Справа № 815/6538/13-а
27 листопада 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.
при секретарі - Музика А.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області - Орлова О.Ю.,
представник відповідача ГУ МВС України в Одеській області - Лисий С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Одеській області, Київського районного відділу ОМУ Головного управління МВС України в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів від 25.07.2013 року №1603 та від 14.08.2013 року №453о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
13.09.2013 року ОСОБА_4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління МВС України в Одеській області, Київського районного відділу ОМУ Головного управління МВС України в Одеській області, про визнання незаконними та скасування наказів від 25.07.2013 року №1603 та від 14.08.2013 року №453о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
20 листопада 2013 року позивачем уточнено позовні вимоги, остаточними вимогами є визнання протиправним та скасування наказу Головного управління МВС України в Одеській області № 1603 від 25.07.2013 року щодо звільнення з посади оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ та визнання протиправним та скасування наказу Головного управління МВС України в Одеській області № 453 о/с від 14.08.2013 року щодо звільнення з посади оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_4 та поновити перебування капітана міліції ОСОБА_4 на державній службі в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В своєму позові позивач зазначає, що оскаржувані ним накази видано ГУ МВС України в Одеській області з порушенням норм діючого законодавства, є необґрунтованими та підлягають скасуванню. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 вказує на те, що його звільнили за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а саме, "за дискредитацію", не зазначивши при цьому, підстави для такого звільнення з займаної посади.
Позивач в судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 2-6, 96) та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначивши, що оскаржувані накази ГУ МВС України в Одеській області щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача - Головного управління МВС України в Одеській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що оскаржувані накази ГУ МВС України в Одеській області щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини викладені запереченнях (а.с. 37-47).
Вислухавши пояснення позивача та пояснення представників відповідачів, а також показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
14.07.2013 року до ГУ МВС України в Одеській області з Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області надійшла інформація про те, що у м. Ананьїв Одеської області старший оперуповноважений СКР Київського РВ ОМУ ГУМВС капітан міліції ОСОБА_4 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, за фактом якої прокуратурою Ананьївського району Одеської області відкрито кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 42013170210000011, з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України (а.с.178-180).
Службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в області ОСОБА_4 розпочато старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУ МВС України в Одеській області підполковником міліції Константиновим В.М. на підставі наказу начальника ГУ МВС в Одеській області генерал-майора міліції Рєзникова С.Д.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок (а.с.83-85) від 24.07.2013 року.
При цьому у висновку службового розслідування від 24.07.2013 року визначено, що за результатами службового розслідування вважали б, за грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № З460-1V, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, зобов'язання, наданого ним при прийнятті на службу до ОВС України, наказів МВС України від 16.03.2007 № 81 та від 06.03.2010 № 90, звернення колегії МВС України до особового складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовців внутрішніх військ від 07.02.2012, що виразилось у систематичному порушенні транспортної дисципліни, не наданні копій відповідних водійських документів до СКЗ райвідділу, керуванні 14.07.2013 автомобілем «БМВ-528», номерний знак НОМЕР_1, без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та скоєння при цьому дорожньо-транспортної пригоди, укритті від керівництва Київського РВ ОМУ та Головного управління факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16.09.2012, старшого оперуповноваженого СКР Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ України звільнити за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
На підставі даного висновку прийнято Наказ ГУ МВС України в Одеській області від 25 липня 2013 року № 1603 «Про покарання співробітників Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області», згідно якого за порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилося у систематичному порушенні транспортної дисципліни, старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ за ст.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.9).
На виконання зазначеного наказу начальником ГУ МВС України в Одеській області видано наказ № 453 о/с від 14 серпня 2013 року про звільнення капітана міліції ОСОБА_4 старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області у Запас Збройних Сил України за п.66 (дискредитацію) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (а.с.8).
Відповідно до вимог ст.ст. 2 та 3 Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ від 20.12.1990 року визначені основні завдання та принципи діяльності міліції.
Статтею 18 цього Закону передбачено порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затверджене Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 (далі Положення).
Розділом VІІ Положення передбачені підстави та порядок звільнення зі служби з органів внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Згідно ст. 67 Положення (в редакції чинній на час спірних правовідносин) особи рядового або начальницького складу, засуджені за вчинення злочину або притягнуті до адміністративної відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня отримання органом внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до постанови Прокуратури Ананьївського району Одеської області від 29.08.2013 року кримінальне провадження № 42013170210000011, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2013 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст. 286 КК України закрито у зв'язку з відсутністю в діянні старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_4 ознак складу кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст. 286 КК України, згідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с.16-19).
Зі змісту висновку службового розслідування, проведеного за фактом дорожньо-транспортної пригоди кримінального правопорушення відносно старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_4, та спірних наказів вбачається, що підставою для звільнення ОСОБА_4 зазначені саме ті обставини, які стали підставою для проведення прокуратурою Ананьївського району Одеської області відносно старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_4 досудового розслідування кримінального провадження № 42013170210000011, внесеного до ЄРДР за ознаками ч.1 ст. 286 КК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, підставою звільнення позивача за дискредитацію став саме факт неодноразового притягнення до адміністративної відповідальності, що носить систематичний характер, що в свою чергу, призводить до скоєння ним дорожньо-транспортних пригод та негативно впливає на загальний стан транспортної дисципліни у підрозділі, де він проходить службу.
Порядок проходження служби особовим складом міліції регламентується Законом України «Про міліцію» № 565-ХІІ від 20.12.1990 року, Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
У преамбулі Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ зазначено, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ст. 1 Статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Наказом МВС України № 552 від 06.12.1991 року затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція № 552).
Відповідно до п.2 зазначеної Інструкції завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожних винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.
Згідно п. 7 Інструкції № 552 підставами для проведення службового розслідування є: заяви, скарги, листи громадян; повідомлення державних органів, громадських організацій, телебачення, радіо та інших засобів масової інформації; повідомлення органів дізнання, попереднього слідства, прокурора, суду; повідомлення працівників органів внутрішніх справ про допущені або виявлені порушення.
Пунктом 9 Інструкції № 552 встановлено, що службове розслідування проводять у місячний термін з дня надходження до органу внутрішніх справ заяви, скарги, інформації чи повідомлення про порушення. Якщо закінчення місячного терміну припадає на вихідні або святкові дні, службове розслідування має бути закінчено наступного після вихідного або святкового дня. За наявності поважних причин строк проведення розслідування може бути продовжений керівництвом органу внутрішніх справ, але не більше ніж на один місяць.
Відповідно до пп. 10 та 11 Інструкції № 552 при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і усесторонньому дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб і інші обставини); наявність вини працівника ОВС в скоєнні порушення, мета та мотиви порушення; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як пом'якшуючі, так обтяжуючі його відповідальність; характеристика особи (відношення до служби, поведінка до порушення); причини та умови, що сприяли скоєнню порушення; характер та розмір нанесених порушенням збитків. Проведенню службового розслідування, як правило, повинна передувати підготовка, в ході якої працівник, якому воно доручено, розробляє план, визначає форми та методи розслідування, вивчає нормативні акти, збирає іншу інформацію для забезпечення все сторонності, повноти та об'єктивності розслідування.
Згідно з п.14 Інструкції № 552 посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана роз'яснювати особам, стосовно яких проводиться службове розслідування, їх права, забезпечувати здійснення цих прав у межах своєї компетенції, скласти за результатами службового розслідування висновок і подати його на розгляд і затвердження керівнику органу внутрішніх справ або його заступнику, ознайомити з затвердженим висновком особу, у відношенні якої проводилась перевірка, за її бажанням, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.
Відповідно до п.15 Інструкції № 522 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази стосовно обставин, що досліджувалися; знайомитися після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком, а з дозволу керівника, який призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, що його стосуються, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної і службової таємниці; оскаржувати затверджений висновок службового розслідування у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.
Статтею 12 зазначеного Статуту, за вчинення дисциплінарних проступків визначено перелік наступних дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до п. 23 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Згідно п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Пунктом 62 цього Положення передбачено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР «Про загальну військову повинність» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР «Про загальну військову повинність» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Аналізуючи законодавство стосовно порядку притягнення посадовців до відповідальності за дисциплінарні проступки, суд дійшов висновку, що дисциплінарне провадження, як правило, передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, розгляд справи компетентним органом (посадовою особою) та прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду дисциплінарної справи.
Дисциплінарне провадження в органах внутрішніх справ це сукупність процесуальних дій уповноважених щодо застосування відповідних заходів посадових осіб органів внутрішніх справ, що здійснюються з метою вирішення питання про застосування заохочення або про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок винної особи у сфері оперативно-службової діяльності, та визначено, що дисциплінарне провадження відноситься до деліктних проваджень адміністративного процесу.
Адміністративно-деліктне провадження - сукупність нормативно визначених процесуальних дій уповноважених посадових осіб, направлених на реалізацію адміністративної відповідальності за порушення норм права.
Дослідження сутності та змісту адміністративно-деліктного провадження дає можливість виокремлення ряду суттєвих висновків:
а) сучасні реалії науки та практики вказують на необхідність виокремлення матеріальних та процесуальних норм, що встановлюють адміністративну відповідальність. Суспільні відносини, що виникають з приводу притягнення особи до адміністративної відповідальності є предметом правового регулювання окремої галузі права - адміністративно-деліктного права. Суспільні відносини, що виникають в процесі притягнення до адміністративної відповідальності є предметом правового регулювання адміністративно-деліктного процесу як підгалузі адміністративно-деліктного права;
б) у свою чергу адміністративно-деліктний процес складається з адміністративно-деліктних проваджень;
в) адміністративно-деліктне провадження складається зі стадій, під якими слід розуміти порівняно самостійні частини послідовно здійснюваних процесуальних дій, які поряд із загальними завданнями провадження мають властиві лише їм завдання й особливості, що визначають їх зміст і процесуальне призначення.
Крім того, слід зазначити, що законодавцем обґрунтовано принципи дисциплінарного провадження щодо застосування дисциплінарного стягнення, серед яких визначено принципи верховенства права, законності, презумпції невинуватості, об'єктивної істини, охорони інтересів держави і особистості, рівності усіх учасників дисциплінарного провадження перед законом, економічності дисциплінарного провадження, гласності, поваги до особистості, доцільності, самостійності прийняття рішення, забезпечення права на захист.
Суб'єктом дисциплінарного провадження визначено особу, яка відповідно до законодавства, що регулює відносини у сфері такого провадження, набуває права та обов'язки, залучається до провадження, з наданням процесуальних можливостей щодо прийняття рішення в результаті здійснення дисциплінарного провадження. Класифікацію суб'єктів запропоновано здійснювати за критерієм участі у провадженні: обов'язкові та факультативні.
Визначено, що основне призначення стадії порушення дисциплінарного провадження виявляється в зборі даних про вчинення проступку та їх фіксуванні, порушенні питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи. Етапами цієї стадії визначено: 1) перевірку приводів та підстав до порушення дисциплінарного провадження; 2) збору даних про вчинення проступку (збір доказів винуватості або невинуватості особи, щодо якої порушено дисциплінарне провадження; збір інших даних про вчинення проступку); 3) оформлення та направлення матеріалів, в яких порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності уповноваженій на те особі. Зміст стадії порушення дисциплінарного провадження виражається в діях уповноважених суб'єктів щодо перевірки наявності підстав та приводів порушення провадження.
Основним призначенням стадії службового розслідування встановлено забезпечення керівників органів внутрішніх справ об'єктивною інформацією про проступки, вчинені їх підлеглими, з метою законного та об'єктивного вирішення справи. Етапами стадії службового розслідування названо: 1) підготовчий; 2) проведення службового розслідування; 3) фіксування матеріалів розслідування. Зміст цієї стадії полягає у зборі доказів щодо факту вчинення дисциплінарного проступку.
Призначення стадії розгляду справи про дисциплінарний проступок та прийняття рішення проявляється у встановленні вини працівника ОВС, що притягується до дисциплінарної відповідальності, у вчиненні дисциплінарного проступку, законному і обґрунтованому рішенні питання про його дисциплінарну відповідальність. Етапами стадії розгляду справи визначено: 1) встановлення фактичних обставин справи та визначення норм права, що встановлюють відповідальність за вчинений проступок; 2) прийняття рішення у справі; 3) ознайомлення з рішенням у дисциплінарній справі. Зміст цієї стадії полягає у доказуванні факту вчинення дисциплінарного проступку.
Призначення стадії оскарження рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу є перевірка законності та обґрунтованості прийняття рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу. Етапами цієї стадії є: 1) звернення особи або інших осіб з вимогою про захист законних прав та інтересів особи, щодо якої прийнято рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу; 2) перегляд прийнятого рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу; 3) прийняття рішення та ознайомлення з ним зацікавлених осіб. Зміст цієї стадії полягає в перевірці законності та обґрунтованості накладеного дисциплінарного стягнення.
Призначення стадії виконання рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу виявляється в застосуванні заходів по безпосередньому виконанню стягнення та забезпеченні своєчасного зняття накладеного стягнення. Етапами цієї стадії є: 1) виконання дисциплінарного стягнення; 2) облік накладеного стягнення; 3) зняття накладеного дисциплінарного стягнення. Зміст цієї стадії полягає в виконанні, обліку та знятті накладеного дисциплінарного стягнення.
Судом при розгляді справи встановлено, що посилання відповідача на порушення та не повідомлення керівництва позивачем про скоєння дорожньо-транспортної пригоди 16.09.2012 року не відповідає дійсності, оскільки вказана подія мала місце 16.09.2011 року, відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.07.2012 р. (а.с. 11), в той період часу коли ОСОБА_4 не працював в органах МВС.
Також судом встановлено, що на момент прийняття наказу № 453 о/с від 14.08.2013 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 30.07.2013 року по 16.08.2013 року, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, яка наявна в матеріалах справи (а.с.14).
Суд звертає увагу на недопустимість звільнення працівника з посади в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці.
Відповідно до ст. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
За таких обставин суд вважає, що службове розслідування та складення висновку службового розслідування, який став підставою для винесення оскаржуваних наказів про покарання позивача та про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п.66 (дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, здійснено з порушенням порядку проведення за відсутності необхідних доказів, зібраних у встановленому законом порядку, які б підтверджували допущені позивачем порушення, що не може бути підставою для прийняття з боку ГУМВС України законного та обґрунтованого рішення щодо звільнення ОСОБА_4.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач - ГУ МВС України в Одеській області, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним спірних наказів. Будь-які докази, які б підтверджували факт скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачами не доведено факту вчинення ОСОБА_4 проступку, який дискредитує звання рядового складу працівника міліції; відповідачем - ГУ МВС України в Одеській області порушені вищезазначені вимоги законодавства при звільненні позивача, а доводи позивача стосовно протиправності наказів в частині його звільнення є обґрунтованими.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить висновку про те, що Наказ ГУ МВС України в Одеській області від 25 липня 2013 року № 1603 «Про покарання співробітників Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області» та наказ ГУ МВС України в Одеській області № 453 о/с від 14.08.2012 року в частині звільнення старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС капітана міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ за ст.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ винесені з порушенням норм діючого законодавства, не обґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню, з поновленням ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, підпорядкованого ГУ МВС України в Одеській області, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову: про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення або окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії .
Суд вважає за необхідне на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Згідно з вимогами п. 2 та п.3 ч.1 ст.256 КАС України, постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.
Відповідно до зазначеної норми закону суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині зобов'язання Головного Управління МВС України в Одеській області поновити ОСОБА_4 на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області та в частині стягнення з Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 27 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 158 - 163, 167, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Одеській області, Київського районного відділу ОМУ Головного управління МВС України в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області № 1603 від 25.07.2013 року в частині звільнення старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області № 453 о/с від 16 серпня 2013 року в частині звільнення старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_4 за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Поновити ОСОБА_4 в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.
Стягнути з Київського РВ ГУ МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 серпня 2013 року по день поновлення на посаді.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_4 в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області та в частині стягнення з Київського РВ ГУ МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Суддя Л.М.Токмілова
02 грудня 2013 року.