2
Справа №0907/19184/2012
Провадження 22ц/779/3165/2013
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.
Суддя-доповідач Матківський Р.Й.
24 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Матківського Р.Й.
суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.
секретаря Драганчук У.М.
з участю представника позивача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом представника ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_10, ОСОБА_3, Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори про визначення часток у праві спільної сумісної власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 березня 2013 року,-
У грудні 2012 року представник ОСОБА_4 звернувся з позовом, щоб визначити частку ОСОБА_4 у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0437 га, розташовану в АДРЕСА_1 в розмірі 52/100 частки, визначити частку відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0396 га за цією ж адресою в розмірі 48/100 частки.
Вимоги представник позивача обґрунтував тим, що після смерті сина ОСОБА_12 відкрилась спадщина на його частку у житловому будинку по АДРЕСА_1 в розмірі 26/100 частки житлового будинку, яку вона успадкувала за законом.
ОСОБА_4 стала власником 52/100 частки будинку, однак не може оформити спадщину на земельну ділянку через невизначення частки спадкодавця у праві власності на земельну ділянку.
48/100 частки житлового будинку належать відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які разом з позивачем є співвласниками житлового будинку на підставі Державного акту серії ЯЖ №568808 на земельну ділянку, яка знаходиться під будинком.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
На дане рішення представник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.
Апелянт в скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду суперечать вимогам ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України. Зокрема судом не враховано того факту, що на даний час згідно Державного акта про право власності ОСОБА_4 залишається співвласником земельної ділянки, а без визначення часток у праві спільної сумісної власності на землю вона, після відчуження квартири, не може відчужити земельну ділянку та здійснити документальне оформлення переходу права власності на землю до нового власника квартири відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України.
Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача та третю особу, які вимоги скарги підтримали, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із безпідставності заявлених позовних вимог у зв'язку з відсутністю порушеного права позивача, оскільки суд вважав, що на момент розгляду спору позивач вже не була власником квартири, яку відчужила як частку у спільному будинковолодінні, у зв'язку з чим припинено її право власності на частку земельної ділянки.
Однак, такий висновок судом першої інстанції зроблено без з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому є підстави для його скасування та ухвалення нового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Частинами 1 і 2 ст. 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішення суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з врахуванням обставин, які мають істотне значення (частини 1,2 ст. 372 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 4, 5 ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або виділення з неї окремої частки.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Таким чином, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України.
Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 складається з двох квартир: НОМЕР_1, яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності від 11 липня 1996 року в рівних долях - по 26/100 кожному, що разом складає 52/100 та квартира НОМЕР_2, що належить відповідачам та складає 48/100 від загальної частки будинку.
Після смерті ОСОБА_12 спадкоємцем його частки у квартирі НОМЕР_1 визнано ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину від 23 березня 2011 року, яку позивачка в цілому - 52/100 згідно договору купівлі-продажу відчужила гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_3, що встановлено судом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернулась в суд з вимогою про визнання частки на земельну ділянку відповідно до розміру частки у будинковолодінні у розмірі 52/100 частки від загальної його площі 26/100 своєї та 26/100 - частка після смерті сина, вказуючи на те, що позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на частку сина у праві спільної сумісної власності на землю, оскільки така частка не була визначена за його життя, відтак позбавлена можливості розпорядитися нею.
Однак згідно Державного акту про право власності на землю від 23 квітня 2009 року, виданого на підставі рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 04 вересня 2008 року, співвласниками земельної ділянки в розмірі 0,0437 га є ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Зазначений Державний акт про право власності на землю ніким не оспорений і є правовстановлюючим документом, тому кожному із співвласників земельної ділянки належить по 1/7 частині.
Сторони у даній справі є власниками квартир у будинку по вулиці АДРЕСА_1, а не певних часток цього будинку, усі співвласники мають рівне право на приватизовану земельну ділянку згідно Державного акту про право власності на землю від 23 квітня 2009 року, тому не можуть в даному випадку бути повністю задоволені позовні вимоги представника ОСОБА_4 про визначення частки у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0437 га, розташовану в АДРЕСА_1 в розмірі 52/100 частки.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія судів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 задоволити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 21 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги представника ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_10, ОСОБА_3, Перша Івано-Франківська міська державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності задоволити частково.
Визначити частку ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0437 га, розташовану в АДРЕСА_1 в розмірі по 1/7 частині для кожного відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №568808 від 23 квітня 2009 року.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Р.Й. Матківський
Судді: І.В. Бойчук
В.Д. Фединяк