№ 22-ц/796/16706/2013 Головуючий в І інстанції: Миколаєць І.Ю.
26 грудня 2013 року Апеляційний суд міста Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Кирилюк Г.М.
ПанченкаМ.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору споживчого кредиту, заставу майна та договору поруки недійсним, -
У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк», у якому просила визнати недійсними такі договори: договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11085184000 укладений 28.11.2006 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4; договір поруки № 67389 укладений 28.11.2006 між АКІБ «УкрСиббанк» та нею; додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11085184000 щодо зміни схеми погашення кредиту.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «Дельта Банк» -
Русскіна О.В. проти апеляційної скарги заперечувала, просила суд рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року залишити без змін.
Позивач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із телеграмою про відкладення розгляду справи, однак доказів поважності неявки суду не надала, а тому на підставі частини 2 статті 305 ЦПК України колегія суддів вважала за можливе слухати справу у її відсутність.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що 28.11.2006 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11085184000 (а.с.12-19). За його умовами банк зобов'язувався надати ОСОБА_4, а останній прийняти належним чином використовувати і повернути банку до 28.11.2013 кредит в іноземній валюті в сумі 13 128 дол. США, що на день укладення договору становило 66 296,40 грн. За використання кредитних коштів ОСОБА_4 зобов'язувався сплачувати банку 11% річних.
З метою забезпечення виконання кредитного договору від 28.11.2006 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 67389 (а.с. 28-29). За його умовами остання зобов'язалася перед АКІБ «УкрСиббанк» відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх його зобов'язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 28.11.2006.
Додатковою угодою № 1 від 09.02.2009 до договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11085184000 від 28.11.2006 було змінено схему погашення кредиту (а.с. 10-11).
Згідно виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами укладеного 08.12.2011 ПАТ «УкрСиббанк» як правонаступник АКІБ «УкрСиббанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги, в тому числі за зобов'язанням, яке виникло на підставі договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11085184000 (а.с. 20-21).
За положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачені способи захисту порушеного права або інтересу особи.
Судом вірно встановлено, що у спірних правовідносинах, що виникли між ПАТ «УкрСиббанк» (ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_4 права позивача ОСОБА_3 не були порушені, а тому позовна вимога про визнання договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11085184000 від 28.11.2006 недійсним є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Щодо визнання договору поруки та додаткової угоди № 1 до договору про надання споживчого кредиту та заставу майнанедійсними, то правові підстави для задоволення таких вимог також відсутні, зважаючи на характер заявлених вимог, а тому суд правомірно відмовив у їх задоволенні.
Судом правильно вирішено питання про розподіл судових витрат по справі у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.
Наведені в апеляційній скарзі доводи з посиланням на статті 15, 16, 553, 554 Цивільного кодексу України не можуть слугувати правовими підставами для зміни або скасування рішення суду, який, виходячи із заявлених вимог, характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи дійшов законних висновків про відмову у позові.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та є безпідставними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
З огляду на викладене та у зв'язку із тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права апеляційна скарга має бути відхилена.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : І.М. Вербова
Судді : Г.М. Кирилюк
М.М.Панченко