Справа № 1502/1851/2012
Іменем України
29 жовтня 2013 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі головуючого судді Крикуна М.П. при секретарі Богдан А.І., за участю: представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача Дмитренка О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арцизі Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі Одеської області, - про визнання дій суб'єкта владних повноважень з припинення виплат з трудового каліцтва неправомірними та зобов'язання відновити виплати, -
встановив:
05.05.2011 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що вона є інвалідом ІІ групи внаслідок трудового каліцтва, отриманого нею в лютому 1988 року під час прямування на роботу до Виноградівської середньої школи, де вона працювала заступником директора з навчально-виховної роботи. На підставі останніх обстежень в червні 1994 року та у вересні 1996 року їй встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково. На цій підставі наказом відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області від 27.01.1989 року № 89 в зв'язку з частковою втратою працездатності їй проводилась доплата до середньомісячного заробітку з 01.06.1988 року до квітня 2009 року, після чого їй було припинено виплату з трудового каліцтва. Вважає дії відповідача з припинення виплат внаслідок трудового каліцтва неправомірними з наступних підстав. По-перше, до цього часу вона не ознайомлена з рішенням про припинення виплат. По-друге, нещасний випадок, який стався з нею, підтверджений актом розслідування нещасного випадку від 06.02.1986 року, складеним відповідно до чинного на той час Положення про порядок розслідування нещасних випадків, які сталися в побуті, на шляху до роботи чи з роботи від 16.11.1976 року. Зазначене Положення передбачає використання цього акту під час вирішення питання про призначення та виплату допомоги з тимчасової непрацездатності. По-третє, на підставі цього акту та огляду ОСОБА_4 встановлено органами ВТЕК та МСЕК інвалідність ІІ групи з 60% втрати професійної працездатності безстроково. По-четверте, виплати здійснювались їй на підставі наказу начальника районного відділу освіти від 27.01.1989 року № 89, який ніким не скасований. Під час реформування системи виплат з трудового каліцтва та створення системи загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань у 2001 році, відповідачем її справа не була передана до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі, відділ освіти продовжував сплачувати їй виплати до квітня 2009 року. Отже, на думку позивачки, дії відповідача з припинення їй виплат з трудового каліцтва є неправомірними і він зобов'язаний відновити їй зазначені виплати. Також просить суд поновити їй строк на звернення до суду з позовом, оскільки пропустила його з поважних причин, так як не отримувала рішення про припинення їй виплат, є інвалідом ІІ групи та постійно знаходиться під лікарським наглядом. Таким чином, позивачка просить суд поновити їй строк на звернення до суду з позовом, визнати неправомірними дії відповідача з припинення виплат з трудового каліцтва, які вона отримувала на підставі наказу № 89 від 27.01.1989 року та зобов'язати відповідача відновити їй виплати, а також нарахувати та виплатити неотриманні нею виплати за час їх припинення з 01.04.2009 року по день відновлення виплат.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просив суд задовольнити позов у повному обсязі та пояснив суду, що позивачці ОСОБА_4 не було відомо, з яких причин їй припинили здійснювати виплати, вона дізналась про це пізніше, незадовго до того як звернулась з позовом до суду. Із заперечень відповідача на позов дізналась, що їй з 01.04.2009 року припинені виплати. Про наказ від 16.06.2009 року про скасування наказу від 27.01.1989 року № 89 про виплати дізналась під час слухання справи, коли був поданий адміністративний позов. Виплати здійснювались позивачці згідно законодавства, яке діяло у 1989 році. Вважає, що виплати призначались та виплачувались позивачці законно.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала повністю, просила суд задовольнити позов у повному обсязі та пояснила суду, що у лютому 1988 року ОСОБА_4 отримала травму. МСЕК встановила позивачці інвалідність з втратою 60% працездатності. На даний час ОСОБА_4 встановлена інвалідність безстроково з втратою працездатності і вона має право на виплату відшкодування відповідно до рішення МСЕК. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі розпочав роботу відповідно до відповідного Закону з 01.04.2001 року. Відповідно до Закону управлінням Пенсійного фонду України створена комісія і за актом Пенсійним фондом України передавались справи до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі. Всі особові справи передавалися у тому ж складі, акт за формою Н-1 не перероблявся з акта за формою БТ. Акт про нещасний випадок був складений за формою БТ (побутова травма), але з позивачкою стався нещасний випадок по дорозі на роботу і їй виплачували допомогу. У відповідача був наказ про розслідування нещасного випадку. Відповідач визнав випадок, як нещасний та не спростовував це. Протягом багатьох років відповідачем позивачці виплачувалась допомога в зв'язку з втратою працездатності, тому на її думку, і надалі повинно виплачуватись відшкодування в зв'язку з втратою працездатності. Відповідач повинен був сам передати особову справу ОСОБА_4 до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі. Вважає, що відділ освіти Арцизької районної державної адміністрації повинен був здійснювати позивачці виплати в зв'язку з трудовим каліцтвом на підставі рішення МСЕК. Можливо помилково комісією був складений акт за формою БТ (необхідно було скласти акт за формою Н-1), але МСЕК колегіально визначила травму отриману ОСОБА_4 від нещасного випадку як трудове каліцтво з визначенням проценту втрати працездатності.
В судовому засіданні представник відповідача Дмитренко О.І. заявлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення. При цьому пояснив, що позивачка отримує пенсію по інвалідності, яку їй виплачує відділення Пенсійного фонду України в Арцизькому районі, але доплати до пенсії у вигляді відшкодування в зв'язку з втратою працездатності їй надаватись не можуть, оскільки нещасний випадок з позивачкою стався не під час виконання трудових обов'язків в робочий час, а по дорозі на роботу, в зв'язку з чим за результатами розслідування нещасного випадку з ОСОБА_4 06.02.1988р. був складений акт форми БТ (побутова травма). Дійсно районним відділом освіти з 1989 року до квітня 2009 року позивачці проводилась доплата до середньомісячного заробітку, у зв'язку з частковою втратою працездатності ОСОБА_4 Але під час тарифікації на 2008-2009 навчальний рік виникла необхідність вивчення правомірності здійснення цієї виплати. Після отримання консультації Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Арцизькому районі та вивчення Постанови Кабінету Міністрів України № 1112 від 24.08.2004р. «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань, аварій на виробництві», Постанови КМ України №1094 від 21.08.2001г. та положення «Про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань аварій на підприємствах, в установах і організаціях», було встановлено, що вищевказана доплата позивачці виплачується незаконно. У квітні 2009 року цю виплату позивачці було припинено. Наказ начальника відділу освіти №148 про припинення цієї виплати ОСОБА_4 був виданий 16.06.2009р. Про припинення вказаної виплати ОСОБА_4 було повідомлено листом від 21.06.2009 року № 01-06/430, який було направлено поштою.
В судовому засіданні представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі Одеської області Бузіян І.М. позов не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю та пояснив суду, що позивачка ОСОБА_4 зверталась до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі з приводу припинення виплат відділом освіти Арцизької районної державної адміністрації. Їй було роз'яснено, що оскільки акт щодо нещасного випадку, який стався з нею складений за формою БТ (побутова травма), то Фонду немає жодних підстав сплачувати їй страхові виплати, оскільки ОСОБА_4 отримала травму по дорозі до школи, але не на території школи, відповідно до акту про нещасний випадок травму віднесли до побутової. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Арцизькому районі було створено у 2001 році. Після створення відділення Фонду його працівники шляхом оголошень, телефонних повідомлень повідомляли підприємства, заклади та організації району про необхідність передати до відділення фонду особові справи всіх працівників з якими сталися нещасні випадки на виробництві. Підприємства, відповідного до чинного законодавства зобов'язані були передати до відділення Фонду особові справи працівників по нещасним випадкам, пов'язаним з виробництвом. Справу ОСОБА_4 він не бачив та йому не було відомо про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4 Після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» необхідно було закрити у відділі освіти справу ОСОБА_4, виплати припинити, оскільки нещасний випадок який стався з ОСОБА_4, не пов'язаний з виробництвом. Якщо нещасний випадок який стався з ОСОБА_4 був би пов'язаний з виробництвом, і за його наслідками був складений акт форми Н-1, справа ОСОБА_4 підлягала б передачі до відділення Фонду. Позивачці необхідно було вжити заходів для визнання нещасного випадку, який з нею стався, пов'язаним з виробництвом, складення акту форми Н-1, і у такому випадку її справа підлягала передачі до відділення Фонду, який би надалі здійснював грошові виплати. Довідки з зазначенням втрати працездатності у відсотках та вказівкою про трудове каліцтво Одеська обласна МСЕК не мала права видавати, оскільки акт за формою Н-1 відносно позивачки не складався та нею до МСЕК не надавався, як то передбачено відповідними нормативними актами. Виплати в зв'язку з втратою працездатності ОСОБА_4 були призначені за особистим рішенням керівництва Арцизького районного відділу народної освіти у 1989 році, але обов'язку здійснювати ці виплати передбаченого чинним на той час законодавством не було. Вважає, що якщо директору Виноградівської середньої школи ОСОБА_7 було відомо, що ОСОБА_4 отримала травму на території школи де вона працювала, то під його керівництвом за результатами розслідування нещасного випадку повинен був бути складений акт за формою Н-1.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, свідків, дослідив матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з копії акту розслідування нещасного випадку, який стався в побуті, по дорозі на роботу або з роботи, складеного за формою БТ (побутова травма), 06.02.1988 року о 07 годині 40 хвилин з ОСОБА_4, яка працювала заступником директора Виноградівської середньої школи, стався нещасний випадок на вулиці Кірова по дорозі на роботу з причини сильної ожеледиці (а.с. 3).
Згідно з копіями довідок ВТЕК та МСЕК, ОСОБА_4 з 01.06.1989 року встановлена ІІ група інвалідності з причини трудового каліцтва з 60% втрати працездатності, безстроково (а.с. 4-10).
Відповідно до наказу завідуючого Арцизького районного відділу народної освіти від 27.01.1989 року № 89, ОСОБА_4 в зв'язку з частковою втратою працездатності після виробничої травми, провадити доплату до середньомісячного заробітку з 01.06.1988 року (а.с. 11).
Наказом начальника відділу освіти Арцизької райдержадміністрації від 10.03.2009р. №54 доручено централізованій бухгалтерії відділу освіти вивчити правочинність здійснення виплат у зв'язку з частковою втратою працездатності ОСОБА_4, вчителя ЗШ І-ІІІ ст. с. Виноградівка до 05.04.2009р. після чого скласти акт (а.с.23).
Як вбачається з копії акту складеного працівниками бухгалтерії відділу освіти Арцизької райдержадміністрації від 02.04.2009 року і затвердженого начальником відділу освіти, виявлена неправомірність в нарахуванні грошової виплати по трудовому каліцтву ОСОБА_4 З 01.04.2009 року призупинені виплати з трудового каліцтва ОСОБА_4 до роз'яснення підстав для нарахування виплати з трудового каліцтва Фондом соціального страхування від нещасних випадків в Арцизькому районі (а.с. 24).
Відповідно до повідомлення начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Арцизькому районі Одеської області від 05.06.2009 року № 218/02, надісланого начальнику відділу освіти, підставою для призначення страхової виплати є акт складений згідно форми Н-1, а внаслідок нещасного випадку з ОСОБА_4, який трапився 06.02.1988 року під час прямування на роботу, був складений акт згідно форми БТ (побутова травма). Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 112 від 24.08.2004 року, Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 21.08.2001 року за висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що стались з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовується в інтересах цього підприємства. ОСОБА_4 на обліку у відділенні не знаходиться, страхові виплати не отримує (а.с. 25).
На підставі вищевказаного роз'яснення начальником відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації виданий наказ від 16.06.2009 року № 148 відповідно до якого визнано недійсним наказ від 27.01.1989 року № 89 та припинені виплати в зв'язку з частковою втратою працездатності ОСОБА_4 (а.с. 26).
21.06.2009 року ОСОБА_4 відділом освіти направлено повідомлення про припинення виплат в зв'язку з частковою втратою працездатності на підставі наказу № 148 від 16.06.2009 року (а.с. 28).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона працює на посаді заступника головного бухгалтера відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області. Після зміни головного бухгалтера відділу освіти та його заступника та проведення перевірки з січня 2009 року було виявлено безпідставну виплату бухгалтерією відділу освіти доплати ОСОБА_4 в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Виплати ОСОБА_4 здійснювались з фонду заробітної плати відділу освіти, але виплати з цього фонду можливі лише працівникам відділу освіти та працівникам шкіл, які обслуговує централізована бухгалтерія відділу освіти, а ОСОБА_4 вже тривалий час у Виноградівській середній школі не працює. Тим, хто не працює у відділі освіти або у школах, які обслуговуються централізованою бухгалтерією відділу освіти, вказана бухгалтерія згідно чинного законодавства не може проводити жодних виплат, оскільки це незаконно, виплати з трудового каліцтва не можуть здійснюватися з фонду заробітної плати відділу освіти. Відділ освіти перераховує страхові внески до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. А вже відділення вказаного Фонду відповідного до чинного законодавства у випадку отримання працівником травми та втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві має здійснювати такому працівнику відповідні виплати в зв'язку з втратою працездатності. Коли в бухгалтерії відділу освіти було виявлено здійснення виплат ОСОБА_4 в зв'язку з частковою втратою працездатності, які проводились по фонду заробітної плати, було прийнято рішення про їх припинення в зв'язку з незаконністю цих виплат. Вважає, що був виданий лише один наказ у 1989 році по відділу освіти на один рік про виплати ОСОБА_4, більше наказів по відділу освіти не видавалось. Виплати ОСОБА_4 в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності були припинені з 1 квітня 2009 року. Також вважає, що вказані виплати ОСОБА_4 виплачувались помилково попередніми бухгалтерами відділу освіти з 1989 року. Цю помилку виявили після зміни головного бухгалтера та його заступника.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона з 01.10.2008 року працює на посаді головного бухгалтера відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області. Згідно наказу від 27.01.1989 року начальника відділу освіти на підставі довідки, яка видавалась на один рік ОСОБА_4 виплачувалась доплата в зв'язку з втратою працездатності з фонду заробітної плати відділу освіти. У квітні 2009 року у бухгалтерії відділу освіти була проведена перевірка. По бухгалтерії виплати позивачці ОСОБА_4 в зв'язку з втратою працездатності проводились з фонду заробітної плати, але це незаконно. ОСОБА_4 отримувала гроші по табелю виплат заробітної плати, однак ні у відділі освіти, ні в школах, які обслуговуються централізованою бухгалтерією відділу освіти вона не працювала. ОСОБА_4 не входила у штатну тарифікацію, але її внесли до штату та табелювали. З 01.04.2009р. виплати з трудового каліцтва ОСОБА_4 були припинені в зв'язку з їх безпідставністю та незаконністю.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що за наслідками нещасного випадку, який стався 06.02.1988 року з ОСОБА_4 відповідно до чинного на той час Положення про порядок розслідування нещасних випадків, які сталися в побуті, по дорозі на роботу або з роботи, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 16.11.1976р., комісією з розслідування нещасного випадку 06.02.1988р. складений акт розслідування нещасного випадку, що трапився в побуті, по дорозі на роботу або з роботи за формою БТ (побутова травма). Тобто вказаною комісією відповідно до зазначеного акту нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_4, не був віднесений до таких, які сталися на виробництві (на роботі), а визнаний таким, який трапився, зокрема, по дорозі на роботу, інакше комісією був би складний акт форми Н-1 (нещасний випадок, що трапився при виконанні трудових обов'язків) відповідно до чинного також на той час Положення про розслідування та облік нещасник випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 13.08.1982р.
До 1 квітня 2001р. - до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) обов'язок відшкодування втраченого заробітку (його частини) в зв'язку з частковою втратою працездатності внаслідок нещасного випадку, який трапився на виробництві (при виконанні трудових обов'язків) і за наслідками якого в результаті розслідування нещасного випадку складався акт форми Н-1 покладався на роботодавця. З набранням чинності з 01.04.2001р. Закону, який на даний час регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами, обов'язок відшкодування втраченого заробітку (його частини) в зв'язку з втратою працездатності внаслідок нещасного випадку, який трапився на виробництві (при виконанні трудових обов'язків) і за наслідками якого в результаті розслідування нещасного випадку складався акт форми Н-1 покладається на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, до якого за актами застраховані підприємства, заклади, організації зобов'язані були передати особові справі осіб які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку, який трапився на виробництві (при виконанні трудових обов'язків) і за наслідками якого в результаті розслідування нещасного випадку складався акт форми Н-1.
Однак, нещасний випадок який трапився з ОСОБА_4 06.02.1988р. в результаті його розслідування не був визнаний таким, що трапився на виробництві (при виконанні трудових обов'язків), оскільки за його наслідками був складений акт форми БТ. Комісією, яка складала акт, було визнано, що нещасний випадок 06.02.1988р. трапився з ОСОБА_4 по дорозі на роботу. Такі нещасні випадки які трапилися по дорозі на роботу, як чинним на час отримання травми ОСОБА_4 Положенням про порядок розслідування нещасних випадків, які сталися в побуті, по дорозі на роботу або з роботи, затвердженим постановою Президії ВЦРПС від 16.11.1976р., так і Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах та організаціях затвердженим Постановою КМУ від 10.08.1993р. №623 (пункт 8), а також аналогічними Положенням затвердженим Постановою КМУ від 21.08.2001р. №1094 (пункт 12) та Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженим Постановою КМУ від 25.08.2004р. №1112 (пункт 14), які діяли після втрати чинності попередніми підзаконними актами, не визнавалися такими, що трапилися на виробництві (при виконанні трудових обов'язків) та за їх наслідками не складалися акти форми Н-1. В зв'язку з тим, що нещасний випадок який трапився з позивачкою ОСОБА_4 не був визнаний таким, що трапився на виробництві (при виконанні трудових обов'язків) і за його наслідками не складався акт форми Н-1, роботодавець - Арцизький районний відділ народної освіти (РВНО) не був зобов'язаний відшкодовувати позивачці часткову втрату працездатності, внаслідок нещасного випадку, що з нею стався, не зобов'язаний це робити і його правонаступник - відповідач у справі. Виплати які почалися здійснюватися позивачці на підставі наказу завідуючого Арцизького РВНО від 27.01.198р. №89 проводилися лише з ініціативи вказаного керівника, правових підстав та обов'язку здійснювати такі виплати у Арцизького РВНО не було. Більш того, як зазначалося вище, з набранням чинності Законом з 01.04.2001р. виплата відшкодувань особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку, який трапився на виробництві (при виконанні трудових обов'язків) покладена на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а не на роботодавців таких осіб.
Як зазначалося вище, правовідносини щодо яких виник спір між сторонами регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) та розробленими на його виконання підзаконними актами.
Так, відповідно до ст. 1 Закону завданнями страхування від нещасного випадку, зокрема, є: відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків. Статтею 2 Закону передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше
було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 13 Закону, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві абопрофесійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Згідно з п.1.2 чинного раніше Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 року №212 огляд потерпілого МСЕК проводить при наявності, зокрема, акту про нещасний випадок на виробництві (ф. Н-1). Аналогічна норма закріплена у п. 1.4 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.06.2012 року № 420. Отже, для проведення огляду потерпілого у МСЕК та відповідно встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, необхідна наявність акту за формою Н-1, але такий акт відносно позивачки ОСОБА_4 не складався, тому суд не може прийняти до уваги надані позивачкою довідки ВТЕК та Одеської обласної МСЕК (а.с.4-10, 60), оскільки вони видавалися без наявності у ОСОБА_4 акта форми Н-1, тобто в порушення вищевказаного підзаконного акта та в порушення прав наданих МСЕК, передбачених п.18 чинного на той час Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 22.02.1992р. №83, відповідно до якого МСЕК визначають ступінь обмеження життєдіяльності людини, у тому числі стан працездатності, групу, причину і час настання
інвалідності, а також ступінь втрати професійної працездатності (у процентах) працівників, які одержали каліцтво чи інше ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням своїх трудових обов'язків, тобто таких, відносно яких складався акт форми Н-1, а, як зазначалося вище, відносно позивачки ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку, який з нею стався, такий акт не складався.
Також пунктом 13 чинного на даний час Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, передбачено, що встановлення та дослідження обставин пов'язаних з нещасним випадком на виробництві віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку. У судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише у разі ліквідації підприємства-роботодавця (ч. 2 п. 26 Порядку). Тому суд не може прийняти до уваги показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, які повідомили, що внаслідок ожеледиці 06.02.1988 року позивачка ОСОБА_4 по дорозі на роботу впала та отримала травму на неогородженій території школи, де вона працювала, оскільки, до компетенції суду не віднесено встановлення та дослідження обставин, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві і суд не може встановити, що нещасний випадок, який стався 06.02.1988р. з ОСОБА_4 пов'язаний з виробництвом, зважаючи, що за наслідками цього нещасного випадку складений акт форми БТ від 06.02.1988р. Крім того, показання вказаних свідків спростовуються актом розслідування нещасного випадку, який трапився по дорозі на роботу форми БТ, складений відносно ОСОБА_4, який, зокрема, підписав і свідок ОСОБА_7, як колишній директор школи, де працювала позивачка.
Отже, зважаючи на вищевикладене відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_4 щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його відновити їй виплати з трудового каліцтва, оскільки як зазначалося вище, нещасний випадок, який стався з позивачкою, не є таким, що стався під час виконання трудових обов'язків, зважаючи, що за його наслідками не був складений акт форми Н-1, а був складений акт форми БТ. Крім того, навіть якби за наслідками нещасного випадку який стався з позивачкою і був складений акт форми Н-1, що є підставою для виплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат, то виплати з трудового каліцтва їй мав би сплачувати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а не відповідач.
Позивачка вправі ініціювати проведення повторного розслідування нещасного випадку, який стався з нею та наполягати на віднесенні його до таких, які пов'язані з виробництвом, якщо вважає, що нещасний випадок стався з нею на території школи, тобто за місцем роботи.
Також суд вважає, що позивачка не пропустила строк на звернення з адміністративним позовом до суду, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідь на звернення позивачки щодо припинення виплат з трудового каліцтва від 30.03.2011р. була їй направлена листом відділу освіти від 05.04.2011р. №01-06/211, а з позовом до суду позивачка звернулась 05.05.2011р. Доказів, що позивачка раніше була ознайомлена з наказом начальника відділу освіти від 16.06.2009р. №148 про припинення їй виплат та належним чином повідомлена про припинення їй виплат відповідач суду не надав.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_4 до відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень з припинення виплат з трудового каліцтва неправомірними та зобов'язання відновити виплати.
Керуючись ст. ст. 1, 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 160-163 КАС України, суд-
постановив:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до відділу освіти Арцизької районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень з припинення виплат з трудового каліцтва неправомірними та зобов'язання відновити виплати - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя
Арцизького районного суду М.П. Крикун