ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
24 грудня 2013 року м. Львів № 813/8604/13-а
10 год. 50 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Подібка М.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув;
відповідача: представник не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (далі - УПФУ в Пустомитівському районі) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1732,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі п.2 ч.6 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Наголошує, що відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) УПФУ в Пустомитівському районі направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду додаткові пояснення на заперечення від 19.12.2013 року №14469/06-11, в якому просить позовні вимоги задовольнити повністю. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Також вказує, що відповідно до пп.2 п.8 Прикінцевих положень даного Закону, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Відтак, відповідач повинен сплатити страхові внески в сумі 1732,80 грн.
Відповідач в судове засідання не прибула, подала до суду заяву від 23.12.2013 року (вх. №46467), в якому просить розглядати справу без участі, позов заперечує повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. На підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року з першого січня 2011 року втратив чинність пункт 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає порядок надіслання вимоги про сплату недоїмки за несплату сум страхових внесків і не подачу звітності, тому всі, хто не заплатив пенсійні внески до 01.01.2011 року, звільнені від їх сплати. Вказує, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визначались Законом як правопорушення. На підставі наведеного, просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та вважає позовні вимоги обґрунтованими, враховуючи наступне.
Згідно з п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 даного Закону визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 18 Закону встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 року, передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Пустомитівському районі з 26.12.1994 року, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), 04.02.2011 року позивач надіслав ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу №Ф-116 від 03.02.2011 року на загальну суму 1732,80 грн., яку відповідач отримав 08.02.2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.
Зі змісту даної вимоги вбачається, що УПФУ в Пустомитівському районі нарахована ФОП ОСОБА_1 лише недоїмка зі сплати страхових внесків, яка становить 1732,80 грн. Суд зазначає, що даною вимогою фінансова санкція та пеня не нараховувалась.
Станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно розрахунку суми доплати до мінімального розміру страхового внеску, що підлягає сплаті за 3 та 4 квартали 2010 року становить 1732,80 грн. та залишається непогашеною.
Отже, позовні вимоги УПФУ в Пустомитівському районі є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи та дослідженими доказами, і підлягають до задоволення.
З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163, 183-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (вул. Шевченка, 13, м. Пустомити, Львівська область, 81100, код ЄДРПОУ 22371429) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) грн. 80 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 30.12.2013 року.
Суддя Клименко О.М.