Справа № 1007/7123/2012 Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.
Провадження № 22-ц/780/7041/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко
Категорія 26 30.12.2013
Іменем України
26 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Даценко Л.М.,
суддів Савченка С.І., Панасюка С.П.,
при секретарі Токар Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
встановила:
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що 18 березня 2011 року він позичив ОСОБА_1 283200 грн., що підтверджується розпискою від 18.03.2011 року.
Позивач вказує, що відповідач зобов'язався повернути гроші через рік, тобто 18 березня 2012 року. Проте по теперішній час відповідач борг не повернув, ухиляється від виконання свого зобов'язання.
У зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 283200 гривень.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 283200 грн. та 2832 грн. судових витрат.
На зазначене рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія судів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач не виконав всіх зобов'язань за договором позики, тому згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України ОСОБА_1 зобов'язаний повернути ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 283200 гривень.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За правилами ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Встановлено, що 18.03.2011 року між сторонами укладено договір позики, за умовами якого позивач надав у борг відповідачеві 283200 грн., які останній зобов'язався повернути до 18.03.2012 року, що підтверджується копією розписки, яка міститься на а. с. 6. Даний договір відповідає вимогам ст. ст. 1046-1047 ЦК України.
Встановлено, що до теперішнього часу відповідач борг не повернув та ухиляється від виконання свого зобов'язання.
З урахуванням наведеного, судом вірно встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов"язань по даному договору і не повернув борг у розмірі 283200 грн. в строк, указаний в договорі.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач договір позики від 18.03.2011 року не підписував та грошей не отримував не заслуговують на увагу, оскільки згідно проведеної судово-почеркознавчої експертизи № 5475/5476/13-32 від 06.08.2013 року підпис та рукописний текст в договорі позики від 18.01.2011 року виконаний самим ОСОБА_1 і суд першої інстанції дав належну правову оцінку даному доказу по справі.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді