"25" листопада 2013 р. справа № 2а-436/26/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2012 року у справі № 2а-436/26/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної про визнання протиправними дій, -
В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернуся до Самарського районного суду м.Дніпропетроська із цим позовом.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2012 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нову, якою направити справу для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвали суду - без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що зостановлюється ухвала.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 року і однарозоа допомога при народженні повинна була бути виплачена протягом року. Позиач намагся врегулювати спір в позасудовому порядку і січня 2010 року звертався до відповідача із заявою про призначення та виплату йому цієї допомоги, отже станом на 12 січня 2010 року знав про порушення свої прав.
Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, а доказів поважності пропуску вказаного строку позивачем не надано.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 196, 199, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2012 року у справі № 2а-436/26/12 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов