ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 грудня 2013 року 10:33 № 826/18450/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Дем'янюк Віктор Пилипович (довіреність від 23.12.2013 р.)
від відповідача: Анголенко Ольга-Марія Вячеславівна (довіреність від 22.10.2013 р. № 90/10-015)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Срібний»
доДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2013 № 0000422201,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Срібний» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2013 № 0000422201, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 64 175 грн. за основним платежем та на 16 043,75 грн. за штрафними санкціями.
Позивач зазначає по суті, що висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються на тому, що позивач начебто перераховував кошти без мети реального настання наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. Крім того, як зазначає позивач, ДПІ ґрунтується на висновках актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача та начебто нездійсненні контрагентом спірних операцій.
Проте, як вважає позивач, у нього наявні первинні документи та податкові накладні, що є підставою для формування спірних сум податкових вигод.
Враховуючи наведене у сукупності позивач вважає спірне рішення протиправним та необґрунтованим, просить його скасувати.
Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, зазначає, що підстав для задоволення позову не має.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі у позивача, крім іншого, витребувано: товарно-транспортні накладні; документальні підтвердження належності позивачу вантажу, що перевозився; докази використання результатів спірних операцій у власній господарській діяльності позивача.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Київ Срібний» (код з ЄДР 36376001; адреса: 03039, м. Київ, Голосіївський район, проспект Науки, 4) з питань перевірки дотримання податкового законодавства за відносинами з ПП «Полтава-Проект-Монтаж» (код з ЄДР 35295110; адреса: 69039, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Українська, 43; припинено 09.10.2013 р.) за період з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р.
За результатами перевірки складено акт від 05.06.2013 р. № 376/1-22-20-36376001 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на 64 175 грн. за січень 2013 року, сформовано за відносинами з ТОВ «Полтава-Проект-Монтаж».
Як встановлено під час перевірки, позивачем включено до податкового кредиту податкові накладні, виписані вказаним товариством за договорами про надання послуг від 08.01.2013 р. № П/0813, від 24.12.2012 р. № ОС/2412, від 24.12.2012 р. № Т/0712.
Податкові накладні в кількості 26 штук видані в період січня 2013 року.
Перелік накладних та наведені в них відомості деталізовані у таблиці на стор. 5 Акту перевірки. Всього видано податкових накладних на 385 050 грн. з ПДВ 64 174,98 грн.
Номенклатура поставки: транспортно-експедиційні послуги (вартість поставки 122 570 грн. з ПДВ 20 428,33 грн.) та організація послуг по очищенню та вивезенню снігу по вул. Мельникова, 1 в м. Києві (з 29.01.2013 р. по 31.01.2013 р.; вартість поставки 120 480 грн. з ПДВ 14 080 грн.), організація робіт по отриманню сертифікатів відповідності та заключення СГВ (вартість поставки 142 000 грн. з ПДВ - 23666,67 грн.).
При цьому, у таблиці на стор. 5 - 6 Акту перевірки зазначено перелік актів здачі-приймання робіт та рахунки-фактури згідно яких перераховані кошти.
У той же час, зазначається про отримання акту Полтавської ОДПІ від 10.04.2013 р. № 437/22.5-10/35295110 про неможливість проведення зустрічної звірки за лютий - 2010 - лютий 2013 р.
Зазначено в Акті перевірки, що за даними акту про неможливість зустрічної звірки отримано повідомлення ГВПМ про не встановлення фактичного місцезнаходження контрагента позивача.
Від органів ДАІ отримано відповідь № 627 від 26.02.2013 р. про відсутність зареєстрованих за контрагентом транспортних засобів.
Окрім того, від реєстраційної служби отримано відповідь від 29.03.2012 р. про відсутність зареєстрованого нерухомого майна.
Зазначається, що за даними податкової звітності з ПДВ за січень 2013 року загальний обсяг поставок по контрагенту - 20 557 000 грн., загальний обсяг придбання - 20 249 000 грн.
Зазначається, що проведеною звіркою по контрагенту неможливо підтвердити реальність проведених господарських операцій із покупцями та постачальниками.
Виходячи загалом з того, що у контрагента відсутні ресурси та можливості для здійснення діяльності та виходячи з того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались та їх виконання документально не підтверджено, ДПІ приходить до висновку про порушення позивачем вимог п. 198.1., 198.6., 201.4. ПК України, що призвело до заниження позивачем податку на вказану вище суму.
На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.
Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:
- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),
- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),
- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.
Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.
У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.
Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).
Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.
В даному випадку, дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до наступних висновків.
Так, щодо взаємовідносин позивача з ПП «Полтава-проект-монтаж» (1) за договором № Т/0712, слід зазначити, що відповідно до цього договору виконавець (контрагент позивача) зобов'язується організувати в інтересах замовника транспортно-експедиційне обслуговування вантажів.
В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»: (1) транспортно-експедиторська діяльність, це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; (2) транспортно-експедиторська послуга, це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; (3) експедитор (транспортний експедитор), це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону).
Згідно із ст. 9 цього Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Істотними умовами договору транспортного експедирування, зокрема, є: (1) вид послуги експедитора; (2) вид та найменування вантажу; розмір плати експедитору; (3) пункти відправлення та призначення вантажу; (4) порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта.
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Відтак, наведеним вище законом встановлено спеціальні правила щодо документального оформлення виконання такого роду операцій та істотні умови, тобто обов'язкові умови щодо змісту договору та, відповідно, первинних документів, які супроводжують такого роду операції.
У той же час, досліджуючи питання щодо наявності/достатності у контрагента ресурсів для виконання спірних операцій, зокрема, транспортних засобів, суд зазначає, що згідно повідомлення Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України від 11.12.2013 р. № 45/5934, серед зареєстрованих у підрозділах ДАІ МВС України за ПП «Полтава-Проект-Монтаж» транспортні засоби не значаться.
Більш того, під час розгляду справи не надано витребуваних судом товарно-транспортних документів, що супроводжували поставки та наявність яких в даному випадку передбачена вказаними вище нормативними актами, та заявок на перевезення.
Крім того, слід додати, що видані за цим договором акти, рахунки та податкові накладні містять наступну номенклатуру поставки - «транспортно-експедиційні послуги», тобто зазначені вище документи містять лише загальні посилання про надання послуг, які є такими, що не можуть бути ідентифіковані по структурі цих послуг.
Зазначені документи не містять будь-якої деталізації щодо: найменування та власника вантажу, кількості/ваги вантажу, маршруту перевезення, відстані перевезення, місць навантаження та розвантаження, відомостей про вантажотримувача, інформації про задіяні транспортні засоби та їх власників, як і будь-якої іншої деталізованої інформації щодо виконання перевезень за спірними операціями, наявність відомостей щодо чого у первинних документах за такого роду операціями обумовлена вимогами статей, 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вимогами ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
В контексті наведеного та застосування у зв'язку з цим приписів законодавства з питань бухгалтерського обліку, суд вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у постанові від 07.07.2011 р. (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР - 18257561). Так, виходячи з правової позиції ВАС України, первинні документи, які мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, не можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод.
Виходячи з цього, надані в даному випадку первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку та задекларованих позивачем податкових вигод.
При цьому, в матеріалах справи відсутні витребувані судом документальні відомості щодо належності вантажу, що перевозився.
При цьому, суд наголошує, що наведені вище документи витребовувались у позивача ухвалою про відкриття провадження у справі.
Окрім того, щодо організації в рамках вказаного вище договору робіт по отриманню сертифікатів відповідності та заключення СГВ (вартість поставки 142 000 грн. з ПДВ - 23666,67 грн.), слід зазначити, що під час розгляду справи не надано документального виразу виконання цих послуг у вигляді сертифікатів та висновків, як і не наведено їх змісту та призначення. Відсутні будь-які доручення щодо уповноваження контрагента на вчинення вказаних дій.
Як і у попередньому випадку, акти відносно цих послуг не містять деталізації щодо змісту обумовлених до виконання послуг, зокрема, щодо реквізитів вказаних сертифікатів, висновків.
Відтак, враховуючи специфіку та особливості цих операцій, під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.
При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.
Надані позивачем матеріали та пояснення, зокрема, щодо замовлення у позивача транспортних послуг з боку ПАТ «Вентиляційні системи», послуг з отримання сертифікатів з боку ТОВ «Оріон-Консалт-Лтд», не спростовують наведеного та не доводять зворотного.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом за вказаним договором та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод, а отже підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині, що ґрунтується на зазначених висновках Акту перевірки за цим епізодом, не має.
Крім того, (2) між цими ж особами підписано договір № П/0813 від 08.01.2013 р. відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати послуги по організації очищення та вивезення снігу по вул. Мельникова, 1, м. Київ.
У той же час, в контексті встановлення зв'язку замовлених послуг з діяльністю позивача, під час розгляду справи не надано доказів належності позивачу об'єктів за вищевказаною адресою, належності до позивача прибудинкової території чи належності позивачу земельної ділянки або ж замовлення цих послуг у позивача іншими особами та їх виконання контрагентом в порядку передоручення (субпідряду).
Відсутні відомості щодо наявності у контрагента трудових ресурсів, снігоприбиральної техніки та вантажного транспорту для цілей очищення та вивезення снігу, як і відсутні докази виконання зазначених робіт іншими особами в порядку субпідряду. Як зазначено вище, за даними органів ДАІ у контрагента відсутні зареєстровані транспортні засоби.
При цьому, як і у попередньому випадку, відомості про операції містять загальний характер. Надані документи не містять деталізації цих послуг та пов'язаних з їх наданням відомостей, зокрема: визначення тарифів, відомостей про обсяг зібраного та вивезеного снігу, відстані перевезення та місць вивантаження, ідентифікації задіяних транспортних засобів.
Виходячи з цього, надані в даному випадку первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку та задекларованих позивачем податкових вигод.
Виходячи з наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що враховуючи специфіку та особливості цих операцій, під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.
При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.
Надані позивачем матеріали та пояснення, зокрема, щодо замовлення у позивача послуг з прибирання снігу з боку ТОВ «Квіткова галявина», не спростовують наведеного та не доводять зворотного.
Відносно ж доводів позивача щодо того, що згідно з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 р. по справі № 816/2136/13-а, яка залишена без змін згідно з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 р., визнано протиправними дії ДПІ у м. Полтава щодо формування в акті від 10.04.2013 р. стосовно ПП «Полтава-Проект-Монтаж» висновків про неможливість підтвердити реальність проведення господарських відносин із платниками податків, суд зазначає, що вказане судове рішення не спростовує висновків суду у даній справі, які ґрунтуються на оцінці інших обставин та доказах, ніж у вказаній справі. У рішенні, на яке посилається позивач, досліджувались процедурні питання проведення зустрічної звірки та не встановлювалась реальність операцій між позивачем у даній справі та його контрагентом за вищевказаними операціями.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом за вказаним договором та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод за відносинами із зазначеною особою, а отже підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині, що ґрунтується на висновках Акту перевірки за цим епізодом, не має.
Таким чином, враховуючи наведене у сукупності та оцінюючи в цілому взаємовідносини позивача з його контрагентом, суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентами не виконувались та внаслідок їх невідповідності вимогам щодо первинних документів, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.
Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги, що позивачем при зверненні з позовом сплачено лише 172,06 грн. судового збору, суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України, з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору. Так, позивачем заявлено вимогу про скасування рішення, відповідно до якого збільшено грошові зобов'язання позивача перед бюджетом загалом на 80 218,75 грн. Відтак, виходячи з положень зазначеного закону, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті, складає 1720,50 грн. Позивачем сплачено під час подання позову 172,06 грн. Виходячи з наведеного та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача судовий збір у розмірі 1 548,44 грн., який на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, щодо стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Срібний» (код з ЄДР 36376001; адреса: 03039, м. Київ, Голосіївський район, проспект Науки, 4) - відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Срібний» (код з ЄДР 36376001; адреса: 03039, м. Київ, Голосіївський район, проспект Науки, 4) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 548,44 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007; код бюджетної класифікації 22030000; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст постанови суду складено та підписано 25.12.2013 р.