Справа № 456/1239/13-ц
Провадження № 2/456/2173/2013
іменем України
"30" вересня 2013 р.
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Андрейківа Ю. Я.
при секретарі Куртій В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.05.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 травня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано за ним право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_1 з вказаним судовим рішенням не погодилася і, уповноважила представника на звернення до суду з заявою про його перегляд. В заяві про скасування заочного рішення представник відповідача просить переглянути та скасувати заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.05.2013 р. у справі № 456/1239/13-ц та призначити справу до розгляду в загальному порядку. В обґрунтування заяви покликається на те, що при ухваленні заочного рішення суд виходив з того, що відповідач був належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, а відтак, справа була розглянута судом за відсутності відповідача та на підставі доказів, поданих позивачем ОСОБА_3 Звертає увагу суду, що відповідач з 2005 року постійно проживає в Італійській Республіці, де саме і перебувала на момент ухвалення заочного рішення. Про вказане рішення суду дізналася від своєї матері ОСОБА_4 в серпні 2013 року, у зв'язку з чим уповноважила ОСОБА_2 на ознайомлення з матеріалами справи та представництво її інтересів в суді. Зазначає, що з 2005 року постійно проживає в Італії, де отримала відповідний дозвіл на проживання. До 2012 року за вказаною адресою з нею проживав і позивач по справі. Вважає, що суд належним чином не встановив у порядку, передбаченому законом її місце проживання та перебування, а позивач приховав її фактичне місце проживання. Вважає, що суд повинен був її викликати в порядку, встановленому ч.6 ст.76 ЦПК України, Конвенцією про вручення за кордоном судових повісток та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 р. Наголошує на змісті ст. 16 Конвенції, в якій зазначено, що коли документ про виклик до суду або аналогічний документ було передано за кордон для вручення відповідно до положень Конвенції, і було винесено рішення проти відповідача, який не з'явився, то суддя має право звільнити цього відповідача від наслідків закінчення строку для оскарження рішення, у разі, якщо виконані такі умови: а) відповідач не з своєї вини не був поінформованим про документ в час, необхідний для організації свою захисту, або про рішення в необхідний для оскарження строк, та б) аргументи, надані відповідачем по суті, (на перший погляд) вбачаються небезпідставіними. Окрім цього покликається на необґрунтованість позовних вимог, заявлених в позовній заяві. Так, на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії квитанцій про здійснення банківських операцій. В окреслених квитанціях вказане лише ім'я ОСОБА_5, який є одержувачем коштів. Водночас, квитанції жодним чином не підтверджують, що саме позивач здійснював переказ коштів на ім'я ОСОБА_5, адже відомості про платника у квитанціях не зазначені, відтак, окреслені квитанції не могли бути прийняті судом як належні докази, що підтверджують здійснення саме позивачем платежів, як і не могли бути покладені в основу заочного рішення. Отже, заочне рішення є необгрунтованим з цих підстав. У відповідача є достатні докази на підтвердження того, що саме позивач неодноразово вчиняв акти насильства стосовно неї, під час їхнього спільного проживання в Італії, про що вказано в мотивувальній частині рішення суду у справах неповнолітніх регіону ОСОБА_6 в Болоньї «батьки неповнолітніх припинили сумісне проживання у 2010 р. їх стосунки супроводжувались численними конфліктами і випадками насильства з боку батька по відношенню до матері». Твердження позивача в позовній заяві, що відповідач залишила йому дітей є неправдивими, оскільки позивач супротив її волі вивіз дітей з їхнього постійного місця проживання в Італії - на Україну, чим позбавив її права на спілкування з дітьми. Зазначає, що квартира, яка була предметом спору була придбана відповідачем за її власні кошти та в її інтересах, що підтверджується доказами, якими володіє відповідач, зокрема розпискою на підтвердження договору позики на суму 20000 євро, які відповідач позичила на придбання квартири, а також інші документи, які свідчать, що саме ОСОБА_1 сплачувала вартість квартири. Окрім цього доказом того, що відповідач придбала квартиру для себе та в своїх інтересах є також і довідки надані позивачем, в яких зазначено, що власником квартири є відповідач, зокрема, це свідоцтво про право власності на нерухоме майно, технічний паспорт на квартиру, довідка про реєстрацію права власності на нерухоме майно, які містяться у матеріалах справи.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 підтримав подану нею заяву, дав пояснення аналогічні вищенаведеним та додатково поясни, що фактично розгляду справи по суті не було, вважає, що у зв'язку з тим, що всі докази по справі досліджено не було, а тому в суду були відсутні підстави для задоволення позову. Окрім цього, звернув увагу суду на процесуальні порушення закону, які були під час розгляду справи, зокрема вважає, що в суду відсутні були правові підстави для виклику відповідача через оголошення в пресі, оскільки належних доказів, які б свідчили про те, що відповідач за зареєстрованим місцем проживання не проживає, в суду не було.
Представник позивача вказала , що відповідач має право на перегляд заочного рішення але просила задовільнити вимоги позивача.
Заслухавши пояснення осіб, що брали участь у розгляді заяви, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом було встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вказаною статтею законодавець закріпив юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.
Перевіркою матеріалів справи №456/1239/13-ц встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 11 березня 2013 року, що підтверджується вхідним штампом суду (а.с.2-3). 14 березня 2013 року ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області провадження в справі відкрито, справу призначено до судового розгляду на 15.00 год. 08 квітня 2013 року, копію позовної заяви з додатками та повідомленням про розгляд справи надіслано на адресу відповідача: АДРЕСА_2 (а.с.16).
У зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання 08 квітня 2013 року, розгляд справи відкладено на 10.00 год. 24 квітня 2013 року, і в порядку, ч.9 ст.74 ЦПК України відповідача викликано у судове засідання через оголошення в пресі (а.с.19, 22).
Матеріалами справи встановлено, що в порушення вимог ч.3 ст.122 ЦПК України, суд не звернувся до органу реєстрації місця проживання та місця перебування відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_3, а тому не мав підстав вважати, що зареєстрованим місцем проживання (перебування) відповідача є - Стрий, АДРЕСА_3.
За змістом ст.74 ЦПК України судова повістка надсилається за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві. Якщо ж місце проживання (перебування) позивачу невідоме, навіть після звернення останнього до адресного бюро і органів внутрішніх справ, відповідач викликається до суду через оголошення в пресі.
У зв'язку з наведеним, в суду були відсутні правові підстави вважати, що місце проживання (перебування) відповідача невідоме, оскільки жодними матеріалами справи вказане не підтверджене, надіслання поштою повідомлення про судове засідання та відсутність зворотнього повідомлення про вручення не може слугувати належною правовою підставою вважати, що відповідач за вказаною адресою не проживає, а тому підстав для застосування ч.9 ст.74 ЦПК України в суду не було.
Наведене свідчить про те, що в суду є всі підстави вважати, що відповідач не була належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи на 27.05.2013 р., тобто коли було постановлено заочне судове рішення у вказаній справі.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що його довіритель на законних підставах тривалий час (2005-2013 рр.) проживає за кордоном, що не міг не знати позивач по справі, оскільки до 2012 року проживав з нею та дітьми в Італії. Вважає, що судом порушено вимоги ч.6 ст.76 ЦПК України та не у належний спосіб викликано відповідача в судове засідання, такий виклик необхідно було здійснювати на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових повісток та позасудових документів у цивільних та комерційних справах.
Підстав вважати, що відповідач повинна була бути повідомлена у вищезазначений спосіб в суду немає, оскільки, як вбачається з звукозапису судового засідання, під час розгляду цивільної справи позивач не повідомляв суд, про те, що відповідач по справі перебуває за кордоном та не надав суду жодних даних про її місцезнаходження. А тому підстав для застосування ч.6 ст.76 ЦПК України, Конвенції про вручення за кордоном судових повісток та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 р. в суду не було.
Матеріалами справи підтверджується і той факт, що відповідач ОСОБА_3 судове рішення від 27.05.2013 р. не отримувала, доказів, які б засвідчили факт отримання нею рішення в матеріалах справи відсутні, що дає підстави суду зробити висновок, що доводи заявника в цій частині заслуговують на увагу.
А тому суд бере до уваги твердження представника відповідача про те, що відповідач копії судового рішення не отримувала, і у зв'язку з перебуванням за межами держави можливості ознайомитися з заочним судовим рішенням не мала, оскільки такі доводи підтверджуються копією довіреності, з якої вбачається, що така посвідчена 27.08.2013 р. в м. Мілан Італія (а.с.46) та клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 від 02.09.2013 р. про ознайомлення з матеріалами цивільної справи (а.с.39).
Доводи представника відповідача про необгрунтованість та незаконність судового рішення, процесуальні порушення, допущені під час оформлення позовної заяви будуть перевірені судом під час розгляду справи по суті та постановленні судового рішення у справі.
Враховуючи наведене, заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.05.2013 року слід скасувати, а справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя призначити до розгляду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 228, 231, 232 ЦПК України, -
Ухвалив:
Заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя призначити до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2013 об 14-30год. в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: м. Стрий, вул.Шевченка,89.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя ОСОБА_8