АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Котули Л.Г., Волошиної В.М.
при секретарі: Круглик В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Колегія суддів, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що їх дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з нею, а відповідач на її утримання матеріальної допомоги не надає. Просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, в сумі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 05 листопада 2012 року і до повноліття дитини.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року, з урахуванням ухвали того ж суду від 29 квітня 2013 року, позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 05 листопада 2012 року до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, позивачку, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 грудня 1997 року по 12 березня 2009 року. /а.с.7,9/
Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1./а.с.8/
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що дитина сторін проживає з матір'ю, на утриманні якої і знаходиться, а відповідач матеріальної допомоги не надає.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й правильно оцінених у рішенні доказів та ґрунтуються на положеннях ст.180-182 СК України.
Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він повністю матеріально утримує дитину колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу, остільки не містять належних доказів.
При цьому, колегія суддів виходить з встановлених судом обставин про те, що син сторін проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, а відповідача вселено у зазначене помешкання рішенням суду лише 02 жовтня 2013р./а.с.88/.
У справі відсутні докази надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання сина, а долучені до справи квитанції про оплату послуг «Інтернету» та поповнення рахунку «Київстар» не свідчать про вчинення таких дій саме ОСОБА_1 та саме в інтересах ОСОБА_2 /а.с.77-87/.
Судом апеляційної інстанції перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду, ухваленого 13 лютого 2013р., а також докази, що послугували до прийняття судом рішення, у зв'язку з чим долучену відповідачем квитанцію про сплату ним 17.06.2013р. 1000грн. вартості підготовчих курсів за період з 24.06.2013р. по 19.07.2013р., колегія суддів до уваги не бере, а також враховує відсутність у справі доказів нагайної необхідності вчинення таких дій, яка б виключала необхідність стягнення щомісячних платежів на утримання дитини.
Долучені до справи квитанції про сплату благодійної допомоги на користь благодійного фонду «Ліцеум» не свідчать про сплату такої допомоги саме відповідачем, остільки містять відмітки про отримання грошей від ОСОБА_2 /а.с.75/.
Не дають підстав до відмови у позові про стягнення аліментів і посилання ОСОБА_1 про періодичне харчування дитини за місцем проживання його матері, остільки ця обставина не спростовує висновків суду про необхідність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 аліментів.
При цьому, колегія суддів виходить з того, що неповнолітній ОСОБА_2 потребує щоденних та постійних витрат матеріального характеру, пов'язаних з його харчуванням, забезпеченням одягом, утриманням.
З урахуванням викладених обставин, а також матеріалів справи, у їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність правових підстав до задоволення позову.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 756/597/13
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14951/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Луценко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.