04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" грудня 2013 р. Справа№ 910/1577/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Корсакової Г.В.
за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.
за участю представників:
від позивача: Терещенко О.М. - представник за дов. б/н від 21.12.2012 р.;
від відповідача: Мануілова Я.І. - представник за дов. № юр-180/д від 15.04.2013 р.;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
розглянув апеляційну скаргу Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р.
у справі № 910/1577/13 (головуючий суддя: Івченко А.М.; судді: Літвінова М.Є., Любченко М.О.)
За позовом: Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед
до: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Укрнафтогаз";
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія Вєлєс капітал"
про стягнення 136 833 грн. 33 коп.
У судовому засіданні 18.12.2013р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Компанія Вєлєс Інтернешнл Лімітед (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", ВАТ "Укрнафта", відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" (далі - третя особа 1), а також за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія Вєлєс капітал" (далі - третя особа 2) про стягнення дивідендів та 3 % річних у розмірі 201338 грн. 80 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо виплати позивачу суми дивідендів за 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 рр., загальним розміром 191718,75 грн., а також виплати суми 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 9620,05 грн.
При розгляді справи в суді першої інстанції позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку зі з'ясуванням обставин отримання зберігачем цінних паперів позивача (третьою особою 2) суми дивідендів за 2008 та 2009 роки. Після прийняття судом першої інстанції зазначеної заяви, остаточний розмір позовних вимог склав 136833,33 грн., з яких сума дивідендів - 131535,00 грн., сума 3% річних - 5298,33 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Компанія Вєлєс Інтернешнл Лімітед звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий суд, при прийняті рішення, невірно застосував норми матеріального права, а також неповно з'ясував обставини справи, зокрема, не встановив, що акціонер не втрачає право на отримання дивідендів після спливу встановленого на їх виплату строку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р. прийнято апеляційну скаргу Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р та призначено до розгляду на 12.11.2013 р.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/1577/13 призначено колегію суддів у складі: Коротун О.М. (головуюча), судді: Гаврилюк О.М., Корсакова Г.В.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р., 26.11.2013 р., 10.12.2013р. розгляд справи відкладався.
Представник позивача в судовому засідання 18.12.2013 р. підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні 18.12.2013 р. представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники третіх осіб у судове засідання 18.12.2013 р. не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення № 0411607801894 про вручення 13.12.2013 р. копії вищезазначеної ухвали представнику третьої особи 1, а також розписка щодо повідомлення про час та місце судового засідання, яка була надана представником третьої особи 2, в судовому засіданні 10.12.2013р.
Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників третіх осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи копії документів засвідчені сторонами частково з недотриманням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, але при дослідженні в судових засіданнях витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, а тому в силу ст. ст. 32-34, 36 ГПК України, п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. наявні в матеріалах справи копії документів є належними доказами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи та правильно з'ясовано судом першої інстанції, п.п.6.1, 6.2 статуту (в редакції від 19.01.2006р., яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (яке 23.03.2011р. відповідно до свідоцтва № 795047 серії А 01 змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"), його статутний фонд становить 13557127,50 грн. та поділено на 54228510 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 25 копійок.
26.01.2010р. загальними зборами акціонерів ВАТ "Укрнафта" було прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 18 від 26.01.2010, про розподіл прибутку ВАТ "Укрнафта" в т.ч. за 2006 та 2007 роки та затверджено строк та порядок виплати дивідендів (далі - протокол №18, а/с 195-197).
Так, загальні збори акціонерів ВАТ "Укрнафта" постановили: сто відсотків отриманого за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2006 році чистого прибутку, що складає 2 412 560 000 грн., розподілити наступним чином: 2 412 084 124,80 грн. спрямувати на виплату дивідендів, 475 875,20 грн. спрямувати на розвиток товариства; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 44,48 грн. Виплату дивідендів за 2006 рік акціонерам розпочати 01.08.2010 р. та закінчити 01.08.2011 р.; сто відсотків отриманого за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2007 році чистого прибутку, що складає 1 237 946 000 грн. розподілити наступним чином: 1 237 494 598,20 грн. спрямувати на виплату дивідендів, 451 401,80 грн. спрямувати на розвиток товариства; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 22,82 грн. Виплату дивідендів за 2007 рік акціонерам розпочати 29.01.2010 р. та закінчити 01.08.2011 р.
Відповідно до зазначеного рішення дивіденди виплачуються у національній валюті України та виплачуються Товариством (Центральна бухгалтерія) із залученням реєстратора ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз"; на протязі зазначених періодів дивіденди сплачуються на користь акціонерів - юридичних осіб на банківський рахунок, а на користь акціонерів - фізичних осіб - поштовим переказом або на банківський рахунок; витрати на переказ/перерахування дивідендів здійснюються за рахунок акціонера; товариство сплачує дивіденди протягом зазначених періодів за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів.
Як видно з матеріалів даної справи, та не спростовується доводами апеляційної скарги, 25.02.2011 Загальними зборами акціонерів ВАТ "Укрнафта" було прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 20 від 25.02.2010, про розподіл прибутку ВАТ "Укрнафта" за 2010 та затверджено строк та порядок виплати дивідендів (далі - протокол № 20, т. 1, а/с 198-201).
Так, загальні збори акціонерів ВАТ "Укрнафта" постановили: затвердити прибуток у розмірі 2 646 287 000,00 грн. (два мільярди шістсот сорок шість мільйонів двісті вісімдесят сім тисяч гривень 00 копійок), отриманий ВАТ "УКРНАФТА" за 2010 рік; затвердити наступний порядок розподілу прибутку, отриманого ВАТ "УКРНАФТА" у 2010 році: 793 905 386, 40 грн. (сімсот дев'яносто три мільйони дев'ятсот п'ять тисяч триста вісімдесят шість грн. 40 копійок), що складає 30,00073 % від суми чистого прибутку, отриманого Товариством за 2010 рік, спрямувати на виплату дивідендів. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 14, 64 грн. (чотирнадцять гривень 64 копійки); 1 852 381 613,60 грн. (один мільярд вісімсот п'ятдесят два мільйони триста вісімдесят одна тисяча шістсот тринадцять гривень 60 копійок), чистого прибутку, отриманого Товариством за 2010 рік, спрямувати на поповнення обігових коштів та технічне переобладнання Товариства; виплату дивідендів за 2010 рік здійснити в грошовій формі у строк з 01.03.2011 року по 31.12.2011 року відповідно до Закону; затвердити наступний порядок виплати акціонерам дивідендів за підсумками 2010 року: дивіденди виплачуються пропорційно до загальної кількості належних акціонеру акцій на дату початку виплати дивідендів, тобто на 01 березня 2011 року; виплату дивідендів здійснити товариству (центральній бухгалтерії) із залученням реєстратора ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" акціонерам-юридичним особам шляхом перерахування на банківський рахунок, акціонерам-фізичним особам - готівкою, поштовим переказом або на банківський рахунок; витрати по оплаті переказу дивідендів несе акціонер; виплату дивідендів акціонерам - юридичним та фізичним особам на банківський рахунок проводити після надходження від акціонерів листів, оформлених згідно вимог чинного законодавства України, з зазначенням (уточненням) усіх необхідних банківських реквізитів, на які необхідно здійснити перерахування належних їм дивідендів; відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту наданих банківських реквізитів покладається на акціонера.
Обов'язок здійснити розрахунок та виплату від імені та за рахунок ВАТ "Укрнафта" власникам простих іменних акцій ВАТ "Укрнафта" дивідендів був покладений на реєстратора - ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз".
Згідно зі ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується той факт, що станом на дату початку виплати дивідендів за 2006 рік (тобто станом на 01.08.2010р.), позивач був акціонерним учасником ВАТ «Укрнафта» з цінними паперами на рахунку в кількості 1525 шт. акцій відповідача на суму 67832,00 грн., що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах № 002604 на 30.07.2010р. від 17.12.2010р. (т. 1, а/с 17); станом на дату початку виплати дивідендів за 2007 рік (тобто станом на 29.01.2010р.), позивач був акціонерним учасником ВАТ «Укрнафта» з цінними паперами на рахунку в кількості 2150 шт. акцій відповідача на суму 49063,00 грн., що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах № 002604 на 28.01.2010р. від 17.12.2010р. (т. 1, а/с 16); станом на дату початку виплати дивідендів за 2010 рік (тобто станом на 01.03.2011р.), позивач був акціонерним учасником ВАТ «Укрнафта» з цінними паперами на рахунку в кількості 1000 шт. акцій відповідача на суму 14640,00 грн., що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах № 002604 на 01.03.2011р. від 17.12.2010р. (т. 1, а/с 19).
Місцевим судом правомірно встановлено, що позивач в засіданні загальних зборах участі не приймав, в установлений строк не звертався ані до ВАТ "Укрнафта", ані до ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" з вимогою або листом щодо виплати дивідендів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 131535,00 грн. - заявленої суми дивідендів за 2006, 2007, 2010 роки, місцевий суд дійшов висновку про те, що позивач, з метою реалізації свого права на отримання дивідендів за 2006, 2007, 2010 роки, повинен був звернутись до ВАТ "Укрнафта" з вимогою про виплату дивідендів. В свою чергу, неподання відповідачу зазначеної вимоги про виплату дивідендів з повідомленням своїх банківських реквізитів та підтвердженням права на їх отримання протягом встановленого загальними зборами строку, свідчить про те, що позивач з власних мотивів не реалізував належне йому право на отримання дивідендів за спірний період, а відтак, втратив право на отримання дивідендів за вказані періоди.
Стосовно відмови в позові в частині стягнення дивідендів за 2010 рік, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.
Відповідно до статті 145 Цивільного кодексу України до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів ВАТ "Укрнафта" належить: затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства.
Стаття 41 Закону України "Про господарські товариства" встановлює, що до компетенції Загальних зборів належить: затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.
Згідно п. п. 9.5.1., 9.5.15. та 9.5.16. Статуту ВАТ "Укрнафта" (далі - Статут) саме Загальні збори акціонерів ВАТ "Укрнафта" мають право приймати рішення з будь-якого питання діяльності товариства, внесеного до порядку денного Зборів у порядку, встановленому Статутом ВАТ "Укрнафта" та чинним законодавством.
Загальні збори акціонерів можуть делегувати частину належних їм повноважень Спостережній раді та Правлінню ВАТ "Укрнафта", за виключенням повноважень щодо затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.
У відповідності до п. 3.3. Положення про порядок нарахування і виплати дивідендів у ВАТ "Укрнафта", затвердженого позачерговими сьомими загальними зборами акціонерів ВАТ "Укрнафта" (протокол № 1 від 25.04.2003 р., далі - Положення, т. 2, а/с 222-227), виплата дивідендів акціонерам товариства проводиться в строк, встановлений рішенням загальних зборів товариства та Статутом товариства.
При цьому, пункт 3.8. зазначає, що спосіб виплати дивідендів визначається загальними зборами акціонерів товариства.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що чинне законодавство, а також внутрішньо - розпорядчі документи відповідача (зокрема, Статут та Положення) наділяють загальні збори товариства невід'ємним правом встановлювати власний спосіб, порядок та процедуру виплати дивідендів (за умови, що вони не суперечать вимогам чинного законодавства), якої повинні дотримуватись всі акціонери при реалізації права на отримання належних їм дивідендів.
Саме таким правом на встановлення відповідного (окремого) порядку для отримання акціонерами дивідендів за 2010 рік, скористався орган загальних зборів відповідача, зазначивши у протоколі № 20, що виплата дивідендів акціонерам - юридичним та фізичним особам на банківські рахунки проводиться після надходження від акціонерів листів, оформлених згідно вимог чинного законодавства України, з зазначенням (уточненням) усіх необхідних банківських реквізитів, на які необхідно здійснити перерахування належних їм дивідендів; відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту наданих банківських реквізитів покладається на акціонера.
В цій частині є необґрунтованими доводи позивача про обов'язок відповідача за власною ініціативою (без будь-яких звернень з боку акціонера) виплатити суму дивідендів за 2010 рік, оскільки виплата дивідендів за вказаний період без додержання відповідного порядку, встановленого у протоколі №20, суперечить рішенню загальних зборів відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не було порушено право позивача на отримання дивідендів за 2010 рік у розмірі 14640,00 грн., оскільки позивач не дотримався обов'язкового порядку реалізації права на отримання дивідендів, який був встановлений вищим органом відповідача - загальними зборами ПАТ "Укрнафта" та не звертався з відповідним листом в порядку, визначеному протоколом № 20.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині, як передчасного.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, у протоколі № 18 (яким, зокрема, визначений порядок розподілу прибутку ПАТ "Укрнафта" за 2006, 2007 роки), загальні збори акціонерів відповідача не встановлювали окремого порядку щодо отримання дивідендів акціонерами, шляхом звернення з будь - якого роду листами, вимогами, тощо.
Так, пунктом 7.4. протоколу № 18 зазначено, що дивіденди сплачуються на користь акціонерів - юридичних осіб на банківський рахунок; товариство сплачує дивіденди протягом зазначених періодів за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів.
Ніяких додаткових вимог до акціонерів для відповідної сплати на їх користь дивідендів за вказані періоди (таких як: надсилання листів, документів, іншого роду звернень, тощо), протоколом № 18 встановлено не було, (також не передбачені подібного роду звернення ані внутрішньо - розпорядчими документами відповідача (Статутом, Положенням), ані чинним законодавством України. З наведеного вбачається, що відповідач був зобов'язаний самостійно, за власною ініціативою, у встановлений протоколом № 18 строк виплатити належні позивачу дивіденди шляхом перерахування відповідних коштів на банківський рахунок позивача. Відповідачем не наведено жодної правової норми, якою б було передбачено протилежне (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 25.09.2013 р. по справі № 5011-57/12746-2012).
Доводи відповідача про те, що позивач не надав підтвердження щодо свого права на отримання дивідендів, а також про те що у ПАТ "Укрнафта" не було достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки Положенням, зокрема, п.п. 2.3. - 2.7., саме на Реєстратора відповідача покладений обов'язок на дату початку виплати дивідендів розрахувати розмір дивідендів, а також скласти реєстр власників іменних акцій з зазначенням реквізитів акціонерів, кількості акцій та розміру дивідендів.
В цій частині приймаються доводи апелянта про те, що відповідачем, без будь - яких додаткових звернень з боку позивача було виплачено розмір належних йому дивідендів за 2008-2009 роки, при цьому, порядок виплати дивідендів за 2008 рік встановлювався тим самим протоколом № 18, яким був передбачений порядок виплати дивідендів за 2006-2007 роки з тими ж самими умовами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було встановлено у даній постанові, виплата дивідендів за 2006 рік відповідно до протоколу № 18 розпочалася 01.08.2010 р. та закінчилася 01.08.2011 р.; виплату дивідендів за 2007 рік відповідно до протоколу № 18 розпочалася 29.01.2010 р. та закінчилася 01.08.2011 р.
З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідачем не надано доказів виплати дивідендів позивачу за період 2006-2007р., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед про стягнення дивідендів за 2006 рік у розмірі 67832,00 грн. та за 2007 рік у розмірі 49063,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про стягнення зазначеної заборгованості - скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних, судом апеляційної інстанції було встановлено наступне.
В силу ст.ст. 20, 25 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон), акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.
Статтею 30 названого Закону, встановлено, що дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, при прийнятті загальними зборами відповідача рішення про виплату акціонерам дивідендів (без додаткових вимог до акціонерів) за 2006 рік, починаючи з 01.08.2010 р. та закінчуючи 01.08.2011 р., а також за 2007 рік, починаючи з 29.01.2010 р. та закінчуючи 01.08.2011 р., у відповідача виник обов'язок сплатити акціонерам належні їм дивіденди з 02.08.2011р. Невиконання товариством вказаного обов'язку у встановлений строк, тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, визначені ст.625 ЦК України (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.04.2012р. по справі № 41/394).
Таким чином, встановивши, що у відповідача виник обов'язок сплатити на користь позивача дивіденди (які виплачуються виключно грошовими коштами, і розмір яких відповідач не оспорив), за 2006 рік у сумі 67832,00 грн. та за 2007 рік у сумі 49063,00 грн. в строк до 01.08.2011р., суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 625 ЦК України та стягнення з відповідача суми 3% річних, за заявлені позивачем періоди, у розмірі 4871,16 грн. (зі скасуванням, відповідно, рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення вказаної суми заборгованості).
Суд апеляційної інстанції, разом з цим, погоджується з рішенням місцевого суду в частині відмови в стягненні 3% річних щодо невиплачених дивідендів за 2010 рік, оскільки, як було встановлено у даній постанові, обов'язку виплати відповідачем дивідендів за 2010 рік передував обов'язок позивача звернутися до ПАТ "Укрнафта" в порядку, встановленому протоколом № 20, який не був виконаний позивачем.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що звернення позивача до суду як з вимогою про стягнення дивідендів за 2010 рік, так із вимогою про стягнення штрафних санкцій за цей період, є передчасним, оскільки, як було вищезазначено, позивачем не було вчинено усіх дій для реалізації свого права в цій частині, а відтак не можна стверджувати про порушення, невизнання або оспорювання даного права в розумінні статті 15 ЦК України.
За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято за неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 1, 4 ст. 104 ГПК України), та є підставою для часткового скасування такого рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом в розмірі переплаченої суми.
Згідно з п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення, зокрема, зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.
Враховуючи подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, яка була прийнята місцевим судом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність повернення за власною ініціативою 1290,11 грн. судового збору, сплаченого позивачем, виходячи з остаточних вимог (з урахуванням прийнятої судом заяви про їх зменшення).
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних відмов.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 121766,16 грн, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 2435,32 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, а також за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1217,66 грн.
Керуючись статтями 32 - 34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. у справі № 910/1577/13 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. у справі № 910/1577/13 скасувати в частині відмови в позові на загальну суму 121766,16 грн., з прийняттям нового рішення про задоволення позову в цій частині.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код: 00135390, 04053, Україна, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5 літера А, р/р 26009050006252 в ПАТ КБ «Приват Банк» м. Київ, МФО 305299) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед (реєстраційний номер: НЕ165706, Кіпр, Нікосія, Темістоклі Дерві, 19, поверх 1, оф. 12) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: суму дивідендів за 2006 рік у розмірі 67832,00 грн.; суму дивідендів за 2007 рік у розмірі 49063,00 грн.; суму 3% річних у розмірі 4871,16 грн.
4. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. у справі № 910/1577/13 в частині відмови в позові на загальну суму 15067,17 грн. залишити без змін.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код: 00135390, 04053, Україна, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5 літера А, р/р 26009050006252 в ПАТ КБ «Приват Банк» м. Київ, МФО 305299) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед (реєстраційний номер: НЕ165706, Кіпр, Нікосія, Темістоклі Дерві, 19, поверх 1, оф. 12) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду 2435,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код: 00135390, 04053, Україна, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5 літера А, р/р 26009050006252 в ПАТ КБ «Приват Банк» м. Київ, МФО 305299) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед (реєстраційний номер: НЕ165706, Кіпр, Нікосія, Темістоклі Дерві, 19, поверх 1, оф. 12) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду 1217,66 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
7. В решті задоволення апеляційної скарги відмовити.
8. Повернути Компанії Вєлєс Інтернешнл Лімітед з Державного бюджету України 1290,11 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією № 63 від 03.01.2013 р. (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).
9. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
10. Матеріали справи № 910/1577/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Повний текст постанови складено 23.12.2013р.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
Г.В. Корсакова