Справа № 815/8305/13-а
19 грудня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.
при секретарі - Музика А.О.
за участю:
представників позивача - Колойденко М.В., Тілілюк Л.П.,
представника відповідача - Скляренко Н.В.,
представник третьої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом Відділу освіти Ананьївської районної державної адміністрації до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області, за участю третьої особи Любашівської міжрайонної державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання перерахувати кошти, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Відділу освіти Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області до управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області, третя особа - Любашівська міжрайонна державна фінансова інспекція в Одеській області, в якому просить стягнути з відповідача кошти в сумі 2 634,58 грн., які позивачем були перераховані як внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, пояснили, що зазначений позов був поданий у зв'язку з перевіркою відділу освіти Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області Любашівською міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Одеській області. За висновками цієї перевірки фінансова інспекція дійшла висновку, що відділом освіти за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2010 р. безпричинно нараховані та виплачені внески на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2 634,58 грн. на суми нарахованої і виплаченої компенсації за недотримані відпустки працівниками відділу освіти. При цьому фінансова інспекція посилається на п. 2 Порядку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 р. № 697. Своїм листом від 06.06.2013 р. № 710-27/732 "Про усунення порушень, виявлених ревізією" фінансова інспекція вимагає провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в зазначеній сумі або зарахувати в рахунок майбутніх платежів.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про оплату праці" та Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, стверджують, що грошова компенсація за невикористану відпустку є об'єктом для нарахування та утримання страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Третя особа у справі - Любашівська міжрайонна державна фінансова інспекція в Одеській області в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином та своєчасно.
Суд керуючись приписами ч. 2 ст. 128 КАС України ухвалив про розгляд справи за відсутності третьої особи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що в травні 2013 р. Любашівська міжрайонна державна фінансова інспекція в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності у відділі освіти Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області за період з 01.05.2010 року по 31.01.2013 року, про що складено акт від 25.05.2013 р. № 710-16/23 (далі - акт ревізії).
За змістом зазначеного акта щодо правильності нарахування та сплати внесків до державних цільових фондів встановлено, що відділом освіти за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2010 р. нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на суму нарахованої та виплаченої компенсації за невикористану відпустку працівникам відділу освіти. Разом з тим, відповідно до п. 2 Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 р. № 697 (далі - Постанова № 697), на зазначені виплати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не нараховується. Постанову № 697 прийнято відповідно до ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою визначено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, та ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", якою визначено об'єкти оподаткування. Тому відділом освіти безпідставно нараховано та сплачено внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 2 634,58 грн.
Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати такі законодавчі приписи.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян").
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Декрету Кабінету України від 26.12.1992 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (чинний на час виникнення спірних правовідносин) суми виплат, що не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу громадян відповідно до підпунктів "а" - "о", "с" - "х", "ч" та "ш" пункту 1 статті 5, не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків, податків і зборів, які нараховуються на фонд оплати праці відповідно до законів України.
Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 5 зазначеного Декрету до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються компенсаційні виплати в грошовій i натуральній формі у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористану відпустку при звільненні.
Таким чином, за правилами, встановленими п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, підпунктом "г" ч. 1, ч. 2 ст. 5 Декрету Кабінету України від 26.12.1992 р. № 13-92 компенсації за невикористану відпустку враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків, податків і зборів.
За приписами ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому при вирішенні даного спору суд керується Законом № 400/97-ВР та Декретом Кабінету України від 26.12.1992 р. № 13-92, враховуючи, що вони мають вищу юридичну силу над підзаконним нормативно-правовим актом - Постановою № 697, на яку, поряд із Законом № 400/97-ВР, одночасно посилається фінансова інспекція.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані та сплачені внески на обов'язкове державне пенсійне страхування у вказаній вище сумі, підстави для повернення цих коштів, шляхом їх стягнення з відповідача, - відсутні, а тому в задоволенні позову належить відмовити.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 19 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 6-8, 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -
Адміністративний позов Відділу освіти Ананьївської районної державної адміністрації до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області, за участю третьої особи Любашівської міжрайонної державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання перерахувати кошти - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Л.М.Токмілова
23 грудня 2013 року.