Головуючий у 1 інстанції - Хомченко Л.І.
Доповідач - Осипчук О.В.
Категорія 24
„ 27" грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого-судді: Осипчук О.В.,
суддів: Смєлік С.Г., Новосядлої В.М.,
при секретарі: Біляєві М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 листопада 2013 року, -
У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив на підставі ст. 526 ЦК України стягнути з відповідача на його користь борг за договором про надання правової допомоги у сумі 38 000 грн., та судові витрати 380 гривень.
В обґрунтування позову посилався на те, що між ним і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги від 30.08.2012 року. Відповідач взяв на себе обов'язок щодо сплати гонорару та фактичних витрат. Порядок оплати та розмір гонорару між ними визначено у акті узгодження ціни послуг (гонорару) до Угоди про надання правової допомоги від 30.08.2012 року. Згідно п.1 якої визначено розмір оплати гонорару у сумі 8000 гривень, термін сплати який встановлено до 31.12.2012 року та відповідно до п.2 визначено розмір фактичних витрат у сумі 30000 гривень, термін оплати який встановлено до 21.12.2012 року. Умови договору про надання правової допомоги відповідачем не виконано, тому просить позов задовольнити.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 38000 гривень та понесені судові витрати у розмірі 380 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин , що мають суттєве значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що під час укладення угоди між ним та позивачем ОСОБА_1 виплата у сумі 30000 гривень взагалі не обговорювалася. Позивач самостійно вніс дану суму до договору не ознайомивши його з умовами угоди, тим самим ввів його в оману та скористався його психологічним станом та юридичною необізнаністю. Вказана сума в умовах договору для нього є не можливою тому, що він є незаможною людиною пенсійного віку та існує за рахунок мінімальної пенсії. Крім того позивачем було порушено частину 3 ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тому, що ні в угоді, ні в акті не було визначено види фактичних витрат, які і формують суму у розмірі 30 000 грн.
Сторони до апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з таких підстав.
Відповідно до п.п.2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Суд першої інстанції встановив, що між позивачем та відповідачем 30.08.2012 року було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого відповідач взяв на себе обов'язок щодо сплати позивачу гонорару 8000 гривень і за фактичні витрати 30000 гривень. Порядок оплати та розмір гонорару між ними визнано у акті узгодження ціни послуг до угоди про надання правової допомоги від 30.08.2012 року, термін сплати який встановлено до 31.12.2012 року, що підтверджується договором та актом (а.с. 6). Через неналежне виконання відповідачем по договору на час розгляду справи склався борг перед позивачем 38000 гривень, що підтверджується договором та актом (арк. 6-7).
Задовольняючи позов суд першої інстанції керувався ст. 525, 530, 610 ЦК України і виходив з того, що відповідачем було суттєво порушено умови договору укладеного між сторонами, докази надані позивачем підтверджують, що відповідач повинен сплатити суму указану в договорі про надання правової допомоги, який був укладений 30.08.2012 року.
Проте апеляційний суд не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що згідно вироку Калінінського районного суду м. Донецька від 21 грудня 2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України і йому визначено покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі (а.с.10-12). В якості його захисника виступав адвокат ОСОБА_1, що підтверджується вироком та постановою суду від 30 серпня 2012 року про прийняття відмови підсудного ОСОБА_2 від участі у справі захисника - адвоката ОСОБА_3 та про допуск до участі в кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1( а.с.13).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положенням ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічна норма викладена в статті 28 Правил адвокатської етики.
Відповідно до ст. 30 Правил адвокатської етики право адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не залежить від результату виконання доручення, якщо інше не передбачене договором про надання правової допомоги.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8000 грн., гонорару за надання правової допомоги обґрунтованими, оскільки відповідач ОСОБА_2 не заперечує укладання з адвокатом ОСОБА_1 угоди щодо оплати вказаної суми гонорару у зв'язку із здійсненням захисту по кримінальній справі.
Проте апеляційний суд вважає помилковими висновки суду про стягнення з відповідача на користь позивача фактичних видатків у сумі 30000 грн. з огляду на наступне.
Питання оплати фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення викладені в статті 29 Правил адвокатської етики, яка зокрема передбачає, що Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено договором або визначений законом;
В договорі про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо); порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і таке інше) та може бути визначений їх обсяг;
Якщо необхідність несення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з'ясувалася після укладення договору, адвокат повинен негайно повідомити про це клієнта та отримати його згоду на погашення необумовлених раніше видатків.
Додаток № 1 узгодження ціни послуг (гонорару) до Угоди про умови надання правових послуг адвокатом від 30 серпня 2012 року не містить визначення видів передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення і не вбачається з яких саме витрат складається сума у 30 000 грн.
Позивач не надав суду взагалі ніяких доказів понесених фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення та порядку їх погашення і не зазначив в позовній заяві з чого саме складаються ці витрати.
З огляду на наведене апеляційний суд вважає обґрунтованим довід скарги про безпідставне задоволення судом вимог позивача щодо стягнення 30000 грн. за понесені фактичні витрати, оскільки ці позовні вимоги позивачем не доведені.
Згідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Приймаючи до уваги те, що позов задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.
З урахуванням того, що згідно ухвали апеляційного суду Донецької області від 05 грудня 2013 року ОСОБА_2 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 114 грн. 70 коп.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 листопада 2013 року змінити в частині визначення стягнутої суми за договором та судових витрат .
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 гонорар у сумі 8000 гривень та понесені витрати по оплаті судового збору у сумі 114 грн. 70 коп.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 несплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір 114 гр.70 коп. (код бюджетної класифікації доходів 22030001 „Судовий збір" (Державна судова адміністрація України), код ЄДРПОУ апеляційного суду Донецької області 02891428, п. 1.14; розрахунковий рахунок 31212206780004, одержувач - Державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район, ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, банк - ГУ ДКУ в Донецькій області).
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: