24 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі Охневській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу зацікавленої особи ОСОБА_1на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2013 в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої ДТП матеріальної та моральної шкоди, -
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2013 залишена без задоволення заяву зацікавленої особи ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої ДТП матеріальної та моральної шкоди.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням 05.11.2013 ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала незаконна, необґрунтована, перешкоджає реалізації її прав власника, тому підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній та просили скасувати ухвалу. Також, підтримав апеляційну скаргу представник відповідача у справі ОСОБА_3
Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції послався на те, що він при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, а також на відсутність доказів про виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2012.
Проте, погодитись в повному обсязі з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не вважає за можливе.
Справа № 2-2508/2011
№ апеляційного провадження: 22-ц-796/16141/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Малинников О.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Перевіряючи обставини справи, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2010 був накладений арешт на належний, на момент розгляду справи відповідачу, автомобіль «MERSEDES-BENS» 2008 р. випуску, шасі № НОМЕР_3, модель VITO115, легковий пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований на ОСОБА_3 (т.1 а.с.66).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2012 задоволений частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої ДТП матеріальної та моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в порядку відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат 192333,34 грн. (т.1 а.с.83-85).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на Ѕ частину автомобіля та звільнення майна з-під арешту та позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 до ОСОБА_3,Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві про виключення автомобіля з акту опису і арешту автомобіля:
§ визнано за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину автомобіля «MERSEDES-BENS» 2008 р. випуску, шасі № НОМЕР_3, модель VITO115, легковий пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_1.
§ виключено автомобіль «MERSEDES-BENS» 2008 р. випуску, шасі № НОМЕР_3, модель VITO115, легковий пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_1 із Акту опису і арешту, складеного державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Качур Л.В. 10 лютого 2012 року.
§ знято арешт з автомобіля «MERSEDES-BENS» 2008 р. випуску, шасі № НОМЕР_3, модель VITO115, легковий пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_1 накладений відділом державної виконавчої служби Голосіївського управління юстиції в м. Києві.
А отже, на даний час автомобіль «Мерседес» д/н НОМЕР_1 перебуває у власності двох осіб: відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_1, яка не була учасником розгляду даної справи.
Пленум Верховного Суду України в п.10 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 роз'яснив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Разом з тим у п. 4 цієї Постанови вказано, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. А згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову допускається відносно майна, що належить відповідачеві.
В даній справі, на час постановлення ухвали про застосування заходів забезпечення позову автомобіль був зареєстрований на відповідача ОСОБА_3, проте, згодом рішенням суду за ОСОБА_1 визнано право власності на Ѕ частину цього автомобіля. При цьому, зобов'язань ОСОБА_1 перед позивачем ОСОБА_2 не має.
За наведених обставин, перебування під арештом автомобіля в цілому є таким, що порушує права ОСОБА_1 як власника, який не є учасником правовідносин з позивачем, але лише в частині, право власності на яку визнано за нею, тобто на Ѕ частину.
Водночас з рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2012 вбачається, що зняття арешту з автомобіля, накладеного відділом державної виконавчої служби Голосіївського управління юстиції в м. Києві, відбулось в порядку захисту прав ОСОБА_6.
Отже, та обставина, що судовим рішенням вже був знятий арешт з автомобіля, значення для розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову не має.
Зважаючи на викладене, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2013 не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.
В силу ч.2 ст. 307, ст.312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Таким чином, ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2013 підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 та скасування арешту на Ѕ частину автомобіля, що є предметом спору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2013 - скасувати та постановити нову.
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої ДТП матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Скасувати арешт на Ѕ частину автомобіля "MERSEDES-BENS" 2008 р. випуску, шасі № НОМЕР_3, модель VITO 115, легковий пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: