ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 грудня 2013 року № 826/18942/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши адміністративну справу відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства в порядку скороченого провадження
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства "Юпітер"
про стягнення заборгованості в розмірі 2 490,32 грн
Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Юпітер» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2490,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2490,32 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/18942/13-а.
Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі № 826/18942/13-а скерована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за юридичною адресою відповідача, а саме: 04201, м. Київ, Мінське шосе, 8-А, квартира 159. Однак судова кореспонденція, яка скеровувалася на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Таким чином, протягом встановленого пунктом 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали (відповідно до п.11 ст. 35 КАС вважається належно одержаною) відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю МП «Юпітер» зареєстроване в УПФУ в Оболонському районі як платник страхових внесків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі міста Києва розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року, згідно яких відповідач мав сплатити внесок на загальну суму 2490,32 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем недоїмки з страхового внеску заборгованість станом на момент подання до суду позовної заяви склала 2490,32 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку відповідача, а також копією поданого розрахунку.
Відповідачу направлялась вимога про сплату боргу № Ю-007у від 01.02.2013 року на суму 2490,32 грн., повернута без вручення, що підтверджується копією конверта, наявною в матеріалах справи. Доказів оскарження вимоги відповідачем до суду не надано. В добровільному порядку сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі розміром 2490,32 грн. відповідачем не сплачена.
Пунктом 2.1. Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 3 статті 18 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною 1 статі 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами 4-6 статті 20 Закону № 1058-IV визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з частиною 12 статті 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до Закону № 1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу.
Згідно з п.п. 5.9. п. 5 Інструкції обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до внесення змін Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками в строки, визначені ст. 20 цього Закону в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.
Згідно п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Частиною 15 статті 106 Закону №1058-IV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, своєчасно не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства вона підлягає стягненню.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 1 частини першої статті 3, пунктом 1 частини першої статті 17, статтями 17, 69, 70, 71, 106, 107, 121, 158 - 163, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Юпітер» (04201, місто Київ, Мінське шосе, буд. 8-а, кв. 159, код ЄДРПОУ 21487227) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 2490,32 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто гривень 32 копійок) на користь Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі міста Києва (04209, м. Київ,в вул. Озерна, 26-а, р/р 256083012611 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 26063587).
3. Допустити негайне виконання постанови.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187, з врахуванням положень п.8-10 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник