ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
18 грудня 2013 року № 826/19830/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
доДержавної пенітенціарної служби України
простягнення моральної шкоди
10 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної пенітенціарної служби України про стягнення з Державної пенітенціарної служби України за порушення ст.6 Європейської конвенції з прав людини 12 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
До адміністративного суду може бути подано позов безпосередньо особою, чиї права, свободи та інтереси в сфері публічно-правових відносин порушено рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або особою, уповноваженою здійснювати представництво інтересів іншої особи в суді на підставі належним чином оформлених документів.
Крім того, згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (ст.ст.2, 17 КАС України).
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом четвертим ч.1 ст.106 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Тобто, зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.
Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.
Крім того, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 в якості відповідача визначено Державну пенітенціарну службу України. При цьому, позивачем не наведено якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача спричинено порушення прав, свобод чи інтересів позивача та не наведено правового обґрунтування на підтвердження факту порушення.
Враховуючи наведене, позивач має викласти обставини, якими обґрунтовуються його позовні вимоги до відповідача, з посиланням на конкретні юридичні факти із зазначенням правової підстави позову (вказати законодавчі акти, норми яких порушено відповідачем) та наданням відповідних доказів на підтвердження порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкту владних повноважень призвели до такого порушення. В разі неможливості надати докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги - позивачу, відповідно до вимог ч.2 ст.106 КАС України, слід зазначити докази, які він не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Обов'язок осіб, які звертаються до адміністративного суду із позовною заявою сплатити судовий збір закріплено в ч.1 ст.89 КАС України.
З 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI), який, відповідно до його преамбули, визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VI подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI:
- за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 5 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову;
- за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2013 року у розмірі 1 147,00 гривень.
Разом з тим, посилання позивача на п.13 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки положення вказаної норми стосуються лише фізичних осіб, які звернулися до суду з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, факт протиправності яких підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили на день звернення до суду.
З огляду на заявлену позивачем майнову вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 12 000,00 грн. судовий збір за подачу позовної заяви повинен становити - 120,00 грн. (12 000,00*0,01=120). У разі сформування вимоги про вирішення публічно-правового спору судовий збір за подачу позовної заяви повинен становити - 68,82 грн. (1 147,00*0,06=68,82). Таким чином загальна сума судового збору, у разі уточнення позивачем позовних вимог, складає 188,82 грн.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом направлення до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог та належних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлений судом строк і на підтвердження заявлених вимог.
З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 105, 106, 107 ч.1 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили у відповідності із вимогами статті 254 КАС України.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.254 КАС України та може бути оскаржена у порядку встановленому ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя Н.А. Добрівська