Копія
Справа № 822/4640/13-а
20 грудня 2013 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагентства у Волочиському районі Хмельницької області про зобов'язання вчинити дії, -
В поданому до Хмельницького окружного адміністративного суду позові ОСОБА_1 просить зобов"язати Відділ Держземагентства у Волочиському районі Хмельницької області присвоїти кадастровий номер його земельній ділянці на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
В обгрунтування позовних вимог вказує, що з метою присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності, позивач звернувся до відділу Держземагентства у Волочиському районі Хмельницької області та 06.12.2013 року отримав рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності площі земельної ділянки у технічній документації та в державному акті на право приватної власності на землю.
Вважає відмову відповідача щодо присвоєння кадастрового номера протиправною та такою, що не відповідає чинному законодавству України, оскільки у Державному акті на право приватної власності на землю допущена технічна помилка у зазначенні площі земельної ділянки, а саме: замість 1.98 га вказана площа 1.96 га.
У позовній заяві позивач просив суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення та просив справу розглянути без його участі. В запереченнях вказує, що при наявності полилки виправлення в державному акті не допускається та видача їх дублікатів державних актів взамін зіпсованих ( технічна помилка ) законодавством не передбачена. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У зв»язку з неявкою сторін до суду, у відповідності до ст.41 КАС України технічний запис на звукозаписуючий пристрій не проводився, а судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з урахуванням наведеного нижче.
Суд встановив, що на підставі рішення сесії Яхновецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області №108 від 31.01.2002 року позивач отримав у приватну власність земельну ділянку площею 1,96 га для особистого селянського господарства. Державний акт на право приватної власності на землю зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 23 квітня 2002 року за №101.
В 2013 році на замовлення позивача ДП "Хмельницький інститут землеустрою" виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та внесення відомостей про неї до автоматизованої системи державного земельного кадастру в адміністративних межах Яхновецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області.
06.12.2013 року позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Волочиському районі з заявою про зареєстрацію зазначеної вище земельної ділянки.
Рішенням №РВ-6800000002013 від 06.12.2013 року Державний кадастровий реєстратор відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв»язку з невідповідністю площі земельної ділянки в технічній документації та в державному акті на право приватної власності на землю.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови в присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці неправомірними, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В силу ч. 1 ст.1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року N 3613-VI (надалі - в редакції Закон N 3613-VI) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
До Державного земельного кадастру включаються кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування, опис меж, площа, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку та інші такі відомості про земельні ділянки, перелік яких визначений ч.1 ст.15 Закону N 3613-VI.
За змістом ч.2 ст.15 Закону N 3613-VI відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №3613-VІ земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.1 ст.9 Закон №3613-VІ).
Статтею 24 цього Закону визначена процедура державної реєстрації земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).
Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Пунктом 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року (далі - Порядку) передбачено, що державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.
За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки).
Отримавши заяву позивача про реєстрацію земельної ділянки та додану до неї технічну документацію з землеустрою, державний кадастровий реєстратор встановив невідповідність площі земельної ділянки в технічній документації та в державному акті на право приватної власності на землю.
Так, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого за №101 від 23 квітня 2002 року, площа земельної ділянки, переданої у праватну власність позивача, складає 1,96 га, а відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - 1.98 га.
За змістом п. 1 ст. 11 Закону №3613-VІ відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
В силу ч.6 ст.24 Закону №3613-VІ підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
У зв»язку з розбіжностями у відомостях, що містяться в державному акті на право власності на земельну ділянку та технічній документації, в частині площі спірної земельної ділянки, відповідач прийняв рішення №РВ-6800000002013 від 06.12.2013 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
За змістом Закону №3613-VІ присвоєння кадастрового номера земельної ділянки є складовою її державної реєстрації. Тому, за наявності рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки у державного кадастрового реєстратора відсутні будь-які підстави для внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо кадастрового номера земельної ділянки.
Рішення №РВ-6800000002013 від 06.12.2013 року про відмову позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки позивач не оскаржив.
Згідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене відповідачем доведена правомірність дій щодо відмови присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, яка знаходиться у власності позивача, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державний земельний кадастр", ст.ст. 11, ст. 99, 100, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про зобов"язання Відділу Держземагентства у Волочиському районі присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, яка знаходиться у його власності, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/О.К. Ковальчук
"Згідно з оригіналом" Суддя