17 грудня 2013 року Справа № 5011-59/17100-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.,
суддів:Мирошниченка С.В.,
Могил С.К.,
Селіваненка В.П.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "МОСТОБУД"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 19.08.2013
у справі№ 5011-59/17100-2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "МОСТОБУД"
до Публічного акціонерного товариства "БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 813"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Державна служба автомобільних доріг у Харківській області
простягнення 700 462,00 грн.,
Публічне акціонерне товариства "МОСТОБУД" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 813" про стягнення 700 462,00 грн., з них: 530 253,90 грн. заборгованості, 44 450,76 грн. притриманих відповідачем 5% від договірної ціни, 77 947,32 грн. інфляційних втрат, 47 810,02 грн. 3% річних за договором субпідряду № 129 від 21.06.2006.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 5011-59/17100-2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог за спливом строку позовної давності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі № 5011-59/17100-2012 рішення місцевого господарського суду змінено; позов частково задоволено; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 530 253,90 грн. основного боргу, 77 947,32 грн. інфляційних втрат, 47 069,11 грн. 3% річних; в решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2013 у справі № 5011-59/17100-2012 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Публічним акціонерним товариством "МОСТОБУД" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.08.2013 у справі № 5011-59/17100-2012, в якій заявник просить вказану постанову скасувати, а постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 23.06.2009 у справі № 19/203-5/94 та від 24.06.2008 у справі № 22/3, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: абзацу 2 частини п'ятої статті 261 та частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 19.08.2013 у справі № 5011-59/17100-2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відмови у задоволення позову про стягнення заборгованості за договором субпідряду, виходячи при цьому із встановлених судом першої інстанції обставин справи про те, що позивач звернувся до суду з відповідним позовом з пропуском строку позовної давності, причини якого не є поважними.
Водночас у постанові від 23.06.2009 у справі № 19/203-5/94 Вищий господарський суд України підтримав висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення заборгованості з відповідача, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що позивачем строк позовної давності не пропущено.
З постанови від 24.06.2008 у справі № 22/3 вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи, виходячи із встановлених судом першої інстанції обставин справи про те, що позивачем строк позовної давності не пропущено.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, оскільки суд касаційної інстанції прийняв різні за змістом судові рішення внаслідок оцінки різних доказів та визнання різних фактичних даних і обставин у різних справах, однаково розуміючи зміст норм матеріального права щодо строку позовної давності.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Публічному акціонерному товариству "МОСТОБУД" у допуску справи № 5011-59/17100-2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді: С. Мирошниченко
С. Могил
В. Селіваненко
С. Шевчук