Справа № 369/6040/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.
Провадження № 22-ц/780/6440/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв
Категорія 45 25.12.2013
Іменем України
24 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Апеляційного Суду Київської області в складі:
Головуючого судді Фінагєєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Власенко О.В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
У червні 2013 року позивач звернулась до суду та просила в порядку поділу майна подружжя стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості ? частини автомобіля у розмірі 27 385 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 14 лютого 2006 року до 24 вересня 2010 року позивач перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. 14 серпня 2007 року ними було придбано автомобіль «Chery Amulet A15», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 54 770 грн. Після розлучення відповідач одноособово використовує автомобіль у власних потребах і відмовляється сплатити позивачу грошову компенсацію.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд мав би визначити ідеальні частки подружжя у майні, однак цього не зробив. Крім того, автомобіль був придбаний у кредит і його вартість була зазначена в договорі застави. Суд не виносив на обговорення клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи та не з'ясував думку позивача щодо заочного розгляду справи. В позовній заяві позивач не висувала вимоги та не просила припинити її право власності на частку у спільному сумісному майні подружжя.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 14 лютого 2006 року до 24 вересня 2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 та рішенням суду від 24 вересня 2010 року (а.с.4-5).
14.08.2007 року позивачем і відповідачем було придбано автомобіль «Chery Amulet A15», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, що підтверджується довідкою РЕВ ДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області № 457 від 23.07.2013 року.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано безспірних доказів щодо вартості майна. Клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи не заявлялося. Цивільним кодексом України не передбачено припинення права на частку у спільному сумісному майні.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до вимог ст. 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків передбачених Цивільним Кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Заявляючи позовні вимоги про стягнення грошової компенсації ОСОБА_1 не довела, що вартість автомобіля становить саме 54 700 грн. Договір застави, на який посилається позивач, не може бути належним доказом, який підтверджує вартість транспортного засобу, оскільки ціна у договорі зазначена станом на серпень 2007 року. На час розгляд справи вартість автомобіля не визначена.
Крім того, стягнення грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Однак, ОСОБА_2 така сума внесена не була.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не виносив на обговорення клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи та не з'ясував думку позивача щодо заочного розгляду справи.
Однак на думку колегії суддів зазначені доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 143 ЦПК України - для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином чинний ЦПК україни не містить обов'язку суду ставити на обговорення питання про призначення експертизи. Натомість питання про проведення експертизи суд вирішує виключно за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Відповідного клопотання в суді першої інстанції сторони не заявляли, а отже і посилання в апеляційній скарзі на не призначення експертизи судом є безпідставним.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в постанові N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" - вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
За таких обставин висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, а відтак рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Посилання ОСОБА_1 на порушення судом норм процесуального права, на думку суду, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.
Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме автомобіль «Chery Amulet A15», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2,
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля «Chery Amulet A15», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля «Chery Amulet A15», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Фінагєєв В.О.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.