26.12.2013 року Справа № 904/4752/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Карпенко Ю.С. представник, довіреність № б/н від 24.05.13;
відповідач: ОСОБА_2, фізична особа-підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП серія НОМЕР_1 від 04.03.02;
від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність № б/н від 01.11.13;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2013р. у справі № 904/4752/13
за позовом державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України", с.Горького Дніпропетровського району Дніпропетровської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ
про стягнення 19 625 грн. 06 коп.,
По справі оголошувалась перерва до 17.12.2013р., 26.12.2013р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2013р. у справі №904/4752/13 (суддя Первушин Ю.Ю.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь державного підприємства "Науково - виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" заборгованість по орендній платі в сумі 7 248 грн. 93 коп., пеню в сумі 3 963 грн. 98коп., інфляційні втрати в сумі 2 444 грн. 65коп., 3% річних в сумі 1080 грн. 07коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720грн. 50коп.
Рішення суду мотивовано приписами статей 525,526,549,599,610,625 Цивільного кодексу України і тим, що заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.
Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити рішення господарського суду без змін, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з урахуванням наступного.
Державне підприємство "Науково - виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 7 226 грн. 71 коп. основного боргу, 4775 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 1029 грн. 21 коп. 3% річних, 6 553 грн. 92 коп. пені за договором №19/01/07 ор від 01.01.2007р. оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору №19/01/07 ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, укладеного між сторонами від 01.01.2007р.
19.08.2013 року до господарського суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (а.с.56-60), в якій останній просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7 226 грн. 71 коп. основного боргу, 1590 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 912 грн. 42 коп. 3% річних, 543 грн. 51 коп. пені.
02.09.2013 року до господарського суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (а.с.171-176), в якій останній просив суд стягнути з відповідача 7 248 грн. 93 коп. основного боргу, 2 444 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 1080 грн. 07 коп. 3% річних, 3 963 грн. 98 коп. пені.
При розгляді справи господарським судом встановлено наступне.
01.01.2007р. між науково-виробничою дослідною агрофірмою "Наукова" (12.03.2011р. у відповідності до статуту (а.с.13-17) було змінено найменування на державне підприємство "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір №19-01/07ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності.
Згідно п.1.1. договору позивач зобов'язався передати відповідачу, а відповідач прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежиле приміщення, загальною площею 114.9 кв.м., яке розміщене на 1-му поверху будівлі адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 183700 грн. (сто вісімдесят три тисячі сімсот грн.) без урахування ПДВ.
На виконання умов вищезазначеного договору позивач передав об'єкт оренди, а відповідач його прийняв, що підтверджується Актом приймання-передачі орендованого майна від 01.01.2007р. (а.с.27).
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць (січень) з розрахунку 1530, 80 грн. (п. 3.1. договору).
Згідно пункту 3.3. договору орендна плата в повному обсязі перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
15.01.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору (а.с.29), у відповідності до якої текст договору було викладено в наступній редакції:
- пункт 1.1.1. договору: нежиле приміщення, загальною площею 114.9 кв.м., яке розміщене на 1-му поверху будівлі адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 286200 грн. (двісті вісімдесят шість тисяч двісті грн.) без урахування ПДВ;
- пункт 3.1. договору: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень) 2385 грн. (дві тисячі триста вісімдесят п'ять грн.);
- пункт 11.1. договору: цей договір укладено строком по 31 грудня 2008 року включно.
01.11.2010р. між позивачем та відповідачем на виконання пункту 5.8. договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, №19-01/07-ор від 01.01.2007р., було укладено договір №19-01/07-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
У відповідності до пункту 1.1. договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, балансоутримувач (позивач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт нежилого приміщення (будівлі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.
Пунктом 2.2.3. договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю передбачено, що відповідач зобов'язується не пізніше 10 числа місяця вносити плату на рахунок позивача або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщень, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщень, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.
Відповідно до п.5.1 договору строк дії цього договору дорівнює терміну дії договору оренди №19-01/07 - ор індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.01.2007р.
Під час розгляду справи позивач пояснив, що позивачем виставлялися відповідачеві рахунки-фактури по договору №19-01/07 ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна та договору №19-01/07-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Оскільки відповідачем оплата проводилась без вказівки про призначення платежу та платежі сплачувалися однією сумою по двох договорах, то, відповідно, в бухгалтерському обліку позивача облік вівся спільно по двох договорах. Позивачем за період з січня 2007 року по березень 2009 року (включно) було нараховано плату по двох договорах на загальну суму 80893 грн. 18 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені рахунки відповідачу по двох договорах на загальну суму 80893 грн. 18 коп. за період з січня 2007 року по березень 2009 року (а.с.77-118).
Відповідачем оплату було здійснено частково в сумі 73644 грн. 25 коп., що підтверджується прибутковими касовими ордерами (а.с.118-141), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за договором №19-01/07-ор та договором №19-01/07-в про відшкодування витрат балансоутримувача в сумі 7248 грн. 93 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача лист - претензію № 304 від 25.05.2012р. про сплату заборгованості (а.с.37), яка останнім була залишена без відповіді та без задоволення.
Як зазначено відповідачем в апеляційній скарзі, він щомісячно сплачував позивачу орендну плату та плату за комунальні послуги, на підтвердження чого до апеляційної скарги надано квитанції до прибуткових касових ордерів, але в наданих позивачем розрахунках суми заборгованості квитанції по номеру та даті оплати не співпадають, хоча квитанції видавались науково-виробничою дослідною аграрною фірмою «Наукова», про що свідчать штампи та підпис касира.
При перевірці доводів відповідача колегією суддів встановлено, що на зазначених квитанціях до прибуткових касових ордерів та прибуткових ордерів (т.1, а.с.266-268) міститься штамп автотранспортного підприємства науково-виробничої дослідної аграрної фірми «Наукова» із зазначенням адреси: м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе,2-й км та штамп з відбитком наступного тексту : «АТП, сплачено». Зазначені квитанції підписані касиром (квитанція від 16.04.2007р. на суму 2009 грн. 41 коп. підписана головним бухгалтером) без зазначення повного прізвища особи, яка вчинила підпис.
Як вбачається з цих квитанцій, від ПП ОСОБА_2 прийнято грошові кошти за оренду приміщення та комунальні послуги, а саме: НОМЕР_2 від 15.03.2007р. на суму 2083 грн. 59 коп., НОМЕР_3 від 16.04.2007р. на суму 2009 грн. 41 коп., НОМЕР_5 від 18.06.2007р. на суму 2292 грн., НОМЕР_4 від 10.07.2007р. на суму 2200 грн., НОМЕР_6 від 29.10.2007р. на суму 4530 грн., НОМЕР_7 від 21.01.2008р. на суму 2600 грн., НОМЕР_8 від 25.03.2008р. на суму 2500 грн., НОМЕР_9 від 21.04.2008р. на суму 3000 грн., НОМЕР_10 від 24.06.2008р. на суму 3500 грн., НОМЕР_11 від 25.09.2008р. на суму 3000 грн., НОМЕР_12 від 29.10.2008р. на суму 3000 грн., НОМЕР_13 від 10.11.2008р. на суму 1000 грн., НОМЕР_14 від 28.11.2008р. на суму 1000 грн., НОМЕР_15 від 19.12.2008р. на суму 2000 грн., НОМЕР_16 від 26.12.2008р. на суму 3000 грн., а всього на суму 37 715 грн.
У наданому на вимогу апеляційного господарського суду поясненні б/н від 07.11.2013р. позивач пояснив наступне:
«На виконання умов договору оренди № 19/01/07-ор, позивачем 01.01.2007р. було передано відповідачу окреме індивідуально визначене майно: нежиле приміщення загальною площею 114,9 кв.м., яке розташоване на 1-мк поверсі будівлі адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.01.2007р. (копія знаходиться в матеріалах справи).
Предмет оренди знаходився в структурному підрозділі науково-виробничої дослідної агрофірми «Наукова» - автотранспортному підприємстві науково-виробничої дослідної агрофірми «Наукова», розташованому за адресою: АДРЕСА_2.
Ведення бухгалтерського обліку проводилося як в структурному підрозділі, так і в головному відділенні підприємства.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 сплачував послуги згідно вищевказаних договорів до бухгалтерії, яка була розташована в структурному підрозділі науково-виробничої дослідної агрофірми «Наукова» - автотранспортному підприємстві науково-виробничої дослідної агрофірми «Наукова» - за адресою: АДРЕСА_2; бухгалтером структурного підрозділу видавалися квитанції про отримання коштів в день їх оплати відповідачем, потім через декілька днів кошти здавалися до головного відділення підприємства і, відповідно, в бухгалтерському обліку позивача проводилася оплата датою надходження коштів до головного відділення науково-виробничої дослідної агрофірми «Наукова», яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.Горького, вул.Наукова, буд.8.
При звірянні взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем (згідно акту звірки взаємних розрахунків від 01.12.2008р.) виявлено розбіжності по сплаченим коштам та складено довідку №АН-0000204 від 30.12.2008р. про зарахування оплати в сумі 227,76 грн.».
На виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. між позивачем та відповідачем складено акт звіряння розрахунків. Як зазначає позивач, відповідач вказав в акті як квитанції, отримані ним в бухгалтерії структурного підрозділу підприємства, так і квитанції, на підставі яких було внесено кошти бухгалтером структурного підрозділу до головного відділення підприємства, у зв'язку з чим виникло подвоєння сум оплат, що не відповідає дійсності.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту звірки взаємних розрахунків від 01.12.2008р. відповідач визнав заборгованість станом на 01.12.2008р. в сумі 9238 грн. 01 коп.
Із розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що розрахунок здійснено за період з 01.01.2007р. по 30.03.2009р. та загальна сума нарахувань становить 80 893 грн. 18 коп., тоді як враховано здійснених відповідачем оплат на загальну суму 73 644 грн. 25 коп., (т.1, а.с.187-189), сума заборгованості становить 7248 грн. 93 коп.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. позивача було зобов'язано надати для огляду в судове засідання касові книги структурного підрозділу - автотранспортного підприємства за спірний період; завірену копію положення про автотранспортне підприємство; інші бухгалтерські документи у разі їх наявності, на підтвердження оформлення проведених ФОП ОСОБА_2 у спірний період оплат по договорам №19-01/07ор від 01.01.2007р. та №19-01/07-в від 01.01.2007р.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції у поясненнях від 23.12.2013р. позивач послався на відсутність на підприємстві витребуваних судом касових книг автотранспортного підприємства та інших бухгалтерських документів крім тих, що надані ним до справи.
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В силу статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ч.3 ст.285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату передбачений частиною 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 Цивільного кодексу України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проаналізувавши подані до апеляційної скарги пояснення сторін щодо проведених оплат по договору оренди майна та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, колегія суддів встановила, що позивачем не враховано здійснені відповідачем оплати по наступним квитанціям до прибуткових касових ордерів: №77 від 15.03.2007р. на суму 2083 грн. 59 коп., №159 від 18.06.2007р. на суму 2292 грн., №96 від 21.04.2008р. на суму 3000 грн., №282 від 10.11.2008р. на суму 1000 грн., №302 від 28.11.2008р. на суму 1000 грн., а всього на суму 9375 грн. 59 коп.
Таким чином відповідно встановленим колегією суддів обставинам справи заборгованість відповідача за заявлений позивачем період відсутня, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення 7248 грн. 93 коп. боргу слід відмовити.
За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договорам оренди та відшкодування витрат балансоутримувача позивачем на підставі п.3.5 договору була нарахована пеня в сумі 3963 грн. 98 коп. та за ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 1080 грн. 07 коп. і 2444 грн. 65 коп. інфляційних втрат.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги по стягненню основного боргу визнані Дніпропетровським апеляційним господарським судом такими, що не підлягають задоволенню, то і заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 3963 грн. 98 коп., 3% річних в сумі 1080 грн. 07 коп. та 2444 грн. 65 коп. інфляційних втрат також не підлягають задоволенню.
Поряд з цим колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про можливість застосування позовної давності при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції, оскільки згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
При цьому колегією суддів взято до уваги ту обставину, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції.
У пункті 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" визначено, що стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.
У пункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
З матеріалів справи вбачається, що господарським судом на виконання вимог статей 64,87 Господарського процесуального кодексу України направлено на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_3 (т.1, а.с.67)) ухвалу від 19.08.2013р., якою відкладено розгляд справи на 28.08.2013р, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду про розсилку згідно з п.2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року №28 (т.1 а.с.74). на звороті зазначеної ухвали. Про отримання зазначеної ухвали господарського суду 27.08.2013р. свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.170).
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню.
Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2013р. у справі № 904/4752/13 скасувати.
У позові відмовити.
Стягнути з державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України", с.Горького Дніпропетровського району Дніпропетровської області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 860,25 грн., про що видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 27.12.2013 року.
Головуючий суддя А.Є. Прокопенко
Суддя А.К.Дмитренко
Суддя В.І.Крутовських