25.12.2013
Справа № 369/11791/13-ц
Провадження № 6/369/200/13
іменем України
25 грудня 2013 року м.Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Сохань Ю.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1В - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду від 29 жовтня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Семінал» про звернення стягнення, -
У листопаді 2013 року до Києво-Святошинського районного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1В - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду від 29 жовтня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Семінал» про звернення стягнення. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2011 року задоволено позов ВАТ КБ «Надра», згідно якого в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Семінал» у сумі 240 006 295, 86 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки на нерухоме майно, а саме земельні ділянки, які належать ОСОБА_3. Зазначене рішення набрало законної сили та видано виконавчий лист. На підставі вищезазначеного постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного від 29 жовтня 2013 року. З даної постанови та виконавчого листа не вбачається обов'язку ОСОБА_1 сплачувати заборгованість ТОВ «Семінал» перед ВАТ КБ «Надра», а також обов'язку вчиняти дії по реалізації іпотечного майна, а саме організовувати проведення прилюдних торгів по реалізації іпотечного майна. Вважає вищезазначене рішення незрозумілим, у зв'язку з чим просив суд роз'яснити виконання рішення Києво-Святошинського районного суду від 29 жовтня 2010 року у цивільній справі №2-3942/10 та вказати, чи повинна ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії(нести обов'язок) по організації проведення реалізації заставленого (іпотечного) майна згідно з іпотечним договором від 22 лютого 2006 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1
Представник заявника у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив.
Стягувач у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив.
Вивчивши заяву і матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді заяви судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2010 року та додаткового рішення від 08 квітня 2011 року задоволено позов ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Семінал» про звернення стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених стороною вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду Україин з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).
Частиною 1 статті 221 ЦПК України передбачено, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб , які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення , не змінюючи при цьому його змісту.
В пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» (зі змінами та доповненнями) зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацією. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частині рішення , розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Вказаним рішенням, в межах заявлених ВАТ КБ «Надра» вимог, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Семінал» за договором кредитної лінії№25/5/2005/840-К/7 від 09 лютого 2006 року в сумі 240 006 295 грн 86 коп звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме земельні ділянки, які належать ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів та встановлено ціну продажу предметі іпотеки на рівні, не нижчому за рівень ціни, встановленою оцінкою майна.
Однак, рішення від 29 жовтня 2010 року та додаткове рішення від 08 квітня 2011 року ухвалені ясно і повно, в рішенні дані відповіді на головні питання справи, його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, містить вичерпні, чіткі і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин висновки по суті розглянутих вимог, а саме - загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Представник заявника не привів ні однієї обставини, в чому саме не зрозуміло рішення. Рішення по своєму змісту відповідає вимогам ст. 214 ЦПК України.
Окрім того, із заяви вбачається, що саме рішення суду не є незрозумілим для заявника, в заяві по суті ставиться питання щодо виконання судового рішення, яке підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність необхідності в роз'яснені рішення та відмови у задоволенні заяви.
Керуючись ст. 221 ЦПК України
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1В - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду від 29 жовтня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Семінал» про звернення стягнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
ОСОБА_5