Справа № 1001/1731/2012 Головуючий у І інстанції Литвиненко О.Л.
Провадження № 22-ц/780/6899/13 Доповідач у 2 інстанції Олійник
Категорія 21 23.12.2013
Іменем України
18 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді Олійника В.І.,
суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,
при секретарі Власенко О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: Баришівська нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на будинок, -
3 травня 2012 року ухвалено рішення Баришівського районного суду Київської області в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Баришівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на будинок і 28 травня 2012 року ухвалено додаткове рішення, якими: визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА №419129 від 1 листопада 2004 року на будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_1; визнано за ОСОБА_2 право власності на 44% будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок 1А загальною площею 200,4 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, а саме: гараж, площею 37,0 кв.м., ворота, хвіртку та огорожу, що знаходяться по АДРЕСА_1 і стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 судовий збір в сумі 2591 грн.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаних рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що 11 січня 2011 року Баришівським районним судом Київської області було постановлено рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, 3-я особа - Баришівська державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсним договорів купівлі-продажу, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, а саме: визнав частково недійсними договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 і договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,17 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, які були укладені 23 квітня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Зазначеним рішенням Баришівський районний суд також визнав позивачку ОСОБА_2 покупцем будинку АДРЕСА_1 за договорами купівлі-продажу від 23 квітня 2003 року.
Також Баришівський районний суд Київської області стягнув з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави солідарно державне мито в розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була відхилена, а рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року залишено в силі.
Ухвалою суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 18 липня 2012 року ухвала апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2011 року була скасована, а справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, 3-я особа - Баришівська державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на розгляді у Вищому спеціалізованому суді України ОСОБА_2 подала до Баришівського районного суду Київської області новий цивільний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Баришівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на будинок. Вважала, що предмет спору за даним позовом стосується того ж самого нерухомого майна, по якому раніше прийняті рішення на той час переглядалися судами касаційної та апеляційної інстанцій.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 3 травня 2012 року і додатковим рішенням Баришівського районного суду від 28 травня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Баришівська державна нотаріальна контора, було задоволено в повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, Баришівський районний суд в обґрунтування свого первісного та додаткового рішення, послався на рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року, яким ОСОБА_2 була визнана покупцем будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, а також ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2011 року рішення було залишено без змін. Так як вищенаведені рішення Баришівського районного суду і ухвала апеляційного суду Київської області на даний час скасовані, то ОСОБА_1 вважав, що ОСОБА_2 вже не є покупцем спірного нерухомого майна. З цих підстав вважав рішення Баришівського районного суду від 3 травня 2012 року і додаткове рішення від 28 травня 2012 року незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Баришівського районного суду Київської області від 3 травня 2012 року та додаткового рішення від 28 травня 2012 року.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування ухвали і постановлення нової, якою задовольнити заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові.
Судом встановлено, що 11 січня 2011 року Баришівським районним судом Київської області у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, 3-я особа - Баришівська державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, а саме: визнано частково недійсними договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 і договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,17 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, які були укладені 23 квітня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Зазначеним рішенням Баришівський районний суд також визнав позивачку ОСОБА_2 покупцем будинку АДРЕСА_1 за договорами купівлі-продажу від 23 квітня 2003 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, а рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року залишено в силі.
Ухвалою суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 18 липня 2012 року ухвала апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2011 року скасована, а справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року по даній справі було скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у Вищому спеціалізованому суді України ОСОБА_2 звернулась до Баришівського районного суду Київської області з новим цивільним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Баришівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на будинок.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 3 травня 2012 року і додатковим рішенням Баришівського районного суду від 28 травня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Баришівська державна нотаріальна контора, було задоволено в повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, Баришівський районний суд в обґрунтування свого первісного та додаткового рішення, не посилався на рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року, а лише в його мотивувальній частині зазначив про його наявність. Рішенням суду від 3 травня 2012 року було встановлено, що добудова будинку була проведена за належні ОСОБА_2 кошти, тому вона і набула право власності на 44% даного будинку. Також у мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що будинок по АДРЕСА_1) придбаний подружжям ОСОБА_3 за кошти ОСОБА_2, а тому її вимоги підлягали задоволенню із зазначених підстав.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що вищенаведені рішення Баришівського районного суду і ухвала апеляційного суду Київської області на даний час скасовані, що ОСОБА_2 вже не є покупцем спірного нерухомого майна та що предмет спору за даним позовом стосується того ж самого нерухомого майна, по якому раніше прийняті рішення, на той час переглядалися судами касаційної та апеляційної інстанцій, не є нововиявленою підставою для перегляду рішень суду від 3 травня 2012 року та 28 травня 2012 року, оскільки хоча предметом спору було те саме нерухоме майно, але підстави задоволення вказаних рішень були різні. І те, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року рішення Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року по даній справі було скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, ніяким чином не впливає на рішення Баришівського районного суду від 3 та 28 травня 2012 року.
З врахуванням викладеного, обставини, викладені в заяві про перегляд рішень суду та оголошені в судовому засіданні не є нововиявленими обставинами, які є істотними для справи та підставами для скасування ухвали суду.
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю обставин, які є істотними обставинами та мають істотне значення для скасування рішення Баришівського районного суду Київської області від 3 травня 2012 року та додаткового рішення від 28 травня 2012 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в ухвалі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Олійник В.І.
Судді: Іванова І.В.
Сліпченко О.В.