11 грудня 2013 року Справа № 36/1723-5024/494/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Бакуліної С.В., Владимиренко С.В., Мирошниченка С.В., Шевчук С.Р.,
розглянувши заявуДержавного агентства резерву України
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 15.04.2013
у справі №36/1723-5024/494/2012
за позовомДержавного агентства резерву України
до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"
провідшкодування збитків
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2012 у справі №36/1723-5024/494/2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013, задоволено позов Державного агентства резерву України до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", а саме: зобов'язано відповідача відшкодувати позивачу вартість матеріальних цінностей; стягнуто з Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" на користь Державного агентства резерву України штраф у сумі 506742,75 грн. та пеню в сумі 16354,60 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2013 рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.
Державним агентством резерву України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2013, у якій заявник просить скасувати дане судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2010 у справі №50/258, від 19.03.2009 у справі №12/14/761, від 27.05.2010 у справі №10/658-07/5, від 07.12.2011 у справі №45/467т-46/369, від 05.08.2013 у справі №5011-50/3070-45/386-2012, від 21.08.2013 у справі №5011-43/15360-2012, від 18.06.2013 у справі №5011-46/15027-2012, від 04.07.2007 у справі №40/323т, від 05.06.2013 у справі №42/485-т мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме: положень статті 11 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України, статті 154 Цивільного кодексу УРСР, статті 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв", "Положення про мобілізаційний резерв", затверджене Постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.09.1969, "Положення про особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобілізаційного резерву", затверджене постановою Кабінету Міністрів України №100-03 від 29.01.1998.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту постанови від 15.04.2013 у справі №36/1723-5024/494/2012, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу вартість матеріальних цінностей, стягнення штрафу та пені з огляду на те, що не встановлено факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань по зберіганню матеріальних цінностей державного резерву, оскільки в матеріалах справи відсутні документи (акт на закладення по формі 1мр та номенклатура накопичення), які б підтверджували прийняття відповідачем на відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву.
Водночас, у постановах від 28.01.2010 у справі №50/258, від 19.03.2009 у справі №12/14/761, від 27.05.2010 у справі №10/658-07/5, від 07.12.2011 у справі №45/467т-46/369, від 05.08.2013 у справі №5011-50/3070-45/386-2012, від 18.06.2013 у справі №5011-46/15027-2012, від 04.07.2007 у справі №40/323т, від 05.06.2013 у справі №42/485-т, на які заявник посилається, Вищий господарський суд України, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та сплату штрафних санкцій (в частині, що стосується доводів заявника), оскільки із наявних документів у справі вбачається, що на відповідальному зберіганні у відповідача знаходяться матеріальні цінності державного резерву, а за результатами проведеної перевірки встановлено факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків.
У постанові від 21.08.2013 у справі №5011-43/15360-2012, на яку також посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання зберігача відновити обсяги паливно-мастильних матеріалів до норм, затверджених Кабінетом Міністрів України, якими передбачено одиницю виміру паливно-мастильних матеріалів - тонну та стягнення штрафу та пені (в частині, що стосується доводів заявника) з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, які свідчать про безпідставність посилання зберігача на те, що йому передавались на зберігання паливно-мастильні матеріали з використанням одиниці виміру їх у літрах та на відсутність у нього зобов'язань по їх зберіганню у зв'язку зі знищенням за спливом строку зберігання актів приймання-передачі майна.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах встановлених судом фактичних обставин справи залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11114, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Державному агентству резерву України у допуску справи №36/1723-5024/494/2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяМ. Малетич
Судді С.Бакуліна
С. Владимиренко
С. Мирошниченко
С. Шевчук