Справа №473/2746/13-к 15.11.2013 29.11.2013 29.11.2013
Провадження №11-кп/784/311/13 Головуючий суду 1 інстанції: Тустановський О.М.
Категорія: ст.125 ч.2 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Рудяк А.В.
29 листопада 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі головуючої - Погорєлової Г.М.,
суддів - Гребенюк В.І., Рудяка А.В.,
за участю секретаря - Лі І.К.,
прокурорів - Іванова А.О., Шкарлета І.Б.,
обвинуваченого - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4,
потерпілої - ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 вересня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Вознесенська Миколаївської області, громадянин України, українець, не маючий судимості в силу ст. 89 КК України, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1,
- засуджений за ст.125 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 у відшкодування майнової шкоди - 46 грн. 85 коп. та 500 грн. в відшкодування моральної шкоди.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілій ОСОБА_5, вчиненому за наступних обставин.
16.02.2013 року ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні молочного павільйону Вознесенського центрального ринку, в ході сварки з ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків умисно схопив останню за ліву руку і заломив її за спину чим заподіяв легкі тілесні ушкодження в виді забою нижньої третини лівого передпліччя, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляційних скаргах, які є ідентичними за змістом, обвинувачений ОСОБА_3 та в його інтересах захисник ОСОБА_4 просять вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримати.
Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Вважає безпідставним посилання суду, як на доказ його вини, на показання ОСОБА_6 - матері потерпілої ОСОБА_5, оскільки вона в іншому кримінальному провадженні визнана винною у вчиненні вранці того ж дня умисного легкого тілесного ушкодження його дружині - ОСОБА_7
Зазначає про суперечливість показань свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, оскільки вони не є очевидцями подій і в суді вказували на різні місця молочного павільйону ринку, де згідно обвинувачення потерпілій ОСОБА_5 було завдане тілесне ушкодження і вказали на пошкодження правої руки ОСОБА_5, а не на фактично пошкоджену ліву.
Вважає, що показання свідка ОСОБА_10 суперечать показанням потерпілої та інших свідків, в частині тривалості заламування руки потерпілої.
Ставить під сумнів висновок експерта №72 від 18.02.2013 року в частині можливості утворення тілесних ушкоджень за обставин, на які вказувала ОСОБА_5, вважаючи його лише припущенням.
Не погоджується з критичною оцінкою суду показань свідків захисту ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_7, які заперечують його вину.
В запереченні на апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 прокурор Вознесенської міжрайонної прокуратури Кіракосян Т.А просить залишити їх скарги без задоволення, а вирок суду без зміни.
Вважає необґрунтованими доводи апелянтів, оскільки показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судовому засіданні узгоджуються між собою, з висновком судово-медичної експертизи №72 від 18.02.2013 року щодо наявності тілесних ушкоджень ОСОБА_5, також з даними слідчих експериментів від 28.05.2013 року, в ході яких встановлено можливість свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 бачити подію з місця їх перебування в молочному павільйоні ринку.
Вказує, що показання свідків захисту ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_7, на які посилаються апелянти, містять в собі суттєві суперечності і обґрунтовано не прийняті судом до уваги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляційних скарг, потерпілої ОСОБА_5, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, думку прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали провадження, дослідивши повторно в порядку ч.3 ст. 404 КПК України обставини стосовно ступеню тяжкості заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень та перевіривши доводи апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому провадженні та викладеними у вироку, яким дано аналіз.
Є безпідставними твердження апелянтів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи з посиланням на не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримати, оскільки вони суперечать доказам, дослідженим судом.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_5 вбачається те, що 16.02.2013 року близько 06 год. 45 хв. ОСОБА_7, знаходячись в молочному корпусі Вознесенського центрального ринку, намагаючись не допустити її втручання в конфлікт між її матір'ю - ОСОБА_6 та дружиною обвинуваченого - ОСОБА_7, навмисно схватив її ліву руку та викрутив за спину, спричинивши забій нижньої третини лівого передпліччя, в зв'язку з чим вона лікувалась амбулаторно.
Такі показання потерпілої ОСОБА_5 щодо обставин місця, часу, дати та мотиву злочину, вчиненого ОСОБА_3, узгоджуються з показаннями інших очевидців подій, допитаних в суді, а також з іншими доказами. Тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх достовірними і послідовними та поклав в обґрунтування обвинувального вироку.
Так, свідок ОСОБА_6 показала, що вранці 16.02.2013 року в молочному корпусі Вознесенського центрального ринку під час бійки між нею та ОСОБА_7 чоловік останньої - ОСОБА_3 схопив її дочку ОСОБА_5 за руку і заломив за спину. Від цього вона стала кричати від болю. Приводом для таких дій стало намагання ОСОБА_3 не допустити втручання її дочки - ОСОБА_5 в зазначений конфлікт.
Свідок ОСОБА_9 показала, що в вранці 16.02.2013 року, знаходячись в молочному корпусі Вознесенського центрального ринку, вона стала очевидцем бійки між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в яку згодом намагалися втрутилися ОСОБА_5 з ОСОБА_3 При цьому, ОСОБА_3 схопив ОСОБА_5 за ліву руку, потягнув і викрутив руку за спину.
Аналогічні показання дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_10
Зазначені показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 узгоджуються з даними досліджених в суді слідчих експериментів, проведених 28.05.2013 року в ході яких, зокрема, встановлена можливість свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 бачити подію з місця їх перебування в молочному павільйоні ринку. Наведене спростовує твердження апелянтів в цій частині.
Показання потерпілої ОСОБА_5 щодо наявності в неї тілесних ушкоджень від дій обвинуваченого ОСОБА_3 узгоджуються з висновком експерта №72 від 19.02.2013 року, згідно якого у ОСОБА_5 мали місце забій нижньої третини лівого передпліччя. Вказане ушкодження виникло від дії тупого предмету, можливо його виникнення за обставин, на які вказувала ОСОБА_5 та за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Допитаний в апеляційному суді на підставі ст. 404 ч.3 КПК України судово-медичний експерт ОСОБА_15 вказаний висновок підтвердив. Роз'яснив, що визначаючи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, керувався вимогами п.п. 2.3.3 п. 2.3 та п. 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. (з наступними змінами). Вислухавши пояснення потерпілої ОСОБА_5 в апеляційному суді щодо локалізації та механізму заподіяння їй тілесних ушкоджень, вказав на можливість їх утворення внаслідок стискання з силою нижньої третини лівого передпліччя потерпілої.
Є безпідставними посилання апелянтів на те, що висновки експерта носять характер припущення, оскільки ним надані висновки в межах його компетенції, зокрема, стосовно механізму заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень - як від дії тупого предмету, так і за обставин, зазначених потерпілою.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо обставин місця, дати та часу подій, які відбувались вранці 16.02.2013 року в молочному корпусі Вознесенського центрального ринку, а також кола осіб, які були очевидцями, не спростовують встановлених судом обставин.
Посилання апелянтів на показання свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 про те, що вони не бачили, щоб обвинувачений викручував руку ОСОБА_5, обґрунтовано відхилені судом як суперечливі, а також з огляду на їх місце знаходження під час конфлікту - при вході в молочний корпус ринку, з якого вони могли не бачити момент спричинення ОСОБА_3 тілесного ушкодження потерпілій.
Суд вірно оцінив як упереджені й показання свідка ОСОБА_7, на які послалися апелянти, як на доказ непричетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого злочину, оскільки вона є його дружиною, а відтак - є заінтересованою особою.
З аналогічних підстав суд обґрунтовано відкинув і показання свідка ОСОБА_16, який працює в неї вантажником.
Наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_6, на що посилаються апелянти, сама по собі не ставить під сумніви достовірність показань зазначеного свідка, які узгоджуються з сукупністю наведених вище доказів.
За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про винність ОСОБА_3 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 125 КК України.
Що стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то воно призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням вчинення ним злочину невеликої тяжкості, даних про його особу (в силу ст. 89 КК України не має судимості), за місцем проживання характеризується позитивно.
ОСОБА_3 призначено менш суворий вид покарання, передбачений санкцією ч.2 ст. 125 КК України - штраф та в його мінімальному розмірі.
Керуючись ст.ст. 404 ч.3, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, суд -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 вересня 2013 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуюча
Судді