23.12.13р. Справа № 901/3169/13
За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськкурорт", м.Алушта, АР Крим
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ
про стягнення 45 780 грн. 82 коп.
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2 - посвідчення НОМЕР_1 від 13.09.2011 року.
Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськкурорт" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 45 780 грн. 82 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.05.2013 року між сторонами був укладений договір № 91 про надання послуг по розміщенню обладнання. Відповідно договору, позивач надає послуги по розміщенню обладнання для прокату плавзасобів, точка НОМЕР_2 згідно Дислокації на території Центру медичної реабілітації і санітарного лікування "Крим" Відповідачу для надання відпочиваючим додаткових можливостей по придбанню послуг, не заборонених діючим законодавством України. Згідно пункту 2.1. Договору за надані послуги Відповідач повинен був здійснити оплату.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, документи витребувані судом не надав, про причини неявки не повідомив.
Представник Відповідача проти позову заперечує. Зазначає, що будь-які послуги позивач відповідачу не надавав; вважає договір нікчемним.
В судовому засіданні 23.12.2013 р., згідно ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між позивачем, сторона -1 (Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськкурорт") та відповідачем, сторона-2 (Фізична особа - підприємець ОСОБА_1) укладений Договір № 91 від 30.05.2013 р.
Згідно п. 1.1.Договору, позивач надає відповідачеві послуги з розміщення обладнання для прокату плавзасобів, точка НОМЕР_2 згідно дислокації на території Центру медичної реабілітації і санаторного лікування "Крим" для надання відпочиваючим додаткових можливостей по придбанню послуг, не заборонених діючим законодавством України. Строк розміщення обладнання з 16.06.13р. по 30.10.13р. на загальну суму 80000,00грн.
Відповідно до п.2.2 та п.7.1 вищевказаного Договору, відповідач зобов'язався оплатити надані послуги в два етапи: до 01.06.13р. у сумі 40000,00грн., до 05.06.13р. у сумі 40000,00грн.
Пункт 7.1 Договору встановлює початок строку дії договору наступним чином: Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до 30.10.13р. Договір вступає в закону силу після здійснення 100% попередньої оплати. В частині фінансових зобов'язань діє до повного їх виконання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За своєю правовою природою, укладений між сторонами вищеназваний Договір, є договором про надання послуг, передбачений ст. 901 Цивільного кодексу України, згідно умов якої одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 07.06.2013 р. здійснив оплату в розмірі 40 000,00 грн. Сума в розмірі 40 000,00 грн., на день розгляду справи в суді так і залишилась несплаченою.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимогу суду, заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що дія Договору № 91 не розпочалася через відсутність попередньої оплати у повному обсязі.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач надавав відповідачу послуги згідно предмету Договору № 91.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 40 000,00 грн.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, обов'язковою умовою для застосування до боржника відповідальності у вигляді пені, штрафу та 3% річних є невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Як зазначено вище, у відповідача відсутнє зобов'язання по оплаті 40 000,00 грн., а тому у відповідача відсутній факт невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. А тому, відсутні підстави для стягнення з відповідача сум пені, штрафу та 3 % річних.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1720,50грн., слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.4,11,525,526,631,901,902,903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення підписано 23.12.13.
Суддя М.О.Ніколенко