Справа № 22-ц/796/15803/2013 Головуючий у 1 - й інстанції: Юзькова О.Л.
Доповідач - Ратнікова В.М.
26 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Шиманського В.Й.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Мурга М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто», треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсної угоди про надання послуг з придбання автомобіля, -
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто», треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсної угоди про надання послуг з придбання автомобіля.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення позову в повному обсязі.
В апеляційні й скарзі зазначає, що рішення суду 1-ї інстанції є незаконним, необґрунтованим внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» без попередження і відома ОСОБА_3 в односторонньому порядку збільшило вартість автомобіля з 165 200 грн. до 303 925,20 грн., не надавши позивачу, як споживачу кредитної послуги, необхідної, доступної та достовірної інформації щодо підстав зміни ціни послуги за придбання автомобіля. Такі дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» відносно ОСОБА_3 суперечать укладеному договору та фінансовому стану позивача, як споживача послуг. Також зазначає, що зі змісту укладеної між сторонами угоди вбачається, що позивач сплатив кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, а відповідач без залучення власних коштів формував групи учасників, за рахунок коштів яких здійснювалася передача права на купівлю автомобіля одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до системи Авто-Так. Вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» відносно позивача здійснювало нечесну підприємницьку діяльність, яка полягає у введенні його в оману шляхом залучення його коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. Крім того, на момент укладення оскаржуваної угоди діяльність відповідача з адміністрування системи придбання автомобілів у групах здійснювалися без отримання відповідного дозволу (ліцензії), як того вимагає законодавство України.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» Павленко СергійВалерійович проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилалась на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.
ОСОБА_7, ОСОБА_8, представник Головного управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія судів вважає можливим слухати справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 29 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» та ОСОБА_3 було укладено угоду за №368402, відповідно до умов якої, ОСОБА_3 надаються послуги системи АвтоТак, спрямовані на придбання автомобіля.
Відповідно до ст.2 даної угоди Авто Просто є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів Учасниками через систему придбання у групах Авто Так.
Згідно зі ст.3 угоди №368402 від 29 липня 2011 року АвтоПросто зобов'язалось надати учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені угодою, включаючи, але не обмежуючись: включення учасника до системи АвтоТак шляхом підписання даної угоди; формування груп учасників для придбання автомобіля; включення учасника до групи для придбання автомобілів; організація та створення умов для придбання автомобілів учасників системи; здійснення оплати автомобіля постачальнику за рахунок коштів, сплачених учасниками системи, на умовах угоди; забезпечення отримання автомобіля учасником системи згідно умовами угоди.
У відповідності до ст.5 угоди №368402 від 29 липня 2011 року учасник зобов'язується виконувати зобов'язання, передбачені угодою, в порядку та строки, визначені угодою; статтею 7 встановлено, що угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами й діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених угодою.
Відповідно до додатку №1 до угоди №368402 від 29 липня 2011 року позивач отримав право на придбання автомобіля ТАТА LTP613, вартістю 165 600 грн.
Між позивачем та відповідачем також були підписані також додатки до угоди №368402 від 29 липня 2011 року за №2, №3.
Судом також встановлено, що на підставі ст.7 додатку №2 угоди №218605 №368402 від 29 липня 2011 року, 29.11.2011 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» з проханням надати замість автомобіля марки ТАТА LTP 613, автомобіль марки KIA Cerato.
16 серпня 2011 року між Акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація» (АСФ «Бліц-Авто») (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (платник) та ОСОБА_3 (отримувач) було укладено тристоронній договір №21419-Y00563, відповідно до умов якої продавець зобов'язується передати у власність отримувача, а платник - оплатити продавцеві вартість автомобіля в розмірі 167 200 грн. Термін передачі автомобіля отримувачу не пізніше 14 робочих днів з дня погодження продавцем замовлення, за яким платником вже здійснена 100 % оплата вартості автомобіля.
Відповідно до специфікації, яка є додатком до вказаного вище договору, сторони погодили придбання автомобіля KIA Cerato, вартістю 167 200 грн., в тому числі ПДВ 27 866,67 грн.
17.08.2011 р. АСФ «Бліц-Авто» було видано ОСОБА_3 довідку-рахунок за №911402 про те, що останньому було продано та видано автомобіль KIA Cerato вартістю 167 200 грн.
Цього ж дня, автомобіль KIACerato РВ ДАІ МВС України було зареєстровано на ім'я ОСОБА_3 про, що видано відповідно свідоцтво.
В подальшому, ОСОБА_3 вважаючи, що під час укладення угоди №368402 від 29 липня 2011 року та додатків до неї Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» було застосовано нечесну підприємницьку діяльність з розвитку пірамідальних схем, звернувся до суду з позовом про визнання недійсною угоди №368402 від 29 липня 2011 року з усіма додатками, а також застосування реституції, як наслідок недійсності угоди №368402 від 29 липня 2011 року.
Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання угоди недійсною, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому правові підстави для їх задоволення відсутні.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідає вимогам закону.
У силу вимог ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається зі змісту оспорюваної угоди, в ній встановлено всі істотні умови для такого виду угоди, відповідно до вимог чинного на той час законодавства та інших нормативно-правових актів. Укладаючи угоду, сторони дійшли згоди щодо укладання угоди на зазначених у ній умовах, а відтак, з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З угоди №368402 від 29 липня 2011 року тадодатків до даної угоди №1, №2, №3 вбачається, що вони підписані сторонами без будь-яких застережень та зауважень, що свідчить про вільне волевиявлення сторін при їх укладанні. Належних та допустимих доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» та/або ОСОБА_3 в момент підписання даної угоди недодержано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять.
Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що позивач звертався до відповідача з приводу роз'яснення йому положень угоди, які були йому незрозумілі або за додатковою інформацією щодо умов оскаржуваної угоди.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та законного висновку про те, що підстав для визнання недійсною угоди №368402 від 29 липня 2011 року та додатків до даної угоди немає.
Доводи апеляційної скарги про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» відносно позивача чинило нечесну підприємницьку діяльність, яка полягає у введенні його в оману шляхом залучення його коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».
Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак.
Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.
Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
У той самий час предметом Угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «АвтоТак», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.
Відповідно до ст.2 угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених Угодою.
Статтею 3 Угоди передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами Угоди. При цьому відповідно до ст. 8.2 додатку № 2 до Угоди поняття "право на отримання автомобіля" означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання. Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.
Відповідно до угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1 додатку № 2).
Передбачені угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в Угоді «Чисті внески» або «Внесок в оплату товару».
Відповідно до розд.1 визначення термінів додатку №2 до угоди "Цілий Чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля. Половинний Чистий внесок - це половина Цілого чистого внеску".
Згідно з п. 2.6 ст. 2 додатку №2 до Угоди Чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.
Таким чином, в угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені Чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім'я споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати - 100% від ціни автомобіля.
Отже, угодою передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної Угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.
Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.
Отже, за системою придбання автомобілів у групах «АвтоТак» кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в Угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатку № 2 до Угоди).
17.08.2011 року АСФ «Бліц-Авто» було видано ОСОБА_3 довідку-рахунок за №911402 про те, що останньому було продано та видано автомобіль KIA Cerato вартістю 167 200 грн.
За таких обставин твердження апелянта про те, що діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» за угодою сторін є функціонуванням «пірамідальної схеми», суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.
Помилковим є й твердження апелянта про введення його в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару.
Такі доводи суперечить нормам чинного законодавства й суті самого правочину, визначеного в ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
З матеріалів справи вбачається, що під час укладення угоди №368402 від 29 липня 2011 року ОСОБА_3 отримав примірник оскаржуваної угоди та додатки до неї, які містять опис послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто».
Відповідно до ст.10 угоди №368402 від 29 липня 2011 року підписання цієї угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди й додатків до неї.
Згідно з п.13.8 ст.13 додатку №2 до угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з Угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі «АвтоТак». При цьому в разі розірвання угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто». Для цього необхідно письмово повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про розірвання угоди. Однак, як установлено судом, ОСОБА_3 із заявою про розірвання угоди в семиденний термін до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» не звертався, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами угоди.
Таким чином, колегія суддів вважає, що твердження апелянта про наявність обману та ознак «пірамідальної схеми» у діях відповідача під час укладення угоди №368402 від 29 липня 2011 року є помилковим і не узгоджуються з положеннями п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».
Доводи апеляційної скарги про те, що судом 1-ї інстанції проігноровано той факт, що на момент укладення оскаржуваної угоди діяльність відповідача з адміністрування системи придбання автомобілів у групах здійснювалися без отримання відповідного дозволу (ліцензії), як того вимагає законодавство України, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції, що діяла на час укладення угоди), зокрема п. 1 ч.1 ст.1 фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Перелік послуг, які відносяться до фінансових, визначений ст.4 цього Закону та не є вичерпним.
Діяльність щодо надання фінансових послуг в силу ст.34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції, що діяла на час укладення угоди) підлягає обов'язковому ліцензуванню уповноваженим на це органом.
Поряд з цим, незважаючи на те, що на час укладення договору діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» містило ознаки фінансового характеру, однак послуги щодо адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах законодавчо не були віднесені до категорії «фінансових послуг», Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України не розроблялися ліцензійні умови провадження такої діяльності, що відповідно унеможливлювало видачу відповідачу ліцензії навіть у разі звернення останнього до компетентного органу з цього приводу.
Вказані відносини були повністю впорядковані законодавчо лише з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» №3462-VI від 02 червня 2011 року, яким до переліку фінансових послуг, передбачених ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» було включено адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Зазначена норма набула чинності 08 січня 2012 року, тобто після укладення спірної угоди, а тому відповідно до ст.58 Конституції України не має зворотної сили в часі, як наслідок не може поширюватися на правовідносини на час укладення такої угоди.
Крім того, після набрання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» №3462-VI від 02 червня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» отримало свідоцтво про реєстрацію фінансової установи та ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Доводи апеляційної скарги про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Просто» без попередження і відома ОСОБА_3 в односторонньому порядку збільшило вартість автомобіля з 165 200 грн. до 303 925,20 грн., не надавши при цьому позивачу як споживачу кредитної послуги необхідної, доступної та достовірної інформації щодо підстав зміни ціни послуги за придбання автомобіля, колегія суддів вважає необґрунтованими, огляду на таке.
Статтею 7 додатку №2 до угоди №368402 від 29 липня 2011 року встановлено, що у часник, якому вже надана право на отримання автомобіля, має право звернутися з проханням надати будь-яку марку та/або модель, що відрізняється від марки та/або моделі автомобіля зазначеного в додатку №1. Якщо обрана учасником марка та/або модель коштує дорожче, ніж модель автомобіля, зазначена в додатку №1, учасник зобов'язаний одноразовим платежем сплатити різницю їх поточної ціни у відповідному місяці до моменту отримання автомобіля.
Пунктом 7.3 статті 7 додатку №2 до угоди №368402 від 29 липня 2011 року встановлено перелік можливих дій учасника в разі якщо автомобіля коштує дешевше ніж модель автомобіля зазначеного в додатку №1.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до додатку №1 до угоди №368402 від 29 липня 2011 року позивач отримав право на придбання автомобіля ТАТА LTP 613, вартістю 165 600 грн.
Проте, 29.11.2011 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» з проханням надати замість автомобіля марки ТАТА LTP 613, автомобіль марки KIA Cerato.
З додатка №3 до угоди №368402 від 29 липня 2011 року вбачається, що даний додаток до договору не встановлює жодних нових зобов'язань, не змінює вартості ані автомобіля, ані послуг та страхових внесків та взагалі не встановлює жодних прав та обов'язків, а лише фіксує стан розрахунків між сторонами станом на дату отримання автомобіля.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду також не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: