Справа № 825/4676/13-а
27 грудня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопот С.Л.
при секретарі - Єгуновій О.М.
за участю представника позивача Черевко А.П.,
відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю , -
Чернігівський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 10818 грн. 34 коп.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості в період з 11.10.2012р. по 08.07.2013 року отримував соціальні послуги і забезпечення відповідно до ст..7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачем було встановлено, що в період перебування на обліку як безробітного в Чернігівському міському центрі зайнятості відповідач надавав послуги згідно з договором підряду від 01.06.2011 р., укладеним з ПАТ "Ерсте Банк" (ПАТ "Фідобанк" ), про що не повідомив центр зайнятості.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення , приєднанні до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний в Чернігівському міському центрі зайнятості з 11.10.2012р. по 08.07.2013 року, отримував соціальні послуги і забезпечення відповідно до ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Керуючись пунктом 18 частини 2 статті 22 Закону України "Про зайнятість населення", під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення було встановлено (Акт № 986 від 28.11.2013р.), що в період перебування на обліку як безробітного в Чернігівському міському центрі зайнятості відповідач надавав послуги згідно з договором підряду від 01.06.2011 р., укладеним з ПАТ "Ерсте Банк" (ПАТ "Фідобанк" ), про що не повідомив центр зайнятості.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067-VI від 05.07.2012р., до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Згідно з п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 N 307, в разі працевлаштування безробітного, виконання робіт за цивільно-правовими угодами, виплата допомоги по безробіттю припиняється.
Тобто особи, які перебувають в трудових відносинах з роботодавцем або виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, відносяться до зайнятого населення, не можуть бути визнані безробітними та отримувати допомогу по безробіттю.
Таким чином, наявність діючого договору про надання послуг є обставиною, яка впливає на умови отримання допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг та яка виключає можливість реєстрації як безробітного.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За період з 11.10.2012 року по 29.05.2013 року та з 14.06.2013 року по 07.07.2013 року відповідачу виплачено 10818 грн. 34 коп. допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню.
На підставі ч.2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" директором Чернігівського міського центру зайнятості прийнято Наказ № 588 від 03.12.2013 року про повернення коштів.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем 03.12.2013 року було направлено відповідачу листа № 05/5858, в якому повідомлено про прийняте рішення, запропоновано добровільно повернути незаконно отримані кошти та роз'яснено право на оскарження наказу.
Кошти відповідачем в добровільному порядку не сплачені, наказ про повернення коштів не оскаржений.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов Чернігівського міського центру зайнятості необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Чернігівського міського центру зайнятості (р/р 37171300901002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273) 10818 грн. 34 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя С.Л. Клопот