25 грудня 2013 року Справа № 5011-1/17636-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддівМачульського Г.М. (доповідач),
Полянського А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від01.10.2013р.
у справі№5011-1/17636-2012
Господарського судуміста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД"
доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
про стягнення суми
за участю
- позивача:Подолінська Т.В. (довіреність від 02.01.2013р.)
- відповідача:Кобець О.В. (довіреність від 04.11.2013р.), -
Звернувшись у суд із даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД" (далі - позивач) просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - відповідач) 266850,90 грн. обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач завдав йому шкоди у вказаному розмірі, незаконно утримуючи цю суму та не повертаючи на виконання рішення суду.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду від 18.06.2013р. (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді Рєпіна Л.О., Сулім В.В.), позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що відповідач своїми неправомірними діями, завдав позивачу майнових втрат.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а згідно статті 11111 ч.2 п.4 цього кодексу у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за вимогою позивача відповідач для здійснення переказу на рахунок № DE 67600700700162002000 в сумі 25693,08 євро в якості оплати за медикаменти згідно зовнішньоекономічного договору про дистриб'юцію, укладеного 14.05.2004р. між позивачем та Компанією Worwag pharma gmbh & Co.Kg, за платіжним дорученням № 1 з рахунку позивача списав вказану суму, однак списані кошти до бенефіціара (Worwag pharma gmbh & Co.Kg) не перевів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2010р., прийнятим у іншій справі між тими ж сторонами, відповідача було зобов'язано здійснити перерахування коштів у розмірі 25693,08 євро на рахунок отримувача.
Однак оскільки вказане рішення суду неможливо було виконати без волевиявлення відповідача, виконавче провадження було закінчене, а вказана сума коштів в іноземній валюті залишалась у фактичному користуванні відповідача.
Частиною третьою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахування коштів у розмірі 25693,08 євро на рахунок отримувача не призводить до поновлення порушеного права позивача та не могла бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.09.2008р. у справі Господарського суду міста Києва № 42/388-37/254.
Крім того, відповідно до статті 147 Господарського кодексу України, яка передбачає гарантії та захист майнових прав суб'єктів господарювання, збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав юридичними особами, відшкодовуються йому відповідно до закону (ч.3).
За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин.
Згідно статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч.3).
Як встановлено судами відповідач за розпорядженням позивача списав з його рахунка грошові кошти, але не виконав свого обов'язку перерахувати їх іншій особі, таким чином списана ним сума в іноземній валюті залишалась у його фактичному користуванні, тому суди дійшли до правильного висновку, що через неправомірні дії відповідача позивач зазнав майнових втрат.
Таким чином суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що саме протиправна поведінка відповідача призвела до вказаних негативних наслідків для позивача, а суди дійшли до правильного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
При цьому в п.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.
Враховуючи викладене, підстав скасовувати оскаржені рішення, немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013р. у справі Господарського суду міста Києва №5011-1/17636-2012, залишити без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.М. Мачульський
А.Г. Полянський