Справа №473/4514/13-ц 26.12.2013 26.12.2013 26.12.2013
Провадження №22-ц/784/4227/13
Головуючий у першій інстанції-Лузан Л.В.
Категорія 45 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.
26 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Данилової О.О.
суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.
при секретарі - Богатирьовій В.А.
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_2
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом
ОСОБА_2
до Вознесенської сільської ради
Вознесенського району Миколаївської області
про визнання права власності
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Вознесенської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку.
Позивач зазначав, що він як спадкоємець за законом ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, звернувся у встановлений строк з заявою про прийняття спадщини. Проте через відсутність правовстановлюючого документу на ім'я спадкодавця нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме земельну ділянку площею 1,64 га для ведення особистого підсобного господарства. Посилаючись на отримання спадкодавцем спірної ділянки у власність відповідно до розпорядження органу місцевого самоврядування, ОСОБА_2 просив про задоволення його вимог.
Представник відповідача не заперечував проти задоволення позову.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення скасувати та задовольнити позов, не погодившись з висновком суду про відсутність підстав набуття ним права власності в порядку спадкування.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 125 ЗК України, в редакції від 5 березня 2009 року, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Таким чином, право власності на земельні ділянки входять до складу спадщини за умови, що носієм цих прав за життя був сам спадкодавець.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 мав право постійного користування земельною ділянкою площею 1,64 га в межах території Вознесенської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 5 грудня 1994 року (а.с.10).
Розпорядженням Вознесенської райдерадміністрації № 597-р від 31 грудня 2008 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств (а.с. 20-21).
Розпорядженням № 463-р від 4 грудня 2009 року технічну документацію затверджено, надано ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,64 га рілля богарна у власність та рекомендовано землевпорядній організації виготовити державні акти на право власності на землю та встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) (а.с. 22-23).
За повідомленням управління Держземагенства у Вознесенському районі на ім'я ОСОБА_3 було виготовлено Державний акт серії ЯЛ № 902431 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, але правонабувач акт не отримав та державну реєстрацію цих прав не здійснив (а.с. 26, 36).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер (а.с. 8).
23 березня 2013 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про прийняття спадщини (а.с.31).
Встановивши ці обставини, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки право власності ОСОБА_3 на спірну ділянку не пройшло державну реєстрацію, то спадкодавець не набув цих прав у встановленому законом порядку. Відсутність права власності у спадкодавця ОСОБА_3 свідчить про відсутність підстав набуття права власності на цю ділянку і у спадкоємця за законом -ОСОБА_2
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом є ОСОБА_4, за заявою якого 21 березня 2012 року відкрито спадкову справу та який отримав свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки (а.с.31, 32) .
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про наявність підстав для спадкування спірної земельної ділянки були предметом судового дослідження, а висновки щодо них викладені в мотивувальній частині судового рішення.
При цьому колегія суддів не може прийняти до уваги, що спадкодавець набув право власності на спірну ділянку, оскільки вчинив всі передбачені законом дії щодо набуття ділянки у власність.
Так, відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень», в редакціях, що діяли станом на 2009 рік та 2011 рік, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви
правонабувача або уповноваженого ним осіб ( стаття 16, стаття 17).
Проте з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 за життя державний акт на спірну ділянку не отримав та до реєстраційних органів з відповідною заявою не звертався.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді