Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
25 грудня 2013 р. № 820/9303/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лук'яненко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,
представників сторін:
позивача - Скляра В.В.,
відповідача - Засопіна М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтест Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Хімтест Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.08.2013 року №000230202, №0002292202 винесені Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладене в акті перевірки відповідача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, судом вбачається, що ТОВ "Хімтест Україна", як юридична особа зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради (т. 1 а.с. 138).
В перевіряємому періоді Позивач був платником податку на додану вартість, про що ТОВ "Хімтест Україна" видано свідоцтво №200075178 (т. 1 а.с. 137).
Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 15.06.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Хімтест Україна" (код за ЄДРПОУ 36986644) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2010 року по 08.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2010 року по 08.06.2012 року.
Результати перевірки оформлені актом №1049/220/36986644 від 15.06.2012 року, яким зафіксовані наступні порушення: п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податку на прибуток на загальну суму 75226,00 грн., у т.ч. 2-4 квартал 2011 року на суму 75226,00 грн.; п.185.1 ст. 185, ст. 186, 187, п.188.1 ст. 188, ст. 196, ст. 197, ст. 198, ст. 199 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 346588,84 грн., у тому числі по періодах: травень 2011 року на суму 136100,00 грн., червень 2011 року на суму 18388,66 грн., липень 2011 року на суму 126659,00 грн., жовтень 2011 року на суму 31016,00 грн., листопад 2011 року на суму 26063,00 грн., грудень 2011 року на суму 8362,18 грн. (т. 1 а.с. 13-35).
На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення -рішення: від 08.08.2013 року: №000230202, №0002292202 (т. 1 а.с. 11-12).
Дослідивши зібрані докази по справі, суд зазначає наступне:
В перевіряємому періоді контрагентами Позивача були ТОВ "АРКАДА І К", ПП "АРИКОН", ТОВ "УКРТРЕЙДСПЕЦПОКРИТТЯ".
Судовим розглядом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімтест Україна" (Покупець) та ПП "АРИКОН" (Постачальник) було укладено ряд договір поставки:
- №0531/2Х від 31.05.2011 року (т. 1 а.с. 112-140);
- №0531/1Х від 05.07.2011 року (т. 1 а.с. 114-115);
- №0630-1Х від 30.06.2011 року (т. 2 а.с. 52-53);
- №0531-2Х від 31.05.2011 року (т. 2 а.с. 50-51);
- №27.07/1Х від 27.07.2011 року (т. 1 а.с. 117), за умовами вищевказаних правочинів Постачальник зобов'язується протягом дії Договору передати Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах Договору. Найменування, кількість, асортимент і ціни товару зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною укладених Договорів (т. 1 а.с. 115, 118, т. 2 а.с. 57).
З матеріалів справи встановлено, що між Позивачем (Покупець) і ТОВ "Аркада і К" (Постачальник) було укладено ряд договорів поставки:
- №191011/1 від 19.10.2011 року (т. 1 а.с. 119);
- №311011/1 від 31.10.2011 року (т. 1 а.с. 121);
- №161211/1 від 16.12.2011 року (т. 2 а.с. 71-72), за умовами вище вказаних правочинів Постачальник зобов'язується протягом дії Договору передати Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах Договору. Найменування, кількість, асортимент і ціни товару зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною укладених Договорів (т. 1 а.с. 122 -128, т. 2 а.с. 85).
Крім того, між ТОВ "Хімтест Україна" (Покупець) та ТОВ "УКРТРЕЙДСПЕЦПОКРИТТЯ" (Постачальник) 16.12.2011 року було укладено договір поставки №16211/1, за умовами якого Постачальник зобов'язується протягом дії Договору передати Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах Договору. Найменування, кількість, асортимент і ціни товару зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною укладених Договорів (т. 2 а.с. 55-61).
Доказами виконання вимог вище вказаних договорів укладених між Позивачем та його контрагентами підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: рахунком (т. 2 а.с. 17-26, 62-64, 103-110), видатковими накладним (т. 2 а.с. 27-33), податковими накладними (т. 2 а.с. 34-42, 68-70, 95-102), накладними (т. 2 а.с. 65-67, 87-94), журнал - ордер по рахунку (т. 2 а.с. 121-123), товаррно - транспортними накладними (т. 1 а.с. 129-131).
Оплата товару здійснювалась в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунку Позивача, що підтверджується виписками з банку (т. 1 а.с. 168-204).
Придбаний у своїх контрагентів товар був використаний Позивачем у своїй господарській діяльності, а дохід який був отриманий товариством Позивача відображено у поданих до Відповідача деклараціях.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у своїх контрагентів товару/послуг та використання їх в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.
Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.
Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.
Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.
Зі змісту п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Положеннями пп.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом. У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 вищевказаного кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань і реєстр виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
З урахування викладено вище, суд робить висновок, що Позивач правомірно сформував податковий кредит та відніс суми до валових витрат, оскільки ТОВ "Хімтест Україна" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, виписку з банку, специфікації, накладні, рахунки), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.
Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, видатковим накладним, розрахунковим документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
На час складання податкових накладних контрагенти Позивача ТОВ "АРКАДА І К", ПП "АРИКОН", ТОВ "УКРТРЕЙДСПЕЦПОКРИТТЯ" рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресою, вказаною на виданих податкових накладних (т. 1 а.с. 106-111).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень - рішень від 08.08.2013 року №000230202, №0002292202, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтест Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.08.2013 року №000230202, №0002292202 винесені Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 25 грудня 2013 року.
Суддя М.О. Лук'яненко