26 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6958/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
представника позивача - Болтіка А.С.,
представника відповідача - Столович В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі" до Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, -
04 грудня 2013 року позивач Закрите акціонерне товариство "Лубнимеблі" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просить скасувати постанову Полтавського територіального управління НКЦПФР про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №114-ПО-1-Е від 12 листопада 2013 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, зазначаючи, що підприємством не виконані вимоги Закону України «Про акціонерні товариства» в частині приведення свого статуту та внутрішніх положень у відповідність із нормами вищезазначеного Закону.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» цей закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
Згідно пункту 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом поряд з іншими є внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства.
Тобто, до 30 квітня 2011 року акціонерні товариства зобов'язані були привести свою діяльність у відповідність до вимог п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», в частині приведення свого статуту та внутрішніх положень у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства».
Як свідчать матеріали справи, позивачем вищезазначені вимоги законодавства виконані не були.
З метою усунення правопорушення на ринку цінних паперів в частині приведення своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» ЗАТ «Лубнимеблі», Уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на підставі наданих повноважень було винесено обов'язкове до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №15-ПО-1-Е від 26 квітня 2012 року. Згідно даного розпорядження ЗАТ «Лубнимеблі» зобов'язано було у термін до 26 жовтня 2012 року усунути порушення законодавства про цінні папери, зокрема, привести статут Товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства».
Листом від 25 жовтня 2012 року №249 (вх.№08/01/1344 від 26 жовтня 2012 року) керуючий санацією ЗАТ «Лубнимеблі» звернувся до Полтавського теруправління з клопотанням продовжити термін виконання вищезазначеного розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери з огляду на відсутність права у керуючого санацією скликати та проводити збори акціонерів Товариства та необхідності отримання згоди комітету кредиторів на проведення даних заходів. Уповноваженою особою Комісії було прийнято рішення продовжити термін виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №15-ПО-1-Е від 26 квітня 2012 року до 26 квітня 2013 року (розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №69-ПО-1-Е від 26 жовтня 2012 року).
Разом з тим, листом від 11 квітня 2013 року №110 (вх.№02/495 від 11 квітня 2013 року) керуючий санацією ЗАТ «Лубнимеблі» повторно звернувся до Полтавського теруправління з клопотанням продовжити термін виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №69-ПО-1-Е від 26 жовтня 2012 року з огляду на відсутність права у керуючого санацією скликати та проводити збори акціонерів Товариства та необхідності отримання згоди комітету кредиторів на проведення даних заходів. Уповноваженою особою Комісії було повторно прийнято рішення задовольнити клопотання та продовжити термін виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №69-ПО-1-Е від 26 жовтня 2012 року до 17 жовтня 2013 року (розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №11-ПО-1-Е від 17 квітня 2013 року).
Згідно зазначеного розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери Товариство повинно було у термін до 17 жовтня 2013 року усунути порушення чинного законодавства про цінні папери, а саме: привести статут Товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства», та письмово поінформувати Уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження з наданням підтверджуючих документів.
Проте, дане розпорядження ЗАТ «Лубнимеблі» виконано не було.
Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами по справі, Товариством Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №11-ПО-1-Е від 17 квітня 2013 року не було оскаржено в порядку, визначеному чинним законодавством. Клопотання про продовження терміну вищезазначеного розпорядження до Полтавського територіального управління НКЦПФР не надходило.
Згідно п. 10 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери є обов'язковим для виконання.
Відповідно до вимог п. 1 розділу IV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням Комісії від 16 жовтня 2012 року N1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2012 року N1855/22167 ( в подальшому - Правила розгляду справ), 21 жовтня 2013 року за даним фактом Полтавським територіальним управлінням НКЦПФР була порушена справа про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про порушення справи була надіслана управлінням рекомендованим листом на адресу Товариства, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 337500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Радянська, буд.94. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, рекомендований лист на адресу управління не повернувся.
04 листопада 2013 року Представник на підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів не з'явився та пояснень не надав, у відповідності до вимог чинного законодавства Уповноваженою особою Комісії був складений акт про правопорушення на ринку цінних паперів №111-ПО-1-Е, даний акт було направлено на адресу Товариства рекомендованим листом разом з постановою про розгляд справи.
Позивач не скористався правом надати пояснення та/або заперечення на постанову про порушення справи та не з'явився на підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів.
За результатами розгляду справи відповідно до постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №114-ПО-1-Е від 12 листопада 2013 року на ЗАТ «Лубнимеблі» була накладена штрафна санкція в розмірі 17 000 грн. (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Застосування та розміри санкції за невиконання або несвоєчасне виконання розпоряджень уповноважених осіб Комісії щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів передбачено п. 8 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".
Позивач не погодився із зазначеною постановою та оскаржив її до суду.
Аналізуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить до наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється:
проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення;
внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи, крім відомостей про їх закриття;
проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа щодо якої прийнято рішення щодо припинення;
проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про місцезнаходження юридичної особи.
Частиною 3 статті 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи до дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури проведення реєстраційних дій, які визначені законом, зокрема частиною другою статті 35 цього Закону, здійснюється або за згодою розпорядника майном, або згідно із планом санації.
Як свідчать матеріали справи, 28 березня 2011 року ухвалою господарського суду Полтавської області порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Лубнимеблі».
21 червня 2012 року ухвалою господарського суду Полтавської області розпочато процедуру санації ЗАТ «Лубнимеблі» та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Болтіка С.М.
Посилання представника позивача на той факт, що планом санації не передбачено внесення змін до статутних документів ЗАТ «Лубнимеблі», таким чином, якщо така вимога відсутня у плані санації, то внесення змін до статутних документів неможливо у зв'язку з прямою забороною статті 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з моменту винесення ухвали про введення процедури санації керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством, управління боржником переходить до керуючого санацією, зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації. При цьому частиною 5 статті 28 вищезазначеного Закону встановлено вичерпний перелік повноважень керуючого санацією, а саме: звертатися до господарського суду в передбачених цим законом та Господарським процесуальним кодексом України випадках; розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, передбачених законодавством, укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші право чини (договори); подавати заяви про визнання право чинів (договорів), укладених боржником, недійсними.
Слід зазначити, що вищезазначеним законом встановлено виключний перелік повноважень керуючого санацією, що діє відповідно до вимог цього закону та в межах затвердженого господарським судом плану санації, який згідно з абзацом десятим частини першої статті 29 закону має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.
Частиною 2 статті 29 вищезазначеного закону передбачено, які заходи щодо відновлення платоспроможності боржника може містити план санації, а саме: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризації активів боржника відповідно до вимог цього закону; продаж частини майна боржника; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; відчуження майна та погашення зобов'язань боржника шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього закону позачергово за рахунок продажу майна боржника; інші способи відновлення платоспроможності боржника.
З огляду на вищевикладене вбачається, що повноваження органів управління боржника (загальних зборів акціонерів та наглядової ради) припиняються виключно щодо управління боржником та розпорядження його майном. Тому ці органи продовжують існувати в процедурі санації і можуть виконувати свої повноваження, які передбачені загальним законодавством про акціонерні товариства.
Таким чином, керуючий санацією зобов'язаний був винести на засідання зборів кредиторів питання внесення змін до плану санації, яким передбачити виділення коштів на скликання позачергових зборів акціонерів товариства для приведення статуту товариства у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».
Суд не бере до уваги посилання представника позивача на той факт, що відповідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» план санації не передбачає внесення змін щодо форми господарського товариства. Стаття 18 даного Закону не встановлює вичерпного переліку питань, які повинен містити план санації. Крім того, стаття 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачає проведення реєстраційних дій згідно плану санації.
Щодо твердження керуючого санацією про застосування положень п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції на момент введення мораторію), згідно якого протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» штраф - це засіб забезпечення зобов'язання у розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України, та є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Таким чином, штраф, накладений Полтавським територіальним управлінням НКЦПФР відповідно до Постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №114-ПО-1-Е від 12 листопада 2013 року є видом адміністративно-господарських санкцій, тобто заходом організаційно-правового або майнового характеру, спрямованим на припинення правопорушення суб'єктом господарювання та ліквідацію його наслідків у відповідності до ст. 238 та ст. 239 Господарського кодексу України.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовані санкції за правопорушення на ринку цінних паперів ЗАТ «Лубнимеблі».
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 2-3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів суду правомірність свого рішення, внаслідок чого суд має достатні підстави вважати, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі вищевикладеного, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі" до Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 27 грудня 2013 року.
Суддя А.О. Чеснокова