Справа №784/5039/13 24.12.2013 24.12.2013 24.12.2013
Провадження №22-ц/784/4023/13 Головуючий у першій інстанції Гуденко О.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Іменем України
24 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Рудніку Є.М.,
за участю: заявника - ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,
представника відділу ДВС - Кашніковича А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2013 року
за скаргою
ОСОБА_3 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції,
У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського МУЮ.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2013 року ОСОБА_3 у відкритті провадження у справі за даною скаргою відмовлено на підстав п.1 ст. 122 ЦПК України, оскільки його скарга не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, просив скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для розгляду до Центрального районного суду м. Миколаєва в порядку цивільного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника та його представника, представника відділу ДВС, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження по даній справі, вважав, що спір, який виник між сторонами, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з даним висновком виходячи з такого.
Так, відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України передбачено розгляд скарг учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.
Згідно статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що до юрисдикції загальних судів віднесені тільки ті справи по оскарженню рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, які чітко визначені законом, а у всіх інших випадках справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що Центральним відділом ДВС Миколаївського МУЮ 24 січня 2011 року відкрито виконавче провадження за № 23942646 про примусове виконання виконавчого листа № ц2-673, виданого 06 грудня 2010 року Центральним районним судом м. Миколаєва, щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості по кредиту і процентам в сумі 42520,61 доларів США, що еквівалентно - 324373,75 грн., і суми пені та штрафу в розмірі 10374,15грн., а всього в загальному розмірі 334747,90 грн. та судові витрати в розмірі 1950,00 грн.
Вказане виконавче провадження до цього часу не виконано.
Отже, заявник є стороною виконавчого провадження.
У серпні та вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до начальника Центрального відділу ДВС з чотирма письмовими заявами, із змісту яких вбачається, що він просить надати йому докладний звіт про хід виконання виконавчого провадження ВП №23942641 про стягнення з нього на користь ПАТ «ОТБ Банк» 334 747 грн. 90 коп. та фактично оскаржує дії державного виконавця щодо порядку, строків виконання ним цього виконавчого провадження, притягнення до відповідальності державного виконавця, який на його ( заявника) думку, умисно не виконує судове рішення.
На всі його звернення було надано письмові відповіді за підписом виконуючого обов'язки начальника відділу ДВС Кашніковича А.Г., які, як вважав заявник, надані з певними порушеннями Закону України «Про звернення громадян», зокрема його звернення розглянуто неналежним чином та в порушення ст.15 цього Закону не роз'яснено порядок оскарження прийнятих даною особою рішень.
Таким чином, заявник фактично оскаржує дії виконуючого обов'язки начальника Центрального відділу ДВС, які пов'язанні з реалізацією владних управлінських функцій - розгляд звернень громадян та надання відповідей на такі звернення, а не конкретні дії чи бездіяльність державного виконавця під час проведення виконавчого провадження.
Відповідно до положень ст.ст.4,5 Закону України «Про державну виконавчу службу», органи державної виконавчої служби є суб'єктами владних повноважень, а тому до адміністративної юрисдикції належать справи, в яких оскаржуються й інші рішення, дії чи бездіяльність зазначених органів, що не пов'язані з виконанням виконавчих документів, але випливають з реалізації цими органами інших владних управлінських функцій.
За приписами ч.1ст.17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Отже, обраний заявником спосіб звернення до загального суду зі скаргою до суб'єкта владних повноважень не закріплено нормами ЦПК України, а тому, суд дійшов вірного висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки скарга подана не з приводу виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, а фактично у зв'язку зі здійсненням начальником відділу ДВС владних управлінських функцій щодо розгляду звернень громадян в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
З врахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги щодо розгляду даної скарги в порядку цивільного судочинства не заслуговують на увагу.
За такого, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва 23 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: