17 грудня 2013 року Справа № 49340/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Гулида Р.М., Савицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Північний центр» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства «Північний центр» до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
В лютому 2011 року позивач приватне підприємство «Північний центр» звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області, в якому просив визнати протиправними і скасувати рішення відповідача № 445 від 17.12.2010 року та вимогу № Ю-411 від 15.12.2010 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовоити заявлені позовні вимоги. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що страхові внески в Пенсійний фонд нараховувалися, обчислювалися і сплачувалися в складі єдиного податку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06.12.2010 року по 15.12.2010 року працівниками управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області проводилася планова перевірка приватного підприємства «Північний центр» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01.03.2007 року до 01.12.2010 року та надання достовірних відомостей до органів пенсійного фонду за вказаний період.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 15.12.2010 року № 59, яким встановлено факт порушення п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в березні 2007 липні 2010 року, а саме, страхувальником не нараховувалися страхові внески у розмірі 33,2 % на суми фактичних витрат на оплату праці застрахованих осіб, що відображено у відомостях про нарахування заробітної плати, внаслідок чого управлінням Пенсійного фонду України в м. Червонограді донараховано страхових внесків на загальну суму 24688,68 грн. та донараховано страхових внесків, що утримуються із заробітної плати застрахованих осіб в розмірі 2% за травень 2010 року сумі 4,66 грн. Представник позивача 15.12.2010 року підписав акт, частково з ним не погоджуючись.
На підставі акту перевірки від 15.12.2010 року відповідачем було прийнято рішення про застосування до приватного підприємства «Північний центр» фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків № 455 від 17.12.2010 року, яким застосовано фінансові санкції в розмірі 32491,22 грн. Крім того, 15.12.2010 року відповідачем виставлено вимогу № Ю-411 на суму недоїмки зі страхових внесків 24688,68 грн.
За результатами оскарження позивачем в адміністративному порядку рішення відповідача від 17.12.2010 року № 445 про застосування фінансових санкцій, рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді № 5 від 25.01.2011 року вих. № 895/06-32 скаргу приватного підприємства «Північний центр» було залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
У п. 6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником такого виду збору як збір на обов'язкове соціальне страхування.
Водночас 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 5 якого, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 11 цього Закону, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 цього Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом з питань загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, дія Указу № 727 поширюється на податкові відносини і не може розповсюджуватись на відносини загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.01.2004 року в частині, що суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, покликання апелянта на норми Указу Президента України № 727 в частині сплати лише єдиного податку без нараховування, обчислення і сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків після 01.01.2004 року, є безпідставним.
Оскільки приватне підприємство «Північний центр» сплачувався лише єдиний податок, виникла недоїмка по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Аналогічно, згідно п. 9.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону.
Пунктом 9.3.4 вказаної Інструкції передбачено право органів Пенсійного Фонду на складання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки або акт звірки, розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Так, оскільки за наслідками перевірки було встановлено факт несвоєчасного нарахування та несплати приватним підприємством «Північний центр» страхових внесків (що не заперечується самим позивачем і, крім іншого, підтверджується карткою особового рахунку страхувальника) Управління Пенсійного фонду в м. Червонограді мало право на прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Щодо розміру застосованих штрафних (фінансових) санкцій, то в силу п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
В п. 9.3.4 Інструкції зазначено, що за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість місяців розраховується починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді було правильно застосовано розмір штрафу при донарахуванні внесків. Період, за який внески були донараховані та фінансові санкції застосовані, також обчислено вірно, тобто, з травня 2007 року по липень 2010 року (місяць, з якого позивач почав у розрахунках сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вказувати фактичні витрати на оплату праці, тобто почав обчислювати та нараховувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що в подальшому надходили як частина єдиного податку). Відтак, розмір штрафної санкції за донарахування органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, що нараховуються на фактичні витрати на оплату праці у розмірі 33,2 % по ПП «Північний центр» на суму 32491,22 грн. та 1,63 грн. підтверджено належними, наявними в матеріалах справи, розрахунками та документами.
Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Вказана норма кореспондується з п. 5.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року № 21-1.
Згідно Листа Пенсійного фонду України «Щодо сплати пенсійного збору засновником підприємства у 2000 - 2001 роках" від 05.03.2004 р. N 2623/04, платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, але не здійснюють витрат на оплату їх праці, сплачують збір у розмірі 32 % від суми коштів, що визначається розрахунково як добуток визначеного законом мінімального розміру заробітної плати на кількість працівників такого платника збору.
Відповідно до Листа Пенсійного фонду України від 12.01.2004 р. N 211/04, з метою уникнення подвійного оподаткування при сплаті страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований та єдиний податок), за найманих працівників у цьому періоді, сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки від єдиного та фіксованого податків за цих працівників, буде зарахована в рахунок сплати страхових внесків.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено факт несвоєчасного нарахування та несплати приватним підприємством «Північний центр» страхових внесків, а тому, за період з травня 2007 року по липень 2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді донарахувало позивачу внесків на загальну суму 24688,68 грн., виходячи із загальної суми виплат, на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Крім того, згідно п. 3.7 Порядку оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, затв. постановою голови Правління ПФ України № 21-1 від 01.12.2008 року, за наявності в акті перевірки донарахованих сум страхових внесків платнику протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки надається (надсилається) розпорядчий документ про усунення порушень. Розпорядчим документом є вимога.
Аналогічно, згідно п. 8.2 Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків.
Колегія суддів відхиляє покликання апелянта про те, що вимога повинна була бути винесена на суму меншу, ніж 24688,68 грн., оскільки ним сплачувались внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в складі єдиного податку. Відповідно до вимог вказаних нормативно-правових актів, вимога виноситься на суму недоїмки. Оскільки в період з травня 2007 року по липень 2010 року позивач у розрахунках сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не вказував фактичні витрати на оплату праці, тобто не обчислював та не нараховував внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сума, яка надходила як частина з єдиного податку, до внесків не зараховувалась. Відтак, недоїмка станом на 15.12.2010 року обрахована відповідачем вірно.
Відповідно до Листа Пенсійного Фонду України від 12.01.2004 р. N 211/04, для врахування в страховий стаж періоду роботи протягом цього часу (з 1 січня 2004 року до прийняття зазначених законопроектів) та з метою дотримання вимог статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований та єдиний податок), можуть здійснити доплату до Пенсійного фонду до розміру мінімального страхового внеску (32 відсотки від мінімальної заробітної плати на цей час).
Платіжним дорученням № 121 від 24.12.2010 року підтверджено факт сплати приватним підприємством «Північний центр» до Управління Пенсійного Фонду України в м. Червонограді 10500,92 грн. З довідки відповідача про суми сплачених платежів по приватного підприємства «Північний центр» вбачається, що позивачем до Пенсійного Фонду всього сплачено 35330,08 грн. за період з 11.01.2007 року по 24.12.2010 року. Однак, враховуючи той факт, що вказані суми були сплачені після винесення вимоги № 441 від 15.12.2010 року, то, відповідно, до неї не потрапили.
Відповідно до ч. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду. Станом на день розгляду справи судом першої інстанції недоїмка, визначена у спірній вимозі погашена.
Крім того, колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що штрафна (фінансова) санкція повинна обчислюватись на суму недоїмки, що сформована з урахуванням відщеплення від єдиного податку. Згідно п. 9.3.4 Інструкції зазначено, що за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Тобто, оскільки внески були донараховані за період з травня 2007 року по липень 2010 року, то і штрафна (фінансова) санкція повинна обчислюватись на суму недоїмки за період з травня 2007 року по липень 2010 року.
Таким чином, суд першої інстанції вірного висновку про правомірність дій Управління Пенсійного Фонду у м. Червонограді Львівської області щодо винесення спірних рішення № 445 від 17.12.2010 року про застосування фінансової санкції в розмірі 32492,85 грн. та вимоги № Ю-411 від 15.12.2010 року про сплату недоїмки зі страхових внесків в розмірі 24688,68 грн. та відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Північний центр» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а-1292/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя Р.М. Гулид
суддя Н.В. Савицька
Повний текст ухвали виготовлений 20.12.2013 року