Справа № 373/2374/13-ц
Іменем України
26 грудня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Керекези Я.І.
при секретарі Ткалі І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Гланишівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду із позовом і просить зобов'язати відповідача звільнити шляхом знесення паркану земельну ділянку площею 0,2097 га з кадастровим номером 3223384603:01:016:0005, яка розташована по вул.Жовтневій, 1 в с.Гланишів Переяслав-Хмельницького району Київської області ; стягнути із відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та судові витрати по справі.
Посилається на те, що є власником вищезазначеної земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 416289 від 07 липня 2010 року. Власником даної земельної ділянки він став на підставі договору купівлі-продажу серії ВРС № 679160 від 08 червня 2012 року. В квітні місяці 2012 року, перед укладенням договору купівлі-продажу, він візуально оглянув земельну ділянку, будь-яких претензій щодо її якісних характеристик не мав. Коли приїхав на свою земельну ділянку, виявив, що її частину, площею 0,02 га, відгородив відповідач ОСОБА_2, приєднавши її до своєї земельної ділянки. Будь-яких документів, що підтверджуються право власності на дану частину земельної ділянки, відповідач не надає. Постійна комісія агропромислового комплексу та земельних ресурсів, обстеживши земельну ділянку, встановила, що відповідач ОСОБА_2 встановив огорожу, порушивши межі земельної ділянки, яка знаходиться у його власності, про що був складений акт. Комісія попередила відповідача, що він здійснив самовільне захоплення земельної ділянки і рекомендувала перенести огорожу згідно встановлених межових знаків, на що він не відреагував. Крім того, він просить стягнути із відповідача моральну шкоду, посилаючись на те, що дії відповідача стали причиною перебування його у стресовому стані, виникнення знервованості та напруженості, що негативно впливає та порушує його нормальну життєдіяльність.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги і просять їх задовольнити.
Відповідач та його представник позов не визнали, заперечують проти його задоволення. Посилаються на те, що ОСОБА_2 користується земельною ділянкою в межах, що склалися історично, позивачем не доведено, що саме з боку відповідача є накладка та порушення меж.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справу за його відсутність, позов визнав.
Судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,2097 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223384603:01:016:0005, що розташована у с.Гланишів Переяслав-Хмельницького району Київської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 416289 від 07 липня 2010 року та копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 червня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3
01 серпня 2012 року було складено акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, відповідно до якого було встановлено в натурі та погоджено межі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно державного акта серія ЯЖ № 416289, що знаходиться в с.Гланишів Переяслав-Хмельницького району Київської області. З даним актом були ознайомлені суміжні землекористувачі, які ніяких претензій при встановленні меж земельної ділянки не виявили, межі погоджені і не викликають заперечень. Із актом 11 жовтня 2012 року був ознайомлений і відповідач ОСОБА_2, який власноручно поставив свій підпис.
Відповідно до акту № 1 від 21 травня 2013 року постійна комісія агропромислового комплексу та земельних ресурсів встановила, що ОСОБА_2 встановив огорожу, порушивши межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 згідно державного акту. Відповідач по справі ОСОБА_2 був попереджений про те, що ним здійснено самовільний захват земельної ділянки сусіда і йому було рекомендовано найближчим часом перенести огорожу згідно межових знаків, щоб закрите конфліктне питання. В разі недомовленості ОСОБА_4 рекомендовано звернутися до суду для позитивного вирішення даного питання.
Рішенням Гланишівської сільської ради № 77 від 12 жовтня 2007 року відповідачу ОСОБА_2 було передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,86 га.
12 січня 2010 року ОСОБА_2 передав Управлінню земельних ресурсів документи для безоплатного оформлення та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.
Згідно висновку експерта № 12-13 від 08 грудня 2013 року фактична площа та фактичні межі земельної ділянки, що знаходиться в с.Гланишів Переяслав-Хмельницького району Київської області, кадастровий номер 3223381101:01:016:0005, не відповідають площі та межам, які визначені в Державному акті серії ЯЖ № 416289 від 07 липня 2010 року. Площа земельної ділянки, яку вилучено ОСОБА_2 із користування позивача ОСОБА_5 становить 0,013273 га.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_6 показав суду, що експертизу проводив на підставі наявних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, провівши всі необхідні заміри та розрахунки, в тому числі і відповідно до матеріалів землевпорядних робіт, виконаних інженером-землевпорядником ТОВ «Регіонземсервіс», яким були визначені координати кутів зовнішніх меж землекористування земельної ділянки як позивача, так і відповідача. Площа накладання земельної ділянки, якою користується відповідач ОСОБА_2, на земельну ділянку, яка належить позивачу ОСОБА_1, становить 0, 013273 га. При цьому експерт зазначив, що дана земельна ділянка огорожена відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч.1 ст.106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістилися, або стали невиразними.
Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
В силу ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають, зокрема, самостійно господарювати на землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Позивач ОСОБА_1 пояснив, а відповідач ОСОБА_2 не заперечує, що земельна ділянка, якою він користується, з боку позивача ОСОБА_1 огорожена металевою сіткою. Це підтвердив також і експерт ОСОБА_6
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що невідповідність фактичної площі та фактичної межі земельної ділянки позивача площі та межам, які зазначені в Державному акті, що накладення площі земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача знести паркан (металеву сітку), що встановлений на земельній ділянці, належній позивачу.
Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_7 щодо необґрунтованості висновку експерта і не можливості на підставі нього визначити факт накладення частини земельної ділянки саме з боку відповідача ОСОБА_2, оскільки даний висновок чітко дає відповідь на поставлене судом запитання із зазначенням місця та площі накладання земельних ділянок.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача і моральну шкоду в розмірі 10000 грн., обґрунтовуючи її тим, що внаслідок дій відповідача він не може використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням. Перебуває постійно у стресовому стані, що стало причиною виникнення знервованості та напруженості, що негативно впливає та порушує його нормальну життєдіяльність. Із-за дій відповідача він змушений займатися доведенням в судовому порядку своїх законних прав на належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, а не розпоряджатися нею та використовувати її за своїм призначенням. Вважає, що відповідач захопивши земельну ділянку, що належить йому на праві приватної власності, порушив його конституційне право, надане державою.
Частина 1 ст.23 ЦК України передбачає право кожної особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Враховуючи глибину і тривалість моральних страждань, суть позовних вимог, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд приходить до висновку визначити розмір моральної шкоди в сумі 1000 гривень.
Судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір та витрати на проведення експертизи в розмірі 2105, 77 грн., підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1500 гривень, сплачених ним ТОВ «Регіонземсервіс» на розробку технічної документації згідно клопотання експерта, суд вважає, що в розуміння ст. 79 ЦПК України, ці витрати не відносяться до судових та не можуть бути стягнуті з відповідача.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 79, 90, 106 ЗК України, ст. 23 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 212, 213, 218 ЦПК України, суд ,-
вирішив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Гланишівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 знести паркан, встановлений на земельній ділянці площею 0,2097 га з кадастровим номером 3223381101:01:016:0005, яка розташована по вул.Жовтневій, 1 в с.Гланишів Переяслав-Хмельницького району Київської області та належить ОСОБА_1.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди та 2231 (дві тисячі двісті тридцять одна) гривень 94 коп. судових витрат.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Складання повного рішення вчинено 30.12.2013.
Суддя ОСОБА_8