Справа № 407/5141/13-к
1-кп/407/547/13
27 грудня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
при секретарі Гончаровій А.О.
за участю прокурорів Василюк Є.В., Бойченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Єсаулівка Антрацитівського району Луганської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 14.01.2013 року Антрацитівським міськрайонним судом за ст. 289 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 2 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України,
В ніч з 03 на 04 серпня 2013 року обвинувачений ОСОБА_1 спільно зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 та своїми знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які знаходилися у нього в гостях у будинку за адресою: АДРЕСА_2, вживали спиртні напої. Приблизно о 04 годині ранку до них приєднався ОСОБА_7, який приїхав на своєму автомобілі НОМЕР_1, який він залишив біля подвір'я. Приблизно о 05 годині ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , ліг спати. В цей час, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що ОСОБА_7 спить у нетверезому стані, без дозволу останнього, діючи повторно, незаконно заволодів його автомобілем НОМЕР_1, після чого з місця пригоди зник, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду, яка згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 3463/ЕМ від 23.09.2013 року складає 12230 грн.
У судовому засіданні
- обвинувачений ОСОБА_1 свою провину не визнав повністю та пояснив, що у ніч з 02 на 03 серпня 2013 року потерпілий приїхав до нього додому. Він разом з ОСОБА_8 вийшов до нього та сіли до потерпілого у машину. ОСОБА_7 запропонував придбати спиртне. Вони поїхали шукати спиртне по Есаулівці, однак нічого не купили. ОСОБА_8 запропонувала поїхати до ОСОБА_9, але вони не поїхали та повернулися до нього додому. Посиділи приблизно півгодини, але всі стали казати, що спиртне необхідне, а також потрібно купити цигарки. Він звернувся до потерпілого, щоб разом з'їздити, але той сказав, що хай він бере машину і сам їздить, він довіряє йому. Однак , він не погодився їхати сам і став питати, хто з ним поїде. Потерпілий потім сказав, що він йому довіряє. Після він сказав, що поїде з ним. Вони вдвох поїхали до с. Кріпенське, скупилися і приїхали знов же до нього додому. Продовжили вживати спиртні напої. Пізніше вони ще раз їздили. Він під ранок звернувся до потерпілого з проханням взяти машину, щоб з'їздити на шахту та забрати дитину і попросив поїхати з ним. Потерпілий йому сказав, щоб він їхав куди бажає. Він сказав, де лежать ключі від машини і сказав, щоб ключі він залишив у себе. Оскільки він останній закривав машину, то ключі були у нього. Ключі були у нього, оскільки , коли останній раз вони їздили за алкоголем і він був за кермом, то закривав машину і ключі поклав до себе у кишеню. Він, отримавши дозвіл потерпілого, поїхав. По дорозі лопнуло колесо і машину занесло, що призвело до зіткнення з деревом. Знайомий допоміг йому доставити машину до його двору. Коли вони приїхали до двору, то потерпілий вийшов і сказав, щоб машина залишалася стояти у нього у дворі , а вони потім розберуться. Потерпілий не бажав, щоб машину йому дотягли до будинку, де він живе. Він визнає себе винним лише в тому, що була ушкодження машина та готовий відшкодувати витрати по ремонту машини. При цьому потерпілий питав у нього, що робити. Сам же він узнав про вартість ремонту, йому сказали, що ремонт займе один день. Весь цей час потерпілий був у нього вдома. На наступний день він дізнався, що потерпілий звернувся до міліції. Уточнив, що в той день у нього в гостях також була ОСОБА_3 зі своїм хлопцем ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6. Вони вживали спиртні напої, а він відпочивав, випив не багато. Потерпілий до нього приїхав о 22:30 годині. Потерпілий раніше часто давав йому машину, возив їх на став, забирав. Потерпілий дозволяв взяти машину у присутності всіх гостей. Чому вони потім сказали, що нічого не чули він не знає. Неприязних стосунків у них з потерпілим не було. Про те, що потерпілий написав заяву до міліції, він дізнався від сторонніх людей. Він думає, що потерпілому просто наговорили про те, що він не збирається ремонтувати машину, і після того, як пройде три дні, то він і не відремонтує машину, а потерпілий не зможе звернутися до міліції.
- потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 03 серпня 2013 року він приїхав до ОСОБА_1 Він як раз отримав заробітну плату і поїхав у гості. Вони 2 рази їздили за горілкою. Один раз він сам був за кермом, а в другий раз він дозволив ОСОБА_1 сісти за кермо, але він був разом з ним. Після того, як вони з'їздили, то машину поставили і він сказав, щоб ніхто її не чіпав. Вранці його розбудили і він дізнався, що його машину розбили. Додатково пояснив, що дійсно вони декілька разів їздили по спиртні напої. Він тоді дійсно дозволяв ОСОБА_1 взяти його машину, але тільки разом з ним. Він дозволяв ОСОБА_1 сідати за кермо, але тільки в його присутності. ОСОБА_1 не просив його писати заяву до міліції, приходила його мати та просила не писати заяву до міліції, бо він не знав, що у ОСОБА_1 вже є умовний термін. Заяву він написав не відразу, бо після того, як все трапилося, він був у гостях і, як сказали йому люди, ОСОБА_1 нічого не збирається ремонтувати та відшкодовувати ремонт автомобіля. Про те, що саме ОСОБА_1 взяв його машину, сказали всі, хто був з ними в той день. В судовому засіданні потерпілий відмовився від цивільного позову. Просить суворо не карати обвинуваченого.
- свідок ОСОБА_4 пояснила, що вони всі були у гостях у ОСОБА_1, приїхав потерпілий ОСОБА_7 на своїй машині, вони всі разом вживали спиртні напої допізна. ОСОБА_7 заснув, вони далі продовжували сидіти. У будинку була вона, ОСОБА_2 та хлопець на ім'я ОСОБА_10. ОСОБА_1 почав будити ОСОБА_7, вона почула, що потерпілий ОСОБА_7 сказав, « ні, не можна». Потім вони розмовляли, про що, вона не чула. Потім ОСОБА_1 сказав своїй співмешканці : «Поїхали, пішли» . Вони поїхали на машині, куди вона не знає. Вже вранці, коли світало, ОСОБА_1 подзвонив на телефон ОСОБА_3 і сказав, що розбив машину, і просить його забрати. В той день у будинку ОСОБА_1 була вона, співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_6. Додатково пояснила, що дійсно вона чула, що потерпілий відмовив ОСОБА_1 взяти машину. Уточнила, що ОСОБА_7 дозволяв ОСОБА_1 керувати машиною, але коли він сам був у машині. Також в цей же день він дійсно до цього випадку дозволяв брати машину. Але коли ОСОБА_1 вже після цього просив машину, то потерпілий конкретно йому відповів відмовою. Щоб потерпілий дозволяв ОСОБА_1 брати його машину не чула.
- свідок ОСОБА_3 пояснила, що точну дату вона не пам'ятає, пам'ятає тільки, що це було на початку серпня 2013 року. До ОСОБА_1 приїхав у гості ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння. Вони разом їздили за горілкою. Потім ОСОБА_7 попросив ОСОБА_1 пересісти за кермо, але сам він був у машині. Потім вони приїхали, вживали спиртні напої далі. Коли вона вранці прокинулася, то ОСОБА_1 вдома не було. ОСОБА_7 спав у будинку п'яний. Вона подзвонила ОСОБА_1 і дізналася, що ОСОБА_7 дав йому машину, але він не впоравився з керуванням і розбив машину. Розбиту машину вона побачила пізніше у дворі. Вважає, що ОСОБА_6 із-за образи оговорив ОСОБА_1, бо був ображений на нього. В судовому засіданні оголошенні пояснення свідка ОСОБА_3, відповідно до яких вона пояснювала, що 03 серпня 2013 року, приблизно о 13 годині вона з ОСОБА_6 приїхали у гості до ОСОБА_1. В той час там знаходилася співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_12 - мати ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_13. Вони разом відпочивали та вживали спиртні напої. Приблизно о 23 годині вона зі своїм співмешканцем пішли спати на диван, який стояв на вулиці у дворі будинку. Всі інші продовжили сидіти за столом. Приблизно о 02 годині ночі до двору під'їхав автомобіль, до двору зайшов ОСОБА_7. Після чого, вона, ОСОБА_1 і ОСОБА_7 поїхали за спиртним. Хоче додати, що ОСОБА_7 приїхав у нетверезому стані. Автомобіль його був не пошкоджений. Спиртне вони не купили і поїхали додому до ОСОБА_1. Вона пішла спати на диван, де спав її співмешканець. Прокинувшись приблизно о 7 годині ранку, вона зайшла до будинку і побачила, що ОСОБА_7 спить, а автомобіля, на якому він приїхав, не має. Вона спитала у ОСОБА_4, де ОСОБА_1 та його співмешканка ОСОБА_2, на що вона їй відповіла, що вони поїхали на автомобілі ОСОБА_7 до с. Крепенське за сином.
- свідок ОСОБА_6 пояснив, що він приїхав у гості до ОСОБА_1, вони вживали спиртні напої. Потім приїхав ОСОБА_7 на своєму автомобілі, вживали вже з ним спиртне. Потім ОСОБА_1 з ОСОБА_7 їздили за горілкою. Він знає, що ОСОБА_7 дозволив ОСОБА_1 сісти за кермо, але він був поруч у автомобілі. Як приїхали, випили ще та лягли спати. ОСОБА_1 сказав, що поїде за сином, але всі йому казали, щоб він не брав чужу машину. Як сказав сам ОСОБА_1, ОСОБА_7 дозволив йому взяти машину. Вони намагалися розбудити ОСОБА_7 , але той був дуже п'яний і він просто не міг дати дозволу у такому стані. Після він дізнався вже вранці, що ОСОБА_1 розбив машину ОСОБА_7. Коли він приїхав, то машину вже притягнули до двору. В судовому засіданні оголошенні пояснення свідка на а.с. 42-45 , які він давав під час досудового розслідування та які повністю співпадають з поясненнями, наданими свідком у судовому засіданні.
- свідок ОСОБА_11 пояснив, що він приблизно тиждень знаходився у гостях у ОСОБА_1. В той день вони вживали спиртні напої - він, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_10. Потім до них приїхав ОСОБА_7, але він це погано пам'ятає, оскільки був у стані сильного алкогольного сп'яніння. Розповісти, що сталося він не може, оскільки він спав. Вранці він вже побачив, що машина розбита.
В судовому засіданні дослідженні матеріали кримінального провадження:
- висновок експерта № 3643/ЕМ від 23 вересня 2013 року, відповідно до якого сума матеріального збитку, заподіяного власникові автомобіля НОМЕР_1 складає 12230 грн. (а.с.90-95)
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що в судовому засіданні доведено та підтверджено винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно: поясненнями потерпілого ОСОБА_7, свідків, дослідженими в судовому засіданні доказами ( висновком № 3463/ЕМ ), які є взаємопов'язаними, повністю узгоджуються між собою та в своїй сукупності є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України, тому що він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Суд вважає, що невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини є спробою уникнути покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України (ст.289 ч.2 КК України) відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України,суд відносить скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння .
Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, дані про його особу, який раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання ( а.с.74), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.( а.с.75, 76).
Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (ст. 289 ч.2 КК України) після винесення відносно нього вироку Антрацитівського міськрайонного суду від 14.01.2013 року, суд вважає, що покарання йому повинно бути призначено по правилам ст. 71 КК України, тобто к призначеному по даному вироку покаранню, частково приєднати покарання у вигляді шести місяців позбавлення волі за вироком від 14.01.2013 року.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна з ізоляцією засудженого та поміщенні його на цей строк до кримінально-виконавчої установи.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, приєднати частково у вигляді 6 місяців позбавлення волі не відбуте покарання за вироком Антрацитівського міськрайонного суду від 14.01.2013 року та остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді 5 (п'яти )років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою.
Строк покарання рахувати з 07 серпня 2013 року.
Речові докази - автомобіль НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_7 і знаходиться у нього на зберіганні - залишити у розпорядженні потерпілого.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду О. О. Лобарчук