03 грудня 2013 року 15:52Справа № 2а-0870/11523/11 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю. та представників
позивача: Седлярова В.С.
відповідача: Харламової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання дій протиправними,
08 грудня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - ВАТ «Запоріжжяобленерго», позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, який було замінено правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ, відповідач) в якій просить визнати протиправними дії відповідача по розподілу коштів та зміні призначення платежів за платіжними дорученнями № 14457 від 26.08.2011р., № 14530 від 29.08.2011р., 15763 від 16.09.2011р., № 16211 від 21.09.2011р., №16322 від 22.09.2011р.
Ухвалою суду від 09 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0870/11523/11, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 22 грудня 2011 року.
Ухвалою суду від 22 грудня 2011 року провадження у справі зупинялося до набрання законної сили судовими рішеннями в адміністративних справах № 2а-0870/8337/11 та № 2а-0870/8975/11.
Ухвалою від 17 жовтня 2013 року провадження у справі поновлено.
Провадження у справі неодноразово зупинялося.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав з наступних підстав: вказує, що відповідачем у справі була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 30.03.2011р. по 22.09.2011р. За результатами перевірки складений Акт від 19.10.2011р. № 225/08-05/00130926, в якому встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковій декларації від 21.03.2011р. за лютий 2011р. у сумі 8 190 423,00грн. із затримкою більше ніж 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання. Посилаючись на п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, вважає, що позивачем узгоджені податкові зобов'язання, визначені у податковій декларації за лютий 2011 року, сплачені у встановлений законом строк. Також посилається на вирішені Запорізьким окружним адміністративним судом справи № 2а-0870/8337/11 та № 2а-0870/8975/11, при розгляді яких визнані протиправними дії СДПІ по обслуговуванню ВПП по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2011 року». Крім того, у письмових поясненнях, отриманих судом 03.12.2013 року зазначає, що рішенням СДПІ від 22.06.2011 року на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 12.05.2011 року списаний податковий борг з ПДВ на суму 47 324 886,34 грн. (з них 37 809 687,50 грн. - основний борг, 9 515 198,84 грн. - пеня), який утворився на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.10.2004 року, залишеного в силі постановою Верховного Суду України від 01.09.2009 року. Отже, на переконання позивача, факт списання вказаного боргу є підтвердженням відсутності у нього податкового боргу за поточними зобов'язаннями за ПДВ, що у свою чергу, підтверджує протиправність дій відповідача щодо направлення грошових коштів, сплачених позивачем за поточні зобов'язання з ПДВ, на погашення списаного боргу.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, а саме: вважає дії СДПІ, спрямовані на погашення податкового боргу платника податків, що виник у результаті узгодження сум податкових зобов'язань внаслідок прийняття Верховним Судом України судового рішення від 01.09.2009 року, шляхом проведення операцій в особових рахунках платника податків в хронологічному порядку через зарахування самостійно сплаченої платником суми податку на прибуток в рахунок погашення податкового боргу законними та правомірними. Вказує, що такі дії є цілком законними та обґрунтованими і узгоджуються із положеннями п. 87.9 ст. 87 ПК України. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 03 грудня 2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Запорізький окружний адміністративний суд
12.10.2011 року на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 79 Податкового кодексу України співробітником СДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 30.03.2011 по 22.09.2011.
За результатами перевірки складено Акт від 19.10.2011 № 225/08-05/00130926 (далі - Акт), в якому встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2011 року № 9001433238 від 21.03.2011р. в сумі 8 190 423грн. із затримкою більше ніж 30 календарних днів.
Посилаючись на те, що СДПІ неправомірно здійснило розподіл коштів та фактично змінило призначення платежів в платіжних дорученнях позивача, зазначених в Акті, ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій
декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Судом встановлено, що в податковій декларації від 21.03.2011р з податку на додану вартість за лютий 2011 року позивач задекларував суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 8 190 423,00грн. (рядок 27).
Зазначена сума була перерахована позивачем до бюджету наступними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи:
- платіжне доручення № 4205 від 22.03.2011р. на суму 1 300 000,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2011 року»
- платіжне доручення № 4296 від 23.03.2011р. на суму 1 100 000,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2011 року»,
- платіжне доручення № 14306 від 23.03.2011р. на суму 1 000 000,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2011 року»,
- платіжне доручення № 4327 від 24.03.2011р. на суму 1 150 000,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2011 року»,
- платіжне доручення № 4375 від 25.03.2011р. на суму 1 000 000,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2011 року»,
- платіжне доручення № 4409 від 28.03.2011р. на суму 1 980 000,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2011 року»,
- платіжне доручення № 4432 від 29.03.2011р. на суму 660 423,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за лютий 2011 року».
Із змісту Акту вбачається, що сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2011 року (податкова декларація від 21.03.2011 року) позивач здійснював не вищезазначеними платіжними дорученнями, а наступним чином:
- платіжним дорученням № 14457 від 26.08.2011р. на суму 598 644,23 грн. з призначенням платежу «ПДВ за липень 2011р.»,
- платіжним дорученням № 14530 від 29.08.2011р. на суму 630 000,00грн. з призначенням платежу «ПДВ за липень 2011р.»,
- уточнюючий розрахунок № 9007245118 від 29.08.2011 року на суму 39,00 грн.,
- уточнюючий розрахунок № 9007245122 від 29.08.2011 року на суму 40,00 грн.,
- уточнюючий розрахунок № 9007245120 від 29.08.2011 року на суму 39,00 грн.,
- уточнюючий розрахунок № 9007245124 від 29.08.2011 року на суму 41,00 грн.,
- уточнюючий розрахунок № 9007245121 від 29.08.2011 року на суму 39,00 грн.,
- платіжним дорученням 15763 від 16.09.2011р. на суму 1 000 000,00грн. з призначенням платежу «аванс податок на додану вартість за серпень 2011р.»,
- платіжним дорученням № 16211 від 21.09.2011р. на суму 3 000 000,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011р.»,
- платіжним дорученням №16322 від 22.09.2011р. на суму 3 350 000,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011р.».
Із усних пояснень представника відповідача та Акту перевірки вбачається, що податковий орган дійсно самостійно розподілив сплачені позивачем кошти за лютий 2011 року з посиланням на те, що вони були спрямовані на погашення існуючого у товариства податкового боргу.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тобто, вказаними положеннями ПК України податковому органу надано таке право розподілу коштів у випадку існування податкового боргу у платника податку.
Однак, під час судового розгляду було встановлено та доведено матеріалами справи відсутність у ВАТ «Запоріжжяобленерго» податкового боргу зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ по податковій декларації за лютий 2011 року.
Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року у справі № 2а-0870/8337/11 позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» до СДПІ про визнання дій протиправними задоволено. Визнано протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в наступних платіжних дорученнях: № 2516 від 21.02.2011 р. на суму 1 200 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»; № 2634 від 22.02.2011 р. на суму 1 700 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»; № 2735 від 23.02.2011 р. на суму 805,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»; № 2734 від 23.02.2011 р. на суму 24 912,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»; № 2751 від 23.02.2011 р. на суму 400 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»; № 2759 від 24.02.2011 р. на суму 1 274 469,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за січень 2011 р.»; №2772 від 24.02.2011 р. на суму 173,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»; № 2771 від 24.02.2011 р. на суму 5 739,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»; № 4205 від 22.03.2011 р. на суму 1 300 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; № 4296 від 23.03.2011 р. на суму 1 100 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; № 4295 від 23.03.2011 р. на суму 163,00 грн. з призначенням платежу - «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»; № 4294 від 23.03.2011 р. на суму 5 421,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень»; № 4306 від 23.03.2011 р. на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; № 4327 від 24.03.2011 р. на суму 1 150 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; № 4375 від 25.03.2011 р. на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.»; № 4409 від 28.03.2011 р. на суму 1 980 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011 р.».
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 у адміністративній справі № 2а-0870/8337/11 без змін.
Отже, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року у справі № 2а-0870/8337/11 були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання частково за січень та лютий 2011 року, а також ПДВ, перерахований у зв'язку із проведенням уточнень та штрафні санкції у зв'язку з проведенням останніх.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року у справі № 2а-0870/8975/11 позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» до СДПІ задоволено. Визнано протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежу, визначеного ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, зокрема, № 4432 від 29.03.2011 р. на суму 660 423,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за лютий 2011р.»; № 4675 від 31.03.2011 р. на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу - «авансовий платіж по податку на додану вартість за березень 2011 р.»; № 6332 від 21.04.2011 р. на суму 4796 189,00 гри. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за березень 2011 р.»; № 6382 від 22.04.2011 р. на суму 1 450 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за березень 2011 р.»; № 6426 від 26.04.2011 р. на суму 1 650 000.00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за березень 2011 р.»; № 6448 від 27.04.2011 р. на суму 980 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за березень 2011 р.»; № 8113 від 23.05.2011 р. на суму 1 600 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2011 р.»; № 8296 від 24.05.2011 р. на суму 1741 522,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2011 р.»; №8435 від 25.05.2011 р. на суму 619,00 грн. з призначенням платежу «штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень»; № 8416 від 25.05.2011 р. на суму 2 200 000,00 грн. з призначенням платежу - «податок на додану вартість за квітень 2011р.».
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року у справі № 2а-0870/8975/11 без змін.
Отже, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року у справі № 2а-0870/8975/11 були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання частково за лютий 2011 року та за березень 2011 року.
Стосовно уточнюючих розрахунків з ПДВ, зазначених відповідачем в Акті, судом встановлено наступне.
29.08.2011 року позивачем були надані відповідачу п'ять «Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» на загальну суму 198,00 грн., якими виправлялись помилки в податкових деклараціях з ПДВ, які подавались позивачем за різні податкові періоди (місяці) 2009 року.
У зв'язку з виправленням «Уточнюючими розрахунками» самостійно виявлених помилок в деклараціях за вказані податкові періоди, у позивача взагалі не виникли податкові зобов'язання перед бюджетом, оскільки за результатами виправлення самостійно виявлених помилок в наявності було зменшення сум, які підлягали сплаті до бюджету.
Судом також встановлено, що 16.10.2009 у обліковій картці платника податків податковим органом відображено борг (який виник станом на 12.09.2009) у сумі 37 809 687,50 грн. згідно постанови Верховного Суду України від 01.09.2009 у справі 21-496во09.
З пояснень представника відповідача суд з'ясував, що саме з моменту відображення у обліковій картці податкового боргу в сумі 37 809 687,50 грн. всі поточні платежі платника - ВАТ «Запоріжжяобленерго» йшли на погашення вказаного боргу. При цьому представник підтвердив, що прострочки та неповної сплати поточних платежів ВАТ «Запоріжжяобленерго» не мало.
Слід зазначити, що до вступу в дію Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011, податковий орган не мав права здійснювати розподіл коштів та змінювати призначення платежів визначених самим платником у платіжних документах.
Починаючи з 01.01.2011 таке право податковий орган отримав.
Таким чином, не заперечуючи проти наявності у податкового органу згідно положень Податкового кодексу України права здійснювати розподіл коштів, що надійшли від платника податків в рахунок сплати його поточних платежів, суд вважає, що такий розподіл буде правомірним, якщо буде доведено наявність у платника податкового боргу в погашення якого були спрямовані такі кошти.
Під час судового розгляду було встановлено та доведено матеріалами справи відсутність у ВАТ «Запоріжжяобленерго» податкового боргу зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ.
Тож проведений розподіл коштів та зміна призначень платежу за спірними платіжними дорученнями є незаконним.
Крім того, що стосується податкового боргу минулих періодів який виник (був узгоджений) на підставі постанови Верховного Суду України від 01.09.2009 у справі 21-496во09 та на який посилався відповідач як на підставу для зміни призначення платежів, суд зазначає наступне.
Рішенням відповідача від 22.06.2012 року на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року у справі № 2а-0870/7247/11 списано податковий борг ВАТ «Запоріжжяобленерго», який виник станом на 12.09.2009 року з урахуванням пені станом на 22.06.2012 року у сумі 47 324 886,34 грн., у тому числі 37 809 687,50грн. з податку на додану вартість, 9 515 198,84грн. пені.
Отже, на час розгляду справи податкового боргу за минулі періоди, який виник на підставі постанови Верховного Суду України від 01.09.2009, у позивача не існує (був списаний), поточні податкові зобов'язання з ПДВ позивач сплачує належним чином та в строки визначені Податковим кодексом України, що підтверджується платіжними дорученнями та проти чого не заперечує відповідач .
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» в повному обсязі та у встановлені податковим законодавством строки виконав свої зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом по ПДВ за лютий 2011 року.
Таким чином, розподіл коштів та зміна призначень платежу здійснений відповідачем є незаконним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За приписами ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року залишено без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 у адміністративній справі № 2а-0870/8337/11, якою були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання за січень-лютий 2011 року, а також ПДВ, перерахований у зв'язку з проведенням уточнень та штрафні санкції з ПДВ, нараховані позивачем самостійно у зв'язку з проведенням цих уточнень.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2013 року залишена без змін постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року у справі № 2а-0870/8975/11, якою були визнані протиправними дії СДПІ по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання за лютий-квітень 2011 року.
Таким чином, суд під час розгляду справ № 2а-0870/8337/11 та № 2а-0870/8975/11 встановив обставини неправомірної зміни відповідачем призначень платежів та неправомірного розподілу ним сум, які надходили від позивача в рахунок сплати його поточних зобов'язань.
Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили, фактично встановлені ті обставини, що позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив свої податкові зобов'язання за лютий 2011 року за відповідною податковою декларацією.
На підставі вищевикладеного, відповідач неправомірно здійснив розподіл коштів та фактично змінив призначення платежів в платіжних дорученнях позивача, зазначених в Акті.
Більш того, податковий борг, на який посилався в Акті перевірки відповідач, та який виник на підставі постанови Верховного Суду України від 01.09.2009, списаний СДПІ власним рішенням від 22.06.2012.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність дій по розподілу коштів та зміні призначення платежів, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної поджаткової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго»в платіжних дорученнях:
- №14457 від 26.08.2011 р. на суму 952 508,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за липень 2011 р.»;
- №14530 від 29.08.2011 р. на суму 630 000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за липень 2011 р.»;
- №15763 від 16.09.2011 р. на суму 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу «авансовий платіж по податку на додану вартість за серпень 2011 р.»:
- №16211 від 21.09.2011 р. на суму 3 000 000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011 р.»;
- №16322 від 22.09.2011 р. на суму 3 350 000.00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за серпень 2011 р.».
3.Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судовий збір у розмірі 28 (двадцять вісім) гривень 23 копійки.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко