ділянку загальною площею 0,45 га, в тому числі земельну ділянку 0.25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.
Рішенням №40 від 28.07.2006 року Рогізненська сільська рада уточнила площу земельну ділянку щодо передачі у власність для ведення особистого селянського господарства до розміру 0,3599 га.
На підставі вищевказаних рішень відповідач ОСОБА_3 замовила та отримала 05.10.2006 року Державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в АДРЕСА_1, який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_4.
Однак відповідно до ст.120 Земельного кодексу України, в редакції на час прийняття оскаржуваних рішень, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
4
А відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Також ст.15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а також звернутися за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування, інший спосіб, що встановлений договором або законом.
А згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оцінюючи докази по даній справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведено, що позивачі по справі мають право на частину спірного майна як бувші члени колгоспного двору, також позивач ОСОБА_2 є такою, що прийняла спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 і набула права власності в порядку спадкування, прийняттям оспорюваних рішень та оформленням права власності на житловий будинок та земельну ділянку в цілому за відповідачем ОСОБА_3 порушено майнові права позивачів, відповідно порушені права позивачів підлягають захисту в судовому порядку, а тому заявлений позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213 ЦПК України,-
позов задоволити. Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Рогізненської сільської ради №44 від 18.08.2006 року щодо оформлення за ОСОБА_3 права власності на 7/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнати частково недійсним в розмірі 7/18 частини Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 19.09.2006 року, видане Рогізненською сільською радою на ім'я ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майна у вигляді 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 як частку в майні колишнього колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майна у вигляді 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 як частку в майні колишнього колгоспного двору.
Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини по закону після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майна у вигляді 1/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати незаконним рішення Рогізненської сільської ради №21 від 19.05.2006 року щодо передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га.
Визнати незаконним рішення Рогізненської сільської ради №40 від 28.07.2006 року в частині проведення уточнення площі земельної ділянки для передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га.
Визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,25 га серії НОМЕР_3 від 05.10.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_1, який виданий на ім'я ОСОБА_3 та скасувати державну реєстацію Державного акту про право власності на земельну ділянку площею 0,25 на ім'я ОСОБА_3 в Книзі
5
записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_4;
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Яворівський районний суд Львівської області.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.