"25" грудня 2013 р. Справа № 902/1484/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ПАТ "Гайворонський тепловозоремонтний завод" 26300, Кіровоградська область, м.Гайворон, вул.Вороського, 9
до: ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес" (вагоноремонтний завод) 23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Шекінська, 1
про визнання недійсним акту №21 від 13.12.2010р. по гарантійному ремонту двигуна та про визнання неправомірними дій відповідача
За участю представників сторін:
позивача: Пилипишин В.М. - голова правління ПАТ "ГТРЗ",
Форостяна Л.М., Остапович А.С., Васильєв В.Ю. - за довіреностями;
відповідача: Лобатюк А.С., Свистун О.В. - за довіреностями.
ПАТ "Гайворонський тепловозоремонтний завод" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес" (вагоноремонтний завод) про визнання недійсним акту виконання робіт №21 від 13.12.2010р. по гарантійному ремонту двигуна та про визнання неправомірними дій відповідача.
ПАТ "Гайворонський тепловозоремонтний завод" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес" (вагоноремонтний завод) про визнання недійсним акту №21 від 13.12.2010р. по гарантійному ремонту двигуна та про визнання неправомірними дій відповідача.
Ухвалою суду від 04 листопада 2013 року порушено провадження у даній справі, судове засідання призначено на 20 листопада 2013 року.
Слухання справи 20 листопада 2013 року не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Мельника П.А. у відрядженні.
Ухвалою суду від 21.11.13 р. призначено справу до розгляду на 09.12.13 р.
09 грудня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25.12.13 р.
В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовільнити з підстав, визначених в позові.
Представники відповідача з наданих усних пояснень та направленого до суду письмового відзиву (вх.№ 08-46/13928/13 від 18.11.13 р.) проти позову заперечили, просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у даній справі виходячи з наступних міркувань.
В силу ч.1 п.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції щодо розгляду справ визначається, зокрема, нормами процесуального права.
Так, відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення позовного провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, за змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
При цьому, ч. 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Проте, передбачена названою нормою матеріального права можливість визнання судом недійсним акта не свідчить про наявність права на звернення до господарського суду з окремим позовом про визнання його недійсним.
Так, господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Із змісту статті 12 ГПК України вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у пп.2,3 ч.1 ст.12 ГПК України. Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.
Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право. Отже, встановлення такого факту, як недійсність акта приймання-передачі підрядних робіт, може бути господарським судом здійснено у спорі, пов'язаному з виконанням договору підряду.
Отже, заявлена позивачем вимога щодо визнання недійсним акта виконання робіт №21 від 13.12.2010р. по гарантійному ремонту двигуна не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки за своїми ознаками не відноситься до актів, які носять характер обов'язкових до виконання ненормативних актів. Акт виконання робіт є лише документом, який підтверджує факт виконання договору. Проте, факт виконання визначених у цьому акті підрядних робіт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.
За таких обставин, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. З підстав неправильного обраного способу захисту не підлягає до задоволення і заявлена вимога позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення по бухгалтерії суми 99369,88 грн.
За змістом ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Пункт 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року визначає, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Припинити провадження у справі № 902/1484/13 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
2. Ухвалу надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Мельник П.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 26300, Кіровоградська область, м.Гайворон, вул.Вороського, 9
3 - відповідачу 23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Шекінська, 1