АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Котули Л.Г., Волошиної В.М.
при секретарі: Круглик В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2013 року
за позовом ОСОБА_1 до ліквідатора Васильченка Юрія Леонідовича про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
Колегія суддів, -
У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ліквідатора ВАТ «Біг Енергія» Васильченка Ю.Л. про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що внаслідок невиконання відповідачем рішення суду йому завдано матеріального збитку, а тому просив стягнути з відповідача: 6 425 грн. 29 коп. упущеної вигоди та 2 423 грн. 46 коп. інфляційних від неотриманої вигоди, а також 5 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст.74 ЦПК України, повідомлені належним чином.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01 червня 2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя видано виконавчий лист про стягнення з ВАТ Банк «БІГ Енергія» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу в сумі 19 000 грн., суму індексу інфляції за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2010 року в сумі 2 297 грн. 62 коп. та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. /а.с.5/
Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Шкарпітко В.А. від 21 березня 2011 року, у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ Банку «Біг Енергія», у відповідності до постанови Правління НБУ №97 від 24 лютого 2010 року, виконавчий документ направлено ліквідатору банку ВасильченкуЮ.Л. й виконавче провадження з примусового виконання рішення суду закінчено. /а.с.4/
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд, з урахуванням вимог п.2 ч.2 ст.22 та ч.1 ст. 1167 ЦК України, виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих, в розумінні положень ст.57, 58, 60 ЦПК України, доказів на підтвердження факту заподіяння йому відповідачем, внаслідок прострочення виконання рішення суду, збитків у вигляді упущеної вигоди чи іншої матеріальної чи моральної шкоди.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього кодексу.
Твердження ОСОБА_1 про те, що саме 8 848 грн. 75 коп. він міг би отримати у випадку своєчасного виконання рішення суду, ґрунтуються на припущеннях й належними доказами не підтверджені.
Матеріалами справи не доведено заподіяння позивачу діями відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди з інфляційними та моральної шкоди.
При цьому, колегія суддів враховує й зміст долучених до справи письмових пояснень представника ліквідатора про те, що банком 25 березня 2010р. заборгованість за депозитним вкладом ОСОБА_1 в сумі 19 000грн. перерахована в установленому законом порядку Фонду гарантування вкладників фізичних осіб для відшкодування, але позивачем з невідомих причин не отримана /а.с.84,85/.
З урахуванням викладених обставин, а також матеріалів справи, у їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність правових підстав до задоволення позову.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що ухвалою судді судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп. за подану ним апеляційну скаргу до ухвалення судового рішення, відповідно по закінченню розгляду скарги зазначена сума підлягає стягненню з позивача в доход держави.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2013 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 761/11032/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12922/2013
Головуючий у суді першої інстанції:Волокітіна Н.Б.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.