Справа № 367/2642/13-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є.
Провадження № 22-ц/780/6749/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.
Категорія 29 27.12.2013
іменем України
26 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Панасюка С.П.,
суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,
при секретарі: Токар Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок», третя особа: Голова правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок» Ізотов Володимир Олександрович про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В квітні 2013 року позивач звернулася до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Працівниками відповідача та третьою особою при прибиранні снігу з покрівлі вищевказаного будинку 12.02.2013 року було пошкоджено та збито водозатримувачі, в результаті чого водою було залито вхідні двері її квартири. Оскільки вхідні двері потребували заміни, вона змушена була викликати майстрів для виготовлення та встановлення нових дверей.
Просила стягнути з Відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 18000 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн. та судові витрати по справі.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2013 року в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2013 року та ухвалити нове про задоволення позовної заяви в повному обсязі.
Вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення неповно та не всебічно з'ясував обставини по справі.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст.303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що немає безспірних доказів вини відповідача, не доведено його причетність до пошкодження вхідних дверей в квартирі позивача.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доказує наявність шкоди та її розмір.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору-купівлі продажу від 28.08.2009 року (а.с. 9).
На підтвердження обставин пошкодження вхідних дверей, позивачем надано акт, складений депутатом Ірпінської міської ради Київської області Маркушиним О.Г.(а.с.20).
Вказаним актом не підтверджено наявність самої шкоди та причинний зв»язок настання такої шкоди від дій чи бездіяльності відповідача.
Наданим відповідачем атом від 20 квітня 2013 року обстеження водозабірних лотків спросовуються доводи позивача (а.с.75).
Інших доказів, що підтверджували б вину відповідача у спричиненні шкоди чи причинний зв»язок не надано і таких матеріали справи не містять.
Крім того, надані позивачем на підтвердження розміру заданих збитків докази не підтверджують вини відповідача, у завданні чи наявності такої шкоди, а тому обґрунтовано судом першої інстанції відхилені.
Таким чином, позивач в обґрунтування своїх вимог на підтвердження обставин пошкодження вхідних дверей та розміру збитків не надав належних та допустимих доказів, а наданим суд першої інстанції дав належну правову оцінку у відповідності до вимог процесуального закону.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
Судді