20 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5680/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лі Н.А.,
представника відповідача - Ілюшенко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А- 1356 про визнання пункту наказу неправомірним, зобов'язання вчинити дії, -
20 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А- 1356 про визнання пункту 25 наказу командира військової частини А-1356 № 165 від 09 серпня 2013 року неправомірним (незаконним); зобов'язання виплатити розмір щомісячної додаткової грошової винагороди з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року, оскільки проходить військову службу на посаді оперативного чергового - офіцера з бойового управління командного пункту штабу військової частини А-1356 та відповідно має право на щомісячну додаткову винагороду як авіаційний спеціаліст, що забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів. З лютого 2013 року зазначена грошова допомога позивачу не виплачувалась у зв'язку з чим останній звернувся до суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року у справі № 816/4247/13-а військову частину А -1356 зобов'язано здійснити перерахунок і виплату грошової допомоги з лютого по червень 2013 року. Наказом командира в/ч А1356 від 09 серпня 2013 року № 165 з позивача були утримані грошові кошти в рахунок виплаченої додаткової грошової винагороди за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року. Позивач вважає такі дії та рішення порушенням своїх прав щодо отримання належного йому грошового забезпечення.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях зазначив, що виплата щомісячної додаткової грошової винагороди передбачена Переліком посад військовослужбовців наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку літаків та вертольотів у військових частинах. У даному переліку подвійної посади оперативного чергового - офіцера з бойового управління командного пункту штабу не передбачено. Проте, згідно наказу Міністра оборони України № 370 від 07 червня 2013 року "Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595", який набрав чинності з 01 квітня 2013 року, виплата щомісячної грошової винагороди здійснюється за умови якщо передбачені в штаті військової частини за посадою (в тому числі і з подвійним найменуванням), що займає військовослужбовець, цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посади збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади, зазначеними у Переліку. Таким чином, на думку відповідача, позивач отримав право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди з 01 квітня 2013 року, але не мав права на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди за період, що передував 01 квітня 2013 року. Зазначав, що відповідно до наказу Міністра оборони України №370 від 07.06.2013 року, який застосовується з 01 квітня 2013 року, позивачу здійснено відповідне нарахування допомоги з 01 квітня 2013 року.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині А1356 та наказом командира Військової частини А 1356 № 279 від 10 грудня 2007 року затверджений на посаді оперативного чергового-офіцера з бойового управління командного пункту штабу.
Наказом командира в/ч А1356 від 09 серпня 2013 року № 165 були скасовані пункт 20 наказу командира частини від 18 грудня 2012 року № 280, пункт 17 наказу командира частини від 24 січня 2013 року № 16, пункти 11 та 13 наказу командира частини від 19 лютого 2013 року № 34 щодо виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, що перевищує місячне грошове забезпечення, відповідно до якого з позивача були утримані грошові кошти в рахунок виплаченої додаткової грошової винагороди за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року.
Позивач не погодився з вказаними діями та рішеннями відповідача у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про визнання пункту 25 наказу командира військової частини А-1356 № 165 від 09 серпня 2013 року неправомірним (незаконним); зобов'язання виплатити розмір щомісячної додаткової грошової винагороди з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Надаючи оцінку позовними вимогам ОСОБА_2, суд дійшов наступних висновків.
Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 08 жовтня 2010 року в редакції, що діяла з 24.10.2012, встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби; особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій.
Наказом командира в/ч А1356 від 18 грудня 2012 року № 280 було вирішено виплатити ОСОБА_2 щомісячну додаткову грошову винагороду, що не перевищує місячне грошове забезпечення, за жовтень-листопад 2012 року /а. с. 10/, наказом від 24 січня 2013 року № 16 - за грудень 2012 року, наказом від 19 лютого 2013 року № 34 - за січень 2013 року.
09 серпня 2013 року наказом командира в/ч А1356 № 165 було скасовано пункт 20 наказу командира в/ч від 18 грудня 2012 року № 280, пункт 17 наказу командира частини від 24 січня 2013 року № 16, пункти 11 та 13 наказу командира частини від 19 лютого 2013 року № 34 щодо виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, що не перевищує місячне грошове забезпечення, в тому числі, і ОСОБА_2 за жовтень 2012 року - січень 2013 року /а. с. 9/. Підставою для прийняття пункту 25 наказу від 09 серпня 2013 року № 165 стало телеграфне розпорядження від 01 березня 2013 року № 32/89/1/22 ФС.
З цього приводу суд зауважує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 08 жовтня 2010 року граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством надзвичайних ситуацій та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністерства оборони України № 595 від 15 листопада 2010 року затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, щомісячної грошової винагороди (пункт 1 Інструкції).
Наказом Міністра оборони України від 05.12.2012 року №825 "Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-морських силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової винагороди", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2012 року за №2091/22403, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України.
Вказаним наказом передбачено, що він набирає чинності з дня офіційного опублікування та застосовується з 24.10.2012 року.
Пунктом 2.3 Інструкції передбачено, що виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України (додаток 1).
Таким чином, необхідною умовою виплати вказаної винагороди є віднесення посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України до переліку, визначеному в додатку 1 до Інструкції.
В цьому переліку передбачено посаду "оперативний черговий" код посади 0846 та посаду "офіцер бойового управління" код посади 1687.
Згідно примітки до переліку виплата винагороди провадиться за умови, якщо передбачені в штаті військової частини за посадою, що займає військовослужбовець, цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посади збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади, зазначених у цьому Переліку.
Як вбачається з витягу з наказу командира Військової частини А 1356 (по стройовій частині) від 10 грудня 2007 року № 279 /а. с. 63/ та довідки від 19 грудня 2013 року № 1187 /а. с. 69/ ОСОБА_2 займає посаду оперативного чергового командного пункту штабу - офіцера з бойового управління командного пункту штабу, коди посад - 0846 та 1687, військово-облікова спеціальність 0627003.
В обґрунтування відмови для виплати щомісячної додаткової винагороди відповідач послався на те, що додатком 1 Інструкції не передбачено такої подвійної назви посади як оперативний черговий - офіцер з бойового управління, яку займає позивач.
Згідно наказу Міністра оборони України від 07.06.2013 року № 370 "Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року №3 595", який набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 квітня 2013 року, виплата щомісячної додаткової грошової винагороди здійснюється за умови якщо передбачені в штаті військової частини за посадою (в тому числі з подвійним найменуванням, перша або друга частина якого окремо зазначена в Переліку), що займає військовослужбовець, цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посади збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади, зазначеними в цьому Переліку.
Таким чином, на думку відповідача, позивач отримав право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди з 01 квітня 2013 року, але не має права на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди за період, що передував 01 квітня 2013 року. Зазначав, що відповідно до наказу Міністра оборони України №370 від 07.06.2013 року, який застосовується з 01 квітня 2013 року, позивачу здійснено відповідне нарахування допомоги з 01 квітня 2013 року.
Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки ОСОБА_2 одночасно займає посаду і оперативного чергового і офіцера з бойового управління, при цьому кожна з них окремо входять до Переліку і дають йому право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди. Той факт, що позивач обіймає обидві посади одночасно не може обмежувати його права на отримання такої грошової винагороди як оперативного чергового чи як офіцера з бойового управління.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 % місячного грошового забезпечення відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 05.12.2012 року №825 "Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди", з 24 жовтня 2012 року по лютий 2013 року.
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що щомісячна додаткова грошова винагорода нараховувалась і виплачувалась позивачу починаючи з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2012 року № 889.
Тобто, відповідач визнавав право ОСОБА_2 на таку винагороду, незважаючи на відсутність в Переліку подвійної посади останнього.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 мав право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного пункту 25 наказу № 165 від 09 серпня 2013 року в частині, що стосується виплати допомоги ОСОБА_2 При цьому суд не вбачає необхідності у скасуванні цього пункту, оскільки реалізація його вже відбулася і наслідком визнання його протиправності та належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання в/ч А1356 повернути правовідносини до попереднього стану шляхом нарахування й виплати безпідставно утриманої з ОСОБА_2, допомоги за період з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року.
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Тому, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Військової частини А- 1356 про визнання пункту наказу неправомірним, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати пункт 25 наказу командира військової частини А1356 №165 від 09.08.2013 року в частині, що стосується виплати щомісячної додаткової грошової допомоги капітану ОСОБА_2 протиправним.
Зобов'язати військову частину А1356 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 щомісячну додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 за період з 24 жовтня 2012 року по 01 лютого 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 20 грудня 2013 року.
Суддя Р.І. Молодецький