Справа № 359/8002/13-а Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.
Провадження № 22-ц/780/5724/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко
Категорія 30.12.2013
Іменем України
26 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Даценко Л.М.,
суддів Савченка С.І., Панасюка С.П.,
при секретарі Токар Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області про припинення проведення виконавчого провадження,
встановила:
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що у відділі ДВС Бориспільського МРУЮ знаходиться на виконанні виконавчий лист № 2-205 від 30.05.1997 року, виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку з 28.05.1997 року і до його повноліття. Постановою державного виконавця від 08.07.2010 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно позивача, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. 27.06.2013 року проведено уцінку земельної ділянки площею 0,1217 га, кадастровий номер 3220880901:001:0186, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та визначено її вартість у розмірі 149243 грн.
Однак, позивач зазначає, що систематично здійснює перерахування обов'язкових платежів, що підтверджується довідкою з місця роботи, а станом на 01.08.2013 року його заборгованість по аліментах складає 6700 грн., що значно менше ніж сума проведеної уцінки його майна.
Оскільки позивач не відмовляється сплачувати аліменти та здійснює їх систематичне перерахування, просив припинити виконавчі дії по виконавчому провадженню № 22 № ЄДРВП 38484070 за виконавчим листом № 2-205 від 30.05.1997 року. Позов заявив з підстав, передбачених ст. ст. 34, 36, 85 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2013 року у задоволенні заяви відмовлено.
На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою його вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив з того, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено припинення виконавчих дій по виконавчому провадженню.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що на виконанні відділу ДВС Бориспільського МРУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-205 виданий 30.05.1997 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 щомісячно на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 28.05.1997 року і до його повноліття.
Встановлено, що згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.07.2010 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, в межах суми боргу в цілях збереження майна боржника з наступною реалізацією або передачею стягувачу. (а. с. 19)
Судом першої інстанції встановлено, що згідно висновку від 14.12.2012 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1217 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 3220880901:001:0186, що належить на праві власності боржнику, її вартість становила 175580 грн.
Вказану земельну ділянку, на підставі договору з ТОВ «Укрспецторг груп» від 08.05.2013 року за № 11-0876/13 надано для реалізації з прилюдних торгів.
Проте, внаслідок її не продажу з прилюдних торгів, за результатами розгляду повідомлення торгівельної організації та на підставі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем ВДВС Бориспільського МРУЮ Київської області 27.06.2013 року складено акт уцінки належного арештованого майна, на підставі якого вартість вказаної земельної ділянки знижено на 15% та становить 149243 грн.
Як убачається із апеляційної скарги та пояснень заявника в судовому засіданні при апеляційному розгляді справи, заявник просить зупинити виконавче провадження щодо реалізації з прилюдних торгів земельної ділянки та звільнити її з-під арешту, оскільки сума заборгованості по аліментах складає 4000 грн., що значно менше ніж вартість арештованої земельної ділянки.
Встановлено, що згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2013 року виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа № 2-205 виданого 30.05.1997 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів закінчено, оскільки на день повноліття аліменти утримані в повному обсязі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, накладено правомірно в межах суми боргу у виконавчому провадженні, тому відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження та звільнення з-під арешту земельної ділянки.
Крім того, судом вірно встановлено, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено припинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.
З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді