ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 грудня 2013 року № 826/17096/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадженні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області
до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»
простягнення коштів
Державна податкова інспекція у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні) звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація» (далі - ВАТ «Гідромеханізація»), в якому просить стягнути заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 93 564,85 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ВАТ «Гідромеханізація» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 93 564,85 грн., який самостійно відповідачем не сплачений. Вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкового боргу не дали позитивних результатів. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з рахунків у банках дану заборгованість такого платника податків та просив розглядати справу за відсутності представника позивача.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що заявлені позовні вимоги не можуть розглядатись в порядку загального позовного провадження, а повинні були бути пред'явленні позивачем в порядку ст. 183-3 КАС України і тільки після відмови суду у прийнятті подання податкового органу, могли подаватися у загальному порядку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
ВАТ «Гідромеханізація» є юридичною особою, зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 02.09.1996 за № 1 069 120 0000 000075 та взято на податковий облік до ДПІ у м. Херсоні як платника окремих податків 21.07.2006 № 10041/15-413.
Так, як вбачається згідно розрахунку виникнення податкового боргу станом на 09.09.2013 за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами у сумі 93 564,85 грн. (основний платіж - 77 685,71 грн., пеня - 15 879,14 грн.).
Відповідно до абзацу першого п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підприємство має відкриті банківські розрахункові рахунки №260010302500(українська гривня), №26040030250009 (українська гривня), №26047003025004(українська гривня) в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249; №26009000028369(українська гривня), №26009000028370 (долар США) у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 30023; № 96015306260281 (українська гривня) в Подільській філії ПАТ «ПІБ» в м. Києві, МФО 322197, №26006262400926 (долар США), № 26006262400926 (українська гривня) у ВАТ «Віейбі Банк» у м. Києві, МФО 380537.
Так, заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла у відповідача у зв'язку із наступним.
ВАТ «Гідромеханізація» була подана декларація з плати за землю на 2012 рік від 20.02.2012 № 4942 по строку сплати 30.01.2013 на суму 9774,80 грн.; декларація з плати за землю на 2013 рік від 18.02.2012 № 1300008854 по строку сплати 02.03.2013 на суму 9701,55 грн.; по строку сплати 30.03.2013 на суму 9701,55 грн.; по строку сплати 30.04.2013 на суму 9701,55 грн.; по строку сплати 30.05.2013 на суму 9701,55 грн.; по строку сплати 30.06.2013 на суму 9701,55 грн.; по строку сплати 30.07.2013 на суму 9701,55 грн.; по строку сплати 30.08.2013 на суму 9701,55 грн.
Керуючись п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Підприємству на несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідно до ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня у розмірі 15 879,14 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону «Про систему оподаткування», платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.
Відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення податкового боргу) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. "а" п. 4.2.2 п.4.2. ст.4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Згідно п.п. 16.1.1 ст. 16 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання (в даному випадку після 10 днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення) на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. «а» пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до п. «б» пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
За таких обставин позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» рекомендованим листом з повідомленням про вручення було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/2051 від 02 листопада 2009 р. на суму 2185,50 грн. та другу податкову вимогу № 2/70 від 15 січня 2010 р. на суму 6733,24 грн., які були отримані відповідачем про що свідчить відмітка у копіях поштових повідомлень, які залучені до матеріалів справи.
Дані податкові вимоги відповідачем не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Також, позивачем було прийняте рішення № 37 від 06.04.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи те, що грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПКУ передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи те, що грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість перед бюджетом з земельного податку на момент розгляду справи становить 93 564,85 грн. (основний платіж - 77 685,71 грн., пеня - 15 879,14 грн.).
Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до ст.57 Податкового кодексу України.
Судом не береться до уваги посилання відповідача, що стягнення податкового боргу повинно відбуватися шляхом звернення податкового органу з поданням в порядку ст.183-3 КАС України, оскільки сума заборгованості набула статусу податкового боргу ще до набрання законної сили Податковим кодексом України. Податкові вимоги виставлялись на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно даних матеріалів справи за відповідачем обліковується борг перед бюджетом, який ніколи не погашався. Крім того, ст. 183-3 КАС України набула чинності з 01.01.2011 року. Отже, суд приходить до висновку, що недотримання форми звернення не позбавляє контролюючий орган права звернутися з позовною заявою про стягнення податкового боргу в порядку позовного провадження відповідно до норм ст. 95 Податкового Кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків з Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація» (01000, м. Київ, пр-кт. Московський,32, код ЄДРПОУ 01416398) у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 93 564,85 грн. (дев'яносто три тисячі п'ятсот шістдесят чотири грн. 85 коп.) до державного бюджету одержувач УДК код 24104230, банк ГУДК, код платежу 13050100, МФО 852010.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур