03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/796/15103/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Макаренко В.В.
Доповідач - Ящук Т.І.
19 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Шкоріної О.І., Чобіток А.О.
при секретарі Лужецькій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа - Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановила:
В березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача - Київської міської ради про визначення йому додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті двоюрідного брата позивача - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2010 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору та повернення грошових коштів - задоволено. Розірвано усний договір про надання послуг по забезпеченню необхідної документації та отримання дозволу для реалізації проекту будівництва житлового будинку, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Стягнуто з ОСОБА_5 користь ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 543 900 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн., судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього: 550 720 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Зазначав, що суд першої інстанції в описовій частині рішення невірно зазначив мотиви позовної заяви, вказавши, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини у зв'язку з тим, що посварився в 2004 році з братом, не спілкувався з ним, а тому не знав про його смерть. Крім того, вказував, що нотаріусом йому було відмовлено у прийнятті спадщини 08.11.2010 року, а не 07.09.2013 року, як вказано в рішенні суду першої інстанції.
В судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити; представники відповідача та третьої особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., вислухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його двоюрідний брат ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Мати позивача та мати померлого брата були рідними сестрами. Батьки спадкодавця померли і він є єдиною дитиною в сім'ї, власних дітей він не мав, тому позивач є єдиним його спадкоємцем.
Позивач звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але постановою від 08.11.2010 року нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв'язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини.
Вважав, що ним пропущено строк з поважних причин, оскільки підтримував з братом дружні стосунки, але спадкодавець останні роки свого життя почав зловживати спиртні напої, в зв'язку з чим між ними виник конфлікт і на його день народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року вони посварились, після чого перестали спілкуватись.
Позивач вказував, що в 2005 році двічі приходив до нього, але двері ніхто не відкрив, а в 2007 році дізнався від сусідів, що його брат помер. В 2007 році звернувся до нотаріальної контори з метою отримання спадщини, на що він отримав відповідь, що необхідні докази його родинних стосунків з братом і протягом 3-х років збирав докази на підтвердження його родинного зв'язку, тому на підставі ст. 1272 ЦК України позов просив задовольнити.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті спадкодавця до часу звернення позивача до нотаріальної контори пройшло близько 10 років , при цьому поважних причин, з яких позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини позивачем не зазначено.
Вказану позивачем причину - неспілкування з братом суд першої інстанції визнав неповажною. Оскільки причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, позивачем не вказано і відповідних доказів не надано, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позову.
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції доказів, висновки суду щодо підстав для відмови в задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги позивача є аналогічними доводам, що викладені ним на обґрунтування позовної заяви, вони були предметом розгляду суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина, що складається з частини квартири АДРЕСА_1. Докази, які підтверджують родинні зв'язки позивача та спадкодавця, тобто що позивач є двоюрідним братом померлого, в матеріалах справи відсутні.
Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи, 08 листопада 2010 року позивач звернувся Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, державним нотаріусом була заведена спадкова справа № 1558/10, однак було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку на прийняття спадщини ( а.с. 38,40).
05 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою державного нотаріуса у видачі свідоцтва було відмовлено у зв'язку з пропуском строку на прийняття спадщини ( а.с. 49-50).
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що суд невірно встановив зазначені у позовній заяві обставини, оскільки 29.03.2013 року він подав уточнення до позовної заяви, в яких просив не читати фразу щодо зловживанням братом спиртними напоями, конфлікту між ними 23.02.2004 року, після чого вони перестали спілкуватись, а замість неї поважною причиною вважати, що позивач тривалий час був відсутній у м. Києві, але вони спілкувались по телефону.
Всупереч вищевикладеному апелянт в апеляційній скарзі зазначає інші обставини: що він приїздив до брата, проте ніколи не міг його застати вдома, на його дзвінки на домашній телефон ніхто не відповідав, а враховуючи, що у брата не було мобільного телефону, застати його вдома було справжньою проблемою.
Зазначав, що він є єдиним родичем померлого брата, є людиною похилого віку і на час смерті брата йому було 70 років. В нього дуже часто трапляються провали в пам'яті і він може забувати деякі факти та обставини. Тому поважною причиною пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини просив визнати його похилий вік та те, що він є дитиною війни.
Однак зазначені доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки викладені в апеляційній скарзі обставини неможливо визнати поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
З наявного у матеріалах справи копії актового запису про смерть вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 68 років, причина смерті - хронічна ішемічна хвороба серця ( а.с. 45).
Оскільки позивач вказує, що він є єдиним близьким родичем покійного, то враховуючи, що місце проживання спадкодавця і місце проживання позивача знаходяться в одному районі м. Києва - Святошинському, то за таких обставин незнання про смерть двоюрідного брата протягом 3-х років не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що була чинною до 07.03.2012 року, письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Зазначаючи, що про смерть ОСОБА_3 дізнався в 2007 році, позивач також не зазначив жодної обставини, яка б перешкоджала йому протягом 2007, 2008, 2009 років звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори чи до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Доводи апелянта про те, що судом невірно встановлена дата його першого звернення до нотаріальної контори, висновків суду не спростовують, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вперше він звернувся до нотаріальної контори 08 листопада 2010 року, тобто через 6 років після смерті спадкодавця ( а.с. 38).
Проте, не зважаючи на наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.11.2010 року, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 26.03.2013 року, при цьому не зазначив поважних причин тривалого незвернення до суду ні з часу, коли йому стало відомо про смерть спадкодавця, ні з часу відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Доводи апелянта про те, що з 2007 по 2010 рік він збирав документи, які доводять родинний зв'язок з померлим, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки на стадії подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до п. 222 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, подання таких доказів не вимагається. Разом з тим, як в матеріалах спадкової справи, так і в матеріалах даної справи, відсутні докази, які б підтверджували, що позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 за законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність поважних причин, з яких позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому підстави для встановлення додаткового строку - відсутні.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не спростовують наведеного і зроблених в рішенні суду першої інстанції висновків, в зв'язку з чим підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-308, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: