Справа №22-ц/796/13814/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач: Невідома Т.О.
07 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Крижанівської Г.В., Пікуль А.А.
при секретарі: Телятник І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2011 року ПАТ «Універсал Банк» звернулось до районного суду з вищезазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 14.01.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 31 529, 29 доларів США строком до 20.12.2015 року зі сплатою 12 % річних за користування кредитом і зобов'язався повернути кредит і сплатили відсотки за користування кредитними коштами в строки і в порядку, встановленими угодою. ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання, прийняті за договором кредиту не виконував, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 39 174, 73 доларів США, що по курсу НБУ становить 312 269, 61 грн. Оскільки відповідач належним чином свої зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, договір передбачає право Банку вимагати від боржника дострокового розірвання договору, а тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість в сумі 312 269, 61 грн. та судові витрати.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.02.2013 позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІН НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 39 174,73доларів США,що за курсом НБУ становить 312 269,61 грн. та судові витрати в розмірі 1 820 грн.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 36 816, 11 доларів США, що відповідає сумі у розмірі 294 160, 72 грн. Зазначає, що оскаржуване рішення винесено без урахування норм процесуального та матеріального права, а тому оскаржується в частині визначення розміру кредитної заборгованості. Позивач листом від 15.07.2008 року повідомив відповідача про зміну процентної ставки по кредиту починаючи з 15.07.2008р., у зв'язку з чим розмір базової процентної ставки збільшився до 17%, підвищеної процентної ставки до 51% річних. На переконання апелянта, на момент звернення позивача до суду ОСОБА_3 було сплачено 11 754, 54 доларів США, а отже залишок заборгованості складає 36 816, 11 доларів США, що еквівалентно 294 160, 72 грн. та такий розмір заборгованості визнається відповідачем.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у відсутності осіб, які приймають участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14 січня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №CL12796, у відповідності до умов якого відповідач отримав кошти у розмірі 31 529, 26 доларів США строком до 20.12.2012 року зі сплатою 12% річних за користування кредитом і зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитним и коштами в строки і в порядку, встановленому договором (а.с.6-13,20 ).
Згідно п. 5.1. кредитного договору, погашення основної суми кредиту та сплата процентів здійснюється у валюті кредиту у формі щомісячних платежів у строки та сумах, встановлених для сплати таких платежів.
Сума щомісячних платежів за цим договором, що включає погашення основної суми кредиту нарахованих процентів, зазначена у Додатку 1 до цього Договору. Графік щомісячних платежів визначено у Додатку 2 до цього Договору.
Згідно Додатку 1 до укладеного сторонами договору встановлена підвищена процентна ставка 36% річних у разі прострочення платежу.
У відповідності до умов п. п. 7.2.1. позичальник повністю та своєчасно має виконувати усі зобов'язання за цим Договором.
Відповідач скористався наданими кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором належним чином не виконав.
Згідно п. 9.2. кредитного договору, кредитор також може визнати термін повернення кредиту таким, що настав, зокрема, у разі погіршення кредитоздатності та/або платоспроможності позичальника.
Після направлення повідомлення кредитора про визнання терміну повернення кредиту таким, що настав, сукупна заборгованість позичальника, в тому числі непогашений залишок кредиту та нараховані проценти, комісійні, податки та інші нарахування, вважаються простроченими та підлягають поверненню у терміни, вказані в такому повідомленні кредитора (п. 9.3. Кредитного договору).
ПАТ «Універсал банк» скористався наданим йому договором правом з урахуванням неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань та направив повідомлення про існуючу заборгованість за укладеним кредитним договором (а.с.21).
Згідно наданих позивачем документів, позичальник своїх обов'язків по погашенню кредиту у встановлені терміни не виконував, станом на 01.09.2011 року має заборгованість в розмірі 312 269 грн. 61 коп., з яких прострочена заборгованість по кредиту - 47 190 грн. 30 коп., сума дострокового стягнення кредиту - 173 047 грн. 34 коп., відсотки - 69 545 грн. 29 коп., підвищені відсотки 22 486 грн. 68 коп.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми неповернутого кредиту, процентів за користування ним виходячи з наданих ПАТ «Універсал Банк» розрахунків.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було порушено процедуру підвищення відсоткової ставки, оскільки відповідачу не було надіслано жодного повідомлення про таке підвищення, є безпідставними, оскільки п.2.4 укладеного договору було передбачено, що у випадку прострочення терміну сплати щомісячного платежу встановлюється підвищена процента ставка у розмірі 36 % відповідно до додатку №1 до договору, починаючи з першого дня виникнення такого прострочення. Тобто, підписавши даний кредитний договір, відповідач погодився з такими умовами.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.
Виходячи із закріпленого Конституцією Українипринципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Матеріалами справи підтверджується збільшення відсоткової ставки банком з 15.07.2008 року до 17% річних, тобто до 10 січня 2009 року.
Також, суд звертає увагу на те, що у відповідності до п. 2.3. кредитного договору, письмова форма повідомлення Кредитора Позичальником про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом передбачає направлення Кредитором відповідного письмового повідомлення Позичальнику поштою та/або шляхом розміщення відповідних повідомлень на дошках оголошень у приміщеннях установ Кредитора та/або на інтернет-сайті Кредитора та/або іншим засобом. Таким чином, твердження відповідача про те, що повідомлення про зміну відсоткової ставки він не отримував, а тому, вона не підлягає застосуванню, є безпідставним.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості та не заперечується відповідачем, ним сплачувались платежі за кредитним договором через касу банку і після підняття відсоткової ставки, тим більше, що регулярні прострочення погашення чергових платежів почалися з 20 квітня 2009 року, тобто майже через рік з моменту підняття відсоткової ставки.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційних скарг відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Г.В. Крижанівська
А.А. Пікуль