ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 грудня 2013 року № 826/18194/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України
за участю третіх осіб ОСОБА_2, Кваліфікаційно -дисциплінарної комісії адвокатури Київської області
провизнання протиправним та скасування рішення від 18 жовтня 2013 року № VIII-019/2013, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, позивач) з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 18 жовтня 2013 року № VIII-019/2013;
- зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України повторно розглянути звернення ОСОБА_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06.06.13 р. про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року до участі в справі якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_2 та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідач помилково застосував положення пункту 6.4.1 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16.02.13 р. №77.
Окрім цього, позивач вказував на те, що єдиною підставою для скасування рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно позивача є неповідомлення заявника та адвоката про місце, день, час засідання дисциплінарної палати.
В свою чергу, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки Вища кваліфікаційна комісія адвокатури України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області підтримала заявлені вимоги, з підстав викладених в письмових поясненнях та просила розглядати справу за відсутності її представника.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2), у судове засідання не прибув, будь-яких заперечень або пояснень щодо заявленого адміністративного позову не подав.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників третіх осіб, за наявності підстав визначених частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ: .
Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06 червня 2013 року відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за зверненням громадянина ОСОБА_2
Громадянин ОСОБА_2 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із скаргою на згадане рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06 червня 2013 року, мотивуючи її тим, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в порушення положень статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не повідомила його про дату, час та місце засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, на якому вирішувалося питання про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18 жовтня 2013 року № VIII-019/2013 скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06 червня 2013 року, скеровано справу на новий розгляд до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та зобов'язано дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області розглянути справу відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18 жовтня 2013 року № VIII-019/2013, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI, Положення «Про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури» затвердженого Установчим з'їздом адвокатів України від 17.11.2012 р., Положення «Про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області», затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 104 від 16.02.13 року (далі-Положення КДКА Київської області ), Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16.02.13 № 77 (далі-Регламент КДКА ).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ( далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до частини 1, 3 статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно частини 1 статті 46 Закону № 5076-VI, організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Частиною 1 статті 50 Закону № 5076-VI передбачено, що кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури утворено з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Так, частиною 7 статті 50 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.
У частині 10 статті 50 Закону № 5076-VI зазначено, що кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури утворено з метою, зокрема, вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Згідно частини 11 статті 50 Закону № 5076-VI установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.
Нормами частини 4 статті 52 Закону № 5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: по-перше, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; по-друге узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; по - третє виконує інші функції відповідно до цього Закону.
Так, згідно частини 5. статті 52 Закону № 5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:
1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Частиною 9 статті 52 Закону № 5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
У частині 10 статті 52 Закону № 5076-VI вказано, що установчим документом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується з'їздом адвокатів України.
Відповідно до частини 1 статті 54 Закону № 5076-VI вищим органом адвокатського самоврядування України є з'їзд адвокатів України.
Згідно положень частини 1 статті 55 Закону № 5076-VI, у період між з'їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.
Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з'їздом адвокатів України. Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України.
Частиною 4 статті 55 Закону № 5076-VI, зокрема пунктами 5, 14 встановлено, що Рада адвокатів України затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги та виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з'їзду адвокатів України.
Згідно частини 1 статті 57 Закону № 5076-VI рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Як вбачається із пункту 7.1 Положення КДКА Київської області, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури при виконанні функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, при організації її засідань і вирішенні питань, визначених статтею 6 цього положення, КДКА керується Регламентом.
Отже, питання, щодо розгляду дисциплінарною палатою скарг на дії громадян, які належать до повноважень КДКА, (пункт 6.6.1 Положення КДКА Київської області), регулюються саме положеннями Регламенту.
У відповідності до змісту пункту 6.1.1 Регламенту КДКА, єдиною формою роботи КДКА регіону є засідання.
Відповідно до пункту 6.1.2 Регламенту КДКА підготовка засідання КДКА (палати КДКА), скликання її складу, повідомлення членів КДКА (палати КДКА) та інших осіб, які мають право брати участь у засіданнях із зазначенням міста, дня та часу проведення засідання , забезпечуються головою КДКА, його заступниками (головами палат) або за дорученнями голови чи заступників голови одним із членів КДКА секретаріатом КДКА.
Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА) члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданні повідомляються не частіше як за п'ять днів до дня проведення засідання.
Водночас, пунктом 6.4.1 Регламенту КДКА передбачено, що учасниками засідання КДКА (Палати) є особи відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи запрошені для участі у засіданні КДКА (Палати) у випадках передбачених законодавством України, Положенням про КДКА або цим Регламентом.
Згідно пункту 6.4.2 Регламенту КДКА учасники засідання КДКА (Палати) мають право до початку засідання заявити відвід члену (членам комісії) за наявності об'єктивних даних, які свідчать про можливу упередженість чи зацікавленість члена комісії у вирішенні питання, включеного до порядку денного засідання; надавати усні чи письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи; заявляти клопотання; з дозволу головуючого висловлювати свої міркування з питань, що розглядаються; ставити питання іншим учасникам засідання (крім члену КДКА); висловлювати заперечення.
У той же час, відповідно до пункту 6.19 Положення КДКА Київської області, передбачено, що питання про порушення дисциплінарної справи може розглядатися на засіданні палати за наявними документами без запрошення особи, яка звернулася зі скаргою (заявою) та адвоката, стосовно якого надійшла скарга (заява). На вказану обставину, як доказ обґрунтованості своїх позовних вимог посилається позивач.
Проте, суд не може погодитися з такими доводами ОСОБА_1, з огляду також на таке.
Вказаний Регламент КДКА визначає порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній республіки Крим, областях, міста Києві і Севастополі з реалізації повноважень, наданих Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також процедуру розгляду питань віднесених до її компетенції Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», іншими актами, що регулюють діяльність
Крім того, у Регламенті КДКА визначені процедура підготовки, розгляду та прийняття КДКА рішень з питань, що належать до повноважень, та інші процедурні питання діяльності КДКА.
Згідно, пункту 7.1 Положення КДКА Київської області, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури при виконанні функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, при організації її засідань і вирішенні питань, визначених статтею 6 цього положення, КДКА керується Регламентом.
Отже, Положення про КДКА Київської області стосується лише вказаного органу, та має локальний характер, тобто є спеціальним по відношенню до Регламенту КДКА та не повинні йому суперечити.
Враховуючи, що положення пункту 6.19 зменшують права передбачені пунктами 6.4.2 Регламенту, якими наділений учасник засідання, суд вважає, що таким чином обмежуються права третьої особи на звернення до КДКА із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яке передбачено частиною 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що особа, яка подала скаргу на дії адвоката має право брати участь у засіданні КДКА бо вона є безпосередньо учасником засідання на якому розглядаються матеріали перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Таким чином, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VIII-019/2013 від 18.10.13 р. ґрунтується на вимогах закону у зв'язку з чим підстав для його скасування у суду немає.
Не підлягає до задоволення за вказаних обставин і вимога про зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України повторно розглянути звернення ОСОБА_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06.06.13 р. про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, оскільки вона є похідною від попередньої.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість відповідачем доведено правомірність свого рішення .
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко