Справа №22-ц/796/16912/2013 Головуючий у 1 - й інстанції: Набудович І.О.
Доповідач - Ратнікова В.М.
26 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Шиманського В.Й.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Мурга М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Меркурій» про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Меркурій» про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 10 406 грн. в рахунок відшкодування вартості 1,10 кв.м. об'єкта фінансування, витрати за проведення переобміру квартири в розмірі 200,08 грн. та судовий збір в сумі 229,40 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що судом 1-ї інстанції помилково застосовано до правовідносин, які склалися між сторонами, положення Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» тоді як застосуванню підлягали положення Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про планування та забудову територій», Закону України «Про Основи містобудування», Закону України «Про захист прав споживачів», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві тощо. Судом 1-ї інстанції повністю проігноровано висновок експерта, яким підтверджується невідповідність документації та порушення будівельних норм і стандартів з боку відповідача при здійсненні будівництва квартири АДРЕСА_1. Крім того, при ухваленні рішення суд не здійснив розподілу судових витрат, понесених позивачем по оплаті вартості проведення експертизи.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК» Ігнатенко Олександр Віталійович, СалівонДмитро Олександрович та представник Публічного акціонерного товариства «Меркурій» Шимич Юрій Анатолійович проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 05 жовтня 2009 року між ОСОБА_3 (довіритель) та Акціонерним комерційним банком «Меркурій» було укладено договір №14-07-20-02/58Д про участь у Фонді фінансування будівництва виду А «ДБК» (договір управління майном), відповідно до умов якого довіритель повністю визнає Правила фонду фінансування будівництва виду А «ДБК» та дає згоду на участь у Фонді фінансування будівництва та передає банку у довірчу власність грошові кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування, яким є квартира АДРЕСА_1, загальною площею 46,85 кв.м. Споживчі властивості квартири визначені у технічній характеристиці об'єкта інвестування, якає є невід'ємною частиною даного договору.
Правонаступником Акціонерного комерційного банку «Меркурій» є Публічне акціонерне товариство «Меркурій».
07.12.2009 року між Публічним акціонерним товариством «Меркурій» та ОСОБА_3 (довіритель) було укладено договір №14-07-20-02/58Д про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого банк відступає довірителю право вимоги на об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,85 кв.м. до забудовника АТ ХК «Київміськбуд».
11 січня 2011 року позивачу видано оглядовий ордер на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,85 кв.м.
28 січня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано сертифікат відповідності КВ 000645, яким засвідчена відповідність закінченого будівництвом об'єкта - житлового будинку АДРЕСА_1 проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації. Сертифікат відповідності виданий на підставі Акта готовності об'єкта до експлуатації від 15.11.2010 року.
22 березня 2011 року позивач звернулася до Голови правління ПАТ ДБК № 4 із заявою з переліком зауважень щодо невиконання забудовником своїх зобов'язань по об'єкту будівництва та об'єкту інвестування, які унеможливлюють підписання Акту прийому-передачі закріпленого за нею об'єкта інвестування до усунення цих недоліків.
12 квітня 2011 року між АТ Банком «Меркурій» та ОСОБА_3 було підписано акт про здійснення остаточних розрахунків за договором про участь у Фонді фінансування будівництва.
Цього ж дня, 12 квітня 2011 року Публічним акціонерним товариством «Меркурій» було видано довідку №14-07-20-02/58ДД, якою зафіксовано, що ОСОБА_3 повністю профінансовано об'єкт інвестування, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,9 кв.м. Вартість об'єкта інвестування склала 443 201 грн.
12 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК» та ОСОБА_3 було підписано акт прийому-передачі квартири інвестору, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, фактичною площею згідно паспорту БТІ 46,9 кв.м.
13 квітня 2011 року позивач звернулася до Голови правління ПАТ ДБК №4 з заявою про приведення документації на квартиру АДРЕСА_1, до вимог Державних будівельних норм України, перерахунку площі та корегування технічного паспорту. На що, 29.04.2011 року отримала від ПАТ ДБК №4 відмову.
Судом встановлено, що 14 вересня 2011 року Київським міським БТІ проведено інвентаризацію квартири АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та виготовлено новий технічний паспорт, відповідно якого загальна площа квартири складає 45,8 кв.м.
02 грудня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДБК» та ОСОБА_3 підписали Акт прийому - передачі квартири АДРЕСА_1 інвестору, фактичною площею згідно паспорту БТІ 45,80 кв.м.
16 січня 2012 року Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу (КМДА) видано свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що 1-кімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 45,80 кв.м. належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Оскільки фактична загальна площа об'єкта інвестування менша, ніж загальна площа, попередньо визначена БТІ та профінансована позивачем, то ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Меркурій» з вимогами про зобов'язання відповідача за власні кошти оформити право власності на об'єкт інвестування згідно договору, зобов'язати встановити обладнання з регулювання тиску в системі водопостачання згідно норм ДБН, надати документацію на встановлення засклення та гарантійний талон на відповідність блоків віконних та дверних згідно ДСТУ, стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 18257,80 грн. в рахунок відшкодування вартості 1.93 кв.м. загальної проектної площі, визнати приміщення АДРЕСА_1 таким, що є не заскленим та відшкодувати кошти в розмірі 20 812 грн., грошові кошти в сумі 36739,20 грн., як суму зменшення вартості кв.м. об'єкта інвестування, кошти за послуги, пов'язані з переобміром квартири, проведення будівельної експертизи та судові витрати.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК» грошові кошти в розмірі 10 406 грн. в рахунок відшкодування вартості 1,10 кв.м. об'єкта фінансування, витрати за проведення переобміру квартири в розмірі 200,08 грн. та судовий збір в сумі 229,40 грн., суд 1-ї інстанції виходив з того, що фактична загальна площа об'єкта інвестування менша, ніж загальна площа попередньо визначена БТІ та профінансована позивачем на 1,1 кв.м., що становить вартість 10 406,00 гривень, а тому вказані кошти підлягають поверненню позивачу. Довіритель виконав усі зобов'язання перед управителем ФФБ та після введення об'єкта будівництва в експлуатацію підписав із забудовником акт прийому-передачі закріпленого за ним об'єкта інвестування, умови договору про участь у ФФБ вважаються виконаними та управління майном припиняється. Позивачка 02 грудня 2011 року підписала з Товариство з обмеженою відповідальністю «ДБК» акт прийому - передачі квартири АДРЕСА_1, зауважень щодо недоліків вказаний акт не містить.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду 1-ї інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідають вимогам закону.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.15 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» при укладенні договору про участь у фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ) довіритель обирає конкретний об'єкт інвестування з переліку незакріплених за іншими довірителями об'єктів інвестування, що є у пропозиції управителя. Цей об'єкт інвестування управитель має закріпити за довірителем на умовах Правил ФФБ.
При внесенні коштів довірителем до ФФБ управитель зобов'язаний закріпити за довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об'єкта інвестування за поточною ціною вимірної одиниці цього об'єкта інвестування та одночасно внести відповідну інформацію до системи обліку прав вимоги довірителів ФФБ. Право вимоги на відповідну кількість вимірних одиниць об'єкта інвестування виникає у довірителя з моменту передачі коштів в управління управителю ФФБ.
Розмір вимог довірителя на об'єкт інвестування визначається кількістю закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування. Довіритель, якому належить право вимоги на відповідну кількість вимірних одиниць закріпленого за ним об'єкта інвестування, має виключне право на закріплення за собою на умовах договору про участь у ФФБ решти вимірних одиниць цього об'єкта інвестування; закріплення решти вимірних одиниць цього об'єкта інвестування за іншими довірителями забороняється.
Судом достовірно встановлено, що фактична загальна площа об'єкта інвестування менша, ніж загальна площа, попередньо визначена БТІ та профінансована позивачем, і ця різниця становить 1,1 кв.м. Згідно довідки №58, виданої АКБ «Меркурій», ціна вимірної одиниці об'єкта інвестування АДРЕСА_1 станом на 05.10.2009 року становить 9 460 грн.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується, з висновками суду 1-ї інстанції про стягнення з ТОВ «ДБК» на користь ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 10 406 грн. в рахунок відшкодування вартості 1,10 кв.м. об'єкта фінансування.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» для проведення державної реєстрації права власності на закріплений за довірителем об'єкт інвестування забудовник та довіритель підписують складений забудовником акт прийняття-передачі об'єкта інвестування, в якому зазначаються: перелік робіт, які забудовник провів на об'єкті інвестування; перелік обладнання, яке було встановлено на об'єкті інвестування для наступної його передачі довірителеві; стислий перелік робіт, які забудовник провів на об'єкті будівництва та прибудинковій території; перелік обладнання, яке було встановлено на об'єкті будівництва для наступної його передачі експлуатуючим організаціям чи об'єднанню співвласників житлового будинку.
Забудовник передає довірителеві паспорти, сертифікати, гарантійні документи на обладнання, встановлене на об'єкті інвестування, яке переходить у власність довірителя. Довіритель має право у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання акта прийняття-передачі об'єкта інвестування або підписати підготовлений забудовником акт прийняття-передачі об'єкта інвестування із зазначенням інформації про відсутність претензій довірителя до забудовника щодо об'єкта інвестування, або подати у письмовій формі свої обґрунтовані зауваження щодо невиконання забудовником своїх зобов'язань по об'єкту будівництва і об'єкту інвестування та щодо виявлених будівельних недоліків.
У разі наявності у довірителя зауважень щодо невиконання забудовником своїх зобов'язань по об'єкту будівництва та об'єкту інвестування забудовник зобов'язаний забезпечити безоплатне усунення недоліків у п'ятнадцятиденний строк з дня подання зауважень або забезпечити безоплатне повторне виконання неналежно виконаної роботи чи виготовлення непоставленої чи пошкодженої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості.
Перебіг строків виконання зобов'язань довірителя зупиняється на час усунення недоліків, що виникли з вини забудовника на об'єкті будівництва та/або об'єкті інвестування.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управління майном, яке здійснюється за договором про участь у ФФБ, припиняється у разі: повного виконання управителем ФФБ зобов'язань перед довірителем; відмови довірителя від участі в ФФБ; смерті довірителя - фізичної особи або ліквідації довірителя - юридичної особи; відкріплення управителем від довірителя закріпленого за ним об'єкта інвестування за невиконання довірителем своїх зобов'язань за договором про участь у ФФБ; в інших випадках, передбачених Правилами ФФБ.
Якщо довіритель виконав усі зобов'язання перед управителем ФФБ та після введення об'єкта будівництва в експлуатацію підписав із забудовником акт прийому-передачі закріпленого за ним об'єкта інвестування, умови договору про участь у ФФБ вважаються виконаними та управління майном припиняється.
З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про те, що позивач, підписавши акт приймання-передачі квартири, в установлений законом строк не подала у письмовій формі свої обґрунтовані зауваження щодо невиконання забудовником своїх зобов'язань по об'єкту будівництва і об'єкту інвестування та щодо виявлених будівельних недоліків, а підписала вказаний акт.
Отже, позивач належним чином не використала своє право з дня отримання акта прийняття-передачі об'єкта інвестування подати у письмовій формі свої обґрунтовані зауваження щодо невиконання забудовником своїх зобов'язань по об'єкту будівництва і об'єкту інвестування та щодо виявлених будівельних недоліків до підписання такого акту, що фактично свідчить про припинення дії договору про участь у ФФБ.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом 1-ї інстанції помилково застосовано до правовідносин, які склалися між сторонами положення Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки даним законом визначені загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також передбачений механізм розірвання договору про участь у ФФБ, вихід із нього та повернення коштів.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що судом 1-ї інстанції не надано ніякої правової оцінки висновку експерта, як наслідок, неповно з'ясовано обставин справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року по даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам судового експертно-консультаційного Центру «Будівельник» при Київському національному університеті будівництва і архітектури.
Поряд з цим, суду було надано висновок №25 судової будівельно-технічної експертизи від 26.03.2013 року, зроблений ТОВ Науково-технічний центр « Будівельна експертиза», якому проведення даної експертизи судом не доручалось. Отже, висновок судової будівельно-технічної експертизи №25 від 26.03.2013 року здійснено неналежною експертною установою, а тому не може бути покладений в основу судового рішення.
Не є підставою для скасування правильного по суті рішення доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не вирішив в і питання про відшкодування позивачу понесених нею втрат по оплаті вартості експертизи, оскільки вказане питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення додаткового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_3 відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: