копія
20 грудня 2013 р. Справа № 804/16833/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхно І.В.
при секретарі - Фросіні С.Ю.
за участю:
представника позивача - Малковича М.Д.
представника відповідача - Пілярчука О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправною та скасування постанови, -
11.12.2013р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправною та скасування постанови.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 40877434 була винесена з порушенням вимог ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», а саме винесена після трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа, тому вона є такою, що винесена незаконно і підлягає скасуванню. У постанові про відкриття виконавчого провадження № 40877 від 26.11.2013 р. зазначається строк для самостійного виконання вимог виконавчого документа 03.12.2013 року, проте ПАТ КБ «ПриватБанк» лише 04.12.2013 р. було отримано вищенаведену постанову, тому отримавши її ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" був повністю позбавлений права боржника на самостійне виконання вимог виконавчого документа. Представник позивача зазначив, що Рішення начальника УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Грачова В.Ю. №608 від 21.07.2011 р. про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафу в розмірі 427 232,67 грн. не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у ньому вказано, що воно набрало сили 09.10.2013 року, що є невірним і незаконним оскільки воно набрало законної сили 08.10.2013 року. Разом з цим, у рішенні №608 від 21.07.2011 р. також неправильно зазначено місцезнаходження Боржника, а саме "вул. Набережна Перемоги. 30", в той час як правильним місцезнаходженням Боржника є адреса: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50. Всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не відмовив у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення начальника УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Грачова В.Ю. №608 від 21.07.2011 р., хоча повинен був зробити це, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам законодавства України. Таким чином, на думку позивача, постанова про відкриття виконавчого провадження №40877434 від 26.11.2013 року винесена незаконно і підлягає скасуванню. Враховуючи вищевикладене представник позивача просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідання з адміністративним позовом не погодився. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Оскільки відповідачу було відомо дійсну адресу позивача він, керуючи вищезазначеною нормою, в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначив саме дійсну адресу місцезнаходження постійно діючого органу (майна) позивача. Щодо невірного зазначення дати набрання законної сили рішенням УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, на підставі якого було відкрито виконавче провадження представник відповідача зазначив, що відповідач не мав змоги перевірити дійсність дати набрання законної сили рішенням зазначеної в самому рішенні, підстави для сумніву щодо дійсності зазначеної дати були відсутні. Зауважив, що постанова про відкриття виконавчого провадження №40877 від 26.11.2013 р. є законною та обгрунтованою, тому підстави для її скасування відсутні. Враховуючи вищевикладене просив у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська до суду не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується факсограмою, яка міститься в матеріалах справи. Про причини неявки не повідомила, жодних доказів по справі, заяв чи клопотань до суду не надала.
Враховуючи положення ст.128 КАС України суд вирішив розглянути справу за даною явкою сторін та за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV, в редакції чинній в момент правовідносин, зазначених в позовній заяві.
21.07.2011 р. начальником Управління Пенсійного Фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська було винесено рішення №608 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, яким на ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" було накладено штраф у розмірі 427 232,67 грн.
ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не погодилось з зазначеним рішенням та подало скаргу на рішення УПФУ в АНД районі №608 від 21.07.2011 р.
22.08.2011 року начальником головного управління ПФУ в Дніпропетровській області було винесено рішення про результати розгляду скарги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на рішення УПФУ в АНД районі №608 від 21.07.2011 р., яким у задоволенні вимог ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відмовлено.
ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним рішення №608 від 21.07.2011 р.
16.03.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання неправомірним рішення №608 від 21.07.2011 р. відмовлено.
08.10.2013 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 року за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання неправомірним рішення №608 від 21.07.2011 р., залишено без задоволення.
21.11.2013 року управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська звернулось до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області з заявою від 20.11.2013 року №6370/09/32 про примусове виконання рішення №608 від 21.07.2011 р.
26.11.2013 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Пілярчуком О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №40877434, яка була отримана позивачем 04.12.2013 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції позивача на конверті, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до абз. 1 ч. 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин, суд не бере до уваги доводи позивача з приводу того, що державний виконавець повинен був відкрити виконавче провадження до 25.11.2013 р., оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 26.11.2013 року, тобто протягом трьох робочих днів (за виключенням вихідних днів) з дня надходження до нього виконавчого провадження, відповідно до абз. 1 ч. 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
резолютивна частина рішення;
дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у рішенні начальника УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Грачова В.Ю. №608 від 21.07.2011 р. неправильно зазначено місцезнаходження Боржника, а саме «вул. Набережна Перемоги, 30», в той час як правильним місцезнаходженням Боржника є адреса: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50 (відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 17.07.2009 року).
В постанові про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2013 року, зазначена наступна адреса ПАТ КБ «Приватбанк»: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50.
Як вбачається з вищевикладеного державний виконавець зазначив адресу позивача, вказану в ЄДРПОУ підприємства, проте в рішенні №608 від 21.07.2011 р., на підставі якого було відкрито саме виконавче провадження вказане інша адреса. Представник відповідача в судовому засіданні цей факт не заперечував. Посилався на те, що вірна адреса позивача у постанові про відкриття виконавчого провадження була зазначена урахуванням вимог ст.20 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
Проте суд вважає дані доводи відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.
Пунктом 6 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
Згідно з ч.3 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.
Таким чином, враховуючи положення вищезазначеної норми та обставини справи, державний виконавець, який знав про невірне зазначення адреси боржника, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні, повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження, про що протягом трьох робочих днів винести постанову та роз'яснити заявникові про його право щодо приведення виконавчого документу у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону. Проте всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи 08.10.2013 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 року за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання неправомірним рішення №608 від 21.07.2011 р., залишено без задоволення.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАСУ України, ухвала набирає чинності з дня її оголошення. Оскільки представники сторін були присутні при розгляді при винесенні ухвали, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року, а разом і рішення начальника УПФУ в АНД районі №608 від 21.07.2011 р. набрали законної сили 08.10.2013 року.
Однак, у рішенні №608 від 21.07.2011 р. вказано, що воно набрало сили 09.10.2013 року та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 09.10.2014 року, що не відповідає дійсності.
Додаткового суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до абз. 2 ч. 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
У постанові про відкриття виконавчого провадження № 40877434 від 26.11.2013 р., винесеної державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Пілярчуком О.В., зазначається строк для самостійного виконання вимог виконавчого документа 03.12.2013 року.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" отримало постанову про відкриття виконавчого провадження №40877434 від 26.11.2013 р. лише 04.12.2013 року, що підтверджується копією конверта, яка міститься в матеріалах справи.
Таким чином, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження №40877434 від 26.11.2013 р., ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" був повністю позбавлений права боржника на самостійне виконання вимог виконавчого документа.
Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження №40877434 від 26.11.2013 року, винесена державним виконавцем МУЮ Пілярчуком О.В. на підставі рішення виконуючого обов'язки начальника управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Грачова В.Ю. №608 від 21.07.2011 року з порушенням вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме:
1. невірно вказано місцезнаходження Боржника;
2. невірно вказана дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
3. невірно вказаний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не відмовив у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення начальника УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Грачова В.Ю. №608 від 21.07.2011 р., а відкрив виконавче провадження №40877434.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем правомірність оскаржуємого рішення не доведена, доводи позивача не спростовані.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а постанова про відкриття виконавчого провадження №40877434 від 26.11.2013 року підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Управління Пенсійного Фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №40877434 від 26.11.2013 року, винесену державним виконавцем МУЮ Пілярчуком О.В. на підставі рішення виконуючого обов'язки начальника управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Грачова В.Ю. №608 від 21.07.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 25 грудня 2013 року.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 25.12.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно