27.12.2013
434/8111/13-ц
2/434/4272/13
/мотивувальна частина/
18 листопада 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді Зоріка М. В.,
при секретарі - Височиній А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м .Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Луганський машинобудівельний завод ім. О. Я. Пархоменка» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки виплати належних працівникові сум при звільненні, -
У жовтні 2013 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача нараховану але невиплачену заробітну плату, розрахунок при звільненні у сумі 10 026,76 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 3498,76 грн.
Ухвалою від 18.11.2013 року позовні вимоги в частині стягнення нарахованої але невиплачену заробітну плату, розрахунок при звільненні у сумі 10 026,76 грн. було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України - у зв'язку із наданням позивачем заяви про залишення зазначених позовних вимог без розгляду.
Згідно п. 2 позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати належної йому суми при звільненні, посилалася, на той факт, що перебувала у трудових відносинах з підприємством відповідача з 20.09.2076 року по 16.09.2013р. звільнилася з посади за власним бажанням в зв'язку із виходом на пенсію.
Зазначила, що на день звільнення підприємство відповідача нарахувало їй заробітну плату та розрахунок при звільненні у сумі 5427,55 грн., а також заборгувало заробітну плату за травень, червень, липень, та серпень у розмірі 4599,21 грн. однак усі зазначені кошти у день звільнення їй виплачені не були.
Позивач ОСОБА_1 також зазначила, що середній заробіток який підлягає стягненню з відповідача складає 3498,76 грн. ( 152.12 грн.- середньоденна заробітна плата Х на 23 - кількість днів затримки).
У судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву, у якій позов підтримала у повному обсязі просила його задовольнити, розглянути справу без її участі.
Представник відповідача у судове засіданні позовні вимоги визнав частково, надав суду заперечення проти позову, не заперечувала проти задоволення позову в частині стягнення з заводу середнього заробітку виплати належної позивачу суми при звільненні, однак із сумою зазначеного середнього заробітку обчисленого позивачкою не погодився.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ТОВ «Луганський машинобудівельний завод ім. О. Я. Пархоменка» 20.09.1976р. на підставі наказу № 968 від 20.09.1976р., та була звільнена з посади 16.09.2013р. за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію за віком згідно наказу № 225 від 16.09.2013 року, що вбачається з копії трудової книжки останнього (а.с. 3-4).
Згідно з довідкою ТОВ «Луганський машинобудівельний завод ім. О. Я. Пархоменка» (а. с. 19-20), при звільненні з позивачем не було проведено повний розрахунок за період з 16.09.2006р. по 08.10.2013р., тобто 6 днів у вересні 2013 року (після звільнення), та 11 днів у жовтні 2013 року до проведення остаточного розрахунку (25.10.2013 року) , де середньоденна заробітна плата - 134 грн. 16 коп. (а.с.19).
Виходячи з вищевикладеного суд не погоджується з розрахунком середнього заробітку за період затримки розрахунку запропонованим позивачем, оскільки згідно довідки (а.с.19) середньоденна заробітна плата позивача складає - 134 грн. 16 коп., при звільненні з позивачем не було проведено повний розрахунок за період з 16.09.2006р. по 08.10.2013р. Кількість робочих днів після звільнення у вересні 2013 року складає 6 днів, у жовтні 2013 року до проведення остаточного розрахунку (25.10.2013 року) - 11 днів, таким чином загальний час затримки розрахунку при звільненні з відповідачем складає 17 днів Х 134.16 грн. (середньоденна заробітна плата) = 2280,72 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно з ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по час фактичного розрахунку.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, факт затримки розрахунку під час звільнення ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу її середній заробіток за час затримки по час фактичного розрахунку, тому позовні вимоги заявлено обґрунтовано та підлягають задоволенню, однак частково.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. на користь держави.
На підставі вищевикладеного та ст. ст. 116, 117, КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11 , 27, 31, 60, 212 - 215 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із ТОВ «Луганський машинобудівельний завод ім. О. Я. Пархоменка», яке розташовано за адресою: м. Луганськ, вул. Желєзнодорожна, 8, код 05763731 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час затримки виплати належних їй сум при звільненні у розмірі 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят )гривень 72 копійок.
Стягнути із ТОВ «Луганський машинобудівельний завод ім. О. Я. Пархоменка», яке розташовано за адресою: м. Луганськ, вул. Желєзнодорожна, 8, код 05763731 на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
В іншій частині відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення викладено 25.11.2013року.
Суддя М. В. Зорік